147. Запаси, що забезпечують безперервність постачання виробничого процесу між двома поставками:

+ поточними;

– підготовчими (буферними);

– гарантійними (страховими);

– перехідними.

148. Максимально-бажаний запас – це запас який:

– забезпечує безперервність постачання виробничого процесу між двома поставками;

– виділяється із виробничих запасів при необхідності додаткової їх підготовки перед використанням у виробництві;

+ визначає економічно-доцільний в даній системі управління запасами рівень запасу і застосовується як орієнтир при розрахунку обсягу замовлення;

– представляє собою залишки матеріалів на кінець звітного періоду.

149. Запаси ресурсів залежно від цільового призначення поділяють на:

– сезонні, заготівельні, подетальні;

+ підготовчі, сезоні, гарантійні;

– фіксовані, інтервальні, оперативні;

– гарантійні, комплексні, повиробничі.

150. Управління запасами – це:

+ вид виробничої діяльності, об'єктом якого є створення та збереження запасів;

– вид виробничої діяльності, направлений на розв'язання конкретних управлінських функцій з метою збереження запасів;

– вид виробничої діяльності, об'єктом якого є збереження визначених видів матеріалів (метал, паливо, будівельні матеріали і т.п.);

– вид діяльності, який забезпечує безперебійну роботу виробничих цехів.

151. Системою з фіксованим обсягом замовлень є система в якій:

– замовлення створюються у визначені моменти часу через рівні інтервали;

+ замовлення зафіксоване і незмінне за будь-яких умов;

– пряме поповнення запасу при невеликому об'ємі серії запасу;

– замовлення зафіксовано, але воно змінюється зі зміною умов виробництва.

152. «Витягаюча» система управління запасами «Канбан» дозволяє:

– усунути із виробничих підрозділів організації склади сировини, матеріалів, тощо та скоротити можливі обсяги міжопераційних запасів;

+ мінімізувати довгостроковість виробничого циклу, усунути із виробничих підрозділів організацій склади сировини, матеріалів тощо та скоротити можливі обсяги міжопераційних запасів;

– мінімізувати довгостроковість виробничого циклу, підвищити продуктивність праці;

– підвищити продуктивність праці, збільшити обсяг реалізації продукції та вивчити потреби споживачів.

153. Матеріально-технічне постачання підприємства – це:

+ постачання на склади підприємства чи на робочі місця матеріально-технічних ресурсів;

– своєчасне забезпечення підрозділів підприємства необхідними видами ресурсів;

– форма постачання сировиною та матеріалами підприємства;

– постачання на склади підприємства необхідних матеріалів.

154. Розрізняють наступні форми матеріально-технічного постачання підприємства:

– активна та пасивна;

+ транзитна та складська;

– загальна та конкретна;

– зовнішня та внутрішня.

155. Норми витрачання матеріалів поділяють на:

+ зведені та специфічні;

– загальні та специфічні;

– одиничні та укрупнені;

– конкретні та комплексні.

156. На підприємствах можуть використовуватись наступні способи матеріально-технічного забезпечення (МТЗ):

– «традиційний» і «Канбан»;

– заготівельний, калібрувальний, кріпильний;

– пасивний, активний, повиробничий, подетальний;

+ активний і пасивний.

157. Оперативна діяльність щодо збуту продукції поділяється на:

– аналіз, облік, роботу;

+ планування, роботу;

– планування, контроль, роботу;

– планування, облік, контроль, роботу.

158. Жодного відношення до особливостей JIТ-закупок «точно в термін» не має:

– зменшуються розміри партій;

– надійні поставки за графіком;

– малий час виконання замовлення та висока надійність;

+ зростання чисельності виробничого персоналу.