Тема 8. Згуртованість та соціальний розвиток колективу

141. Згуртованість – це єдність поведінки членів колективу, побудована на:

а) поєднанні індивідуальних та колективних цінностей, норм поведінки, інтересів у загальному процесі діяльності;

б) спільності мети працівників;

в) спільності методів діяльності;

г) спільності інтересів, цінностей, норм поведінки у вільний від роботи час.

142. Сила тяжіння до колективу його членів, можливість їхнього спільного впливу на окрему людину, що спонукує її зберігати активність у групі і перешкоджає виходу з неї – це:

а) мобільність колективу;

б) згуртованість колективу;

в) компетентність колективу;

г) стабільність колективу.

143. Негативною характеристикою згуртованих груп є:

а) кооперативність;

б) демократичність;

в) схильність до групового мислення;

г) індивідуальна і загальна відповідальність.

144. Якою характеристикою групового мислення і групового тиску є схильність до переоцінки правильності своїх дій і сприймання із захопленням ризикованих рішень?

а) ігнорування неприємної або небажаної інформації;

б) негативна стереотипізація сторонніх;

в) ілюзія постійної єдності;

г) ілюзія невразливості групи.

145. За якої характеристики групового мислення і групового тиску цілі, думки і досягнення зовнішніх конкурентів, як правило, трактуються як слабкі, невірні, ворожі?

а) ігнорування неприємної або небажаної інформації;

б) негативна стереотипізація сторонніх;

в) ілюзія постійної єдності;

г) ілюзія невразливості групи.

146. До характеристик групового мислення та групового тиску не належать:

а) відсіювання неприємної або непотрібної інформації;

б) негативна стереотипізація сторонніх;

в) відсутність соціального тиску на незгодних;

г) ілюзія постійної єдності.

147. Чинником, який негативно відзначається на груповій згуртованості є:

а) просторова близькість;

б) психологічна сумісність;

в) авторитаризм групових відносин;

г) позитивна думка членів групи один про одного.

148. Стадією формування згуртованої групи, за якої група є здатною до прийняття колективних рішень є:

а) прийняття членами групи один одного;

б) розвиток комунікацій;

в) формування групової солідарності;

г) прагнення до максимізації групового успіху.

149. Стадією формування згуртованої групи, за якої відбувається зростання довіри і зміцнення почуття групової ідентичності є:

а) прийняття членами групи один одного;

б) розвиток комунікацій;

в) формування групової солідарності;

г) прагнення до максимізації групового успіху.

150. Сукупність індивідуальних якостей членів групи, що забезпечують злагодженість і ефективність їхньої діяльності – це:

а) згуртованість групи;

б) необхідна умова командної роботи;

в) соціально-психологічна сумісність працівників;

г) психологічна сумісність членів групи.

151. Відповідність темпераментів членів колективу становить основу:

а) соціальної сумісності працівників;

б) психологічної сумісності працівників;

в) групової згуртованості;

г) соціально-психологічної сумісності працівників.

152. Відповідність професійних і моральних якостей працівників становить основу:

а) соціальної сумісності працівників;

б) психологічної сумісності працівників;

в) групової згуртованості;

г) соціально-психологічної сумісності працівників.

153. Відносно постійна система поведінки згідно з установленим еталоном – це:

а) норма поведінки;

б) роль;

в) система цінностей;

г) статус.

154. Найбільш активний член колективу, захоплює оточення своїм прикладом на дії з реалізації встановленої мети – це:

а) «виконавець»;

б) «координатор»;

в) «ентузіаст»;

г) «генератор ідей».

155. Працівник, який має гарні здібності і талант, розробляє варіанти вирішення будь-яких проблем, що стоять перед колективом, проте в силу своєї не активності і незібраності не в змозі їх реалізувати:

а) «виконавець»;

б) «помічник»;

в) «ентузіаст»;

г) «генератор ідей».

156. Працівник, який сумлінно реалізує чужі ідеї, але потребує при цьому постійного керівництва і стимулювання:

а) «виконавець»;

б) «помічник»;

в) «шліфувальник»;

г) «генератор ідей».

157. Працівник, який має широкий погляд на проблему і тому, при необхідності, вміє узгодити її вирішення з іншими завданнями колективу:

а) «виконавець»;

б) «помічник»;

в) «шліфувальник»;

г) «генератор ідей».

158. Працівник, який особисто ні до чого не прагне, задовольняється другими ролями, але готовий завжди допомогти іншим у роботі та у житті:

а) «виконавець»;

б) «помічник»;

в) «шліфувальник»;

г) «генератор ідей».

159. Ролі працівників у колективі поділяють на такі групи:

а) виробничі та соціальні;

б) особистісні та групові;

в) особистісні та міжособистісні;

г) виробничі та міжособистісні.

160. Процес удосконалення форм, способів і умов життєдіяльності працівників на основі змін у їх розвитку, соціальній сфері, оплаті праці – це:

а) психологічний розвиток колективу;

б) духовний розвиток колективу;

в) соціальний розвиток колективу;

г) культурний розвиток колективу.