Тема 8 «функція планування в менеджменті»

171. Планування – це:

– вміння визначити завдання, вибрати виконавців для їх реалізації і методи досягнення поставлених цілей;

+ вміння передбачити цілі організації, результати її діяльності і ресурси, які необхідні для досягнення поставлених цілей;

– вміння передбачити майбутні результати;

– оцінка можливості здійснення прогнозів при наявних ресурсах.

172. До принципів планування не відносять:

– принцип синергізму;

- принцип участі;

– принцип гнучкості;

– принцип точності.

173. Головна відмінність стратегічного планування від інших методів планування полягає у наступному:

+ планова робота націлена на майбутнє, а не описує поточну ситуацію;

– стратегічний план є детермінованим;

– у системі стратегічного планування є припущення про те, що майбутнє можна передбачити тільки за результатами минулого.

174. Аналіз внутрішнього потенціалу підприємства не включає:

– оцінку маркетингових зусиль;

– оцінку фінансового становища;

+ оцінку напрямків використання прибутку;

– оцінку організаційної культури.

175. Великі масштаби виробництва є сильною стороною підприємс­тва, що дозволяє скористатися такими зовнішніми можливостями:

– поява прогресивної технології;

+ зменшення ставок мита на експорт продукції, що випускається фірмою;

– підвищення рівня доходів населення;

– поява продукту-замінника.

176. До слабких сторін підприємства не можна віднести:

– застарілу технологію;

– відсутність управлінського таланту і глибокого бачення проблеми у вищого керівництва;

+ здатність фінансувати необхідні зміни у стратегії;

– відсутність ефективної системи контролю.

177. Вибір, зумовлений знаннями та накопиченим досвідом, - це:

– організаційне рішення;

– запрограмоване рішення;

+ раціональне рішення;

– рішення, що ґрунтується на судженнях.

178. До стратегій концентрованого зростання не відносять:

– стратегію розвитку продукту;

+ стратегію збору врожаю;

– стратегію розвитку ринку;

– стратегію зміцнення позицій на ринку через інтенсифікацію маркетингових зусиль.

179. Стратегія, що передбачає пошук можливостей зростання на існу­ючому ринку за рахунок нової продукції, яка вимагає нової технології, —це стратегія:

– розвитку продукту;

– відтинання зайвого;

– вертикальної інтеграції;

+ горизонтальної диверсифікації.

180. Стратегія виробництва, що дозволяє за рахунок нижчих цін на продукцію зайняти більшу частину ринку, — це:

+ стратегія досягнення лідерства у мінімізації витрат

– стратегія фіксації певного сегмента ринку і концентрації на ньому зусиль фірми;

– стратегія інтегрованого зростання.

181. До принципів управлінського планування не належить:

+ принцип ефективності;

– принцип повноти;

– принцип економічності;

– принцип безперервності;

182. Дж. Томпсон і Стрікланд запропонували спосіб вибору стратегії фірми залежно від:

+ ринкових позицій фірми і темпів економічного розвитку країни;

– конкурентних позицій фірми і рівня стабільності ринку;

– конкурентних позицій фірми і її фінансових можливостей;

– конкурентоспроможності фірми і конкурентоспроможності її продукції.

183. Укладання договорів, контрактів з іншими підприємствами на поставку товарів, виконання робіт і надання послуг — це:

–правові акти;

– правові норми;

+ правові відносини;

– юридичні відносини.

184. Нормування витрат часу, виробітку, чисельності робітників то­що — це:

– організаційні методи управління;

- оперативно-розпорядчі методи управління;

– економічні методи управління;

– адміністративні методи управління.

185. Методи, націлені на деталізацію планів, регулювання виробничого процесу і господарської діяльності, забезпечення чітких дій апарату управління і злагодженої роботи всіх підрозділів підприємства, - це:

- організаційні методи управління

– оперативно-розпорядчі методи управління

– економічні методи управління;

– адміністративні методи управління.

186. Для якого етапу життєвого циклу організації характерні великі масштаби, механічна вертикальна структура, посилення централізації, збільшення навантаження на топ-менеджерів, формалізація діяльності:

- середнього віку

– зрілості;

– юності;

– старіння.

187. До суб’єктів планування належить:

– розподіл ресурсів та резервів;

– розробка стандартів та нормативів;

– планові відділи та організації;

- виробнича, фінансова, інноваційна та інша діяльність організації.

188. Які види планів виокремлюються за класифікаційною ознакою предмет планування:

- загальне планування підприємства організації;

– планування процесів;

– планування по галузях діяльності;

– планування проектів.

189. Генеральні плани, які містять установлення цілей організації, аналіз зовнішнього та внутрішнього середовища, оцінку стратегічних альтернатив та вибір базової стратегії бізнесу, - це:

+ стратегічні плани

– тактичні плани

– оперативні плани

– організаційні плани.

190. До методів організаційного планування не належить:

– метод послідовного опису операцій;

– графіки виконання;

- метод сітьового планування та управління;

– постійний оперативний план.

191. До методів розробки планів не відносять:

+ психологічні методи;

– балансовий метод;

– нормативний метод;

– математичні методи.

192. Комплекс планів праці менеджерів, виконання яких забезпечує реалізацію економічних, виробничих, технічних, соціальних та інших планів діяльності, належить до:

– економічного планування;

+ організаційного планування;

– тактичного планування;

– операційного планування.

193. До принципів управлінського планування не належить:

+ прицип ефективності;

– принцип повноти;

– принцип економічності;

– принцип безперервності.

194. Плани робіт, які виконуються особисто менеджером, - це:

– регламентування службових обов'язків;

+ план праці менеджера;

– планування видів робіт і робочого часу;

– делегування окремих робіт.

195. Оперативне планування передбачає:

+ формування сіткового графіка;

– вибір стратегії бізнесу;

– визначення цілей організації;

– бюджетне планування.

196. Поточне планування передбачає:

– формування сіткового графіка;

– вибір стратегії бізнесу;

– визначення цілей організації;

+ бюджетне планування.

197. Стратегічне планування передбачає:

– формування сіткового графіка;

– формування поточного плану;

+ встановлення місії та цілей організації;

– бюджетне планування.

198. Тактичне планування включає такі різновиди:

– стратегічне планування;

+ поточне й оперативне планування;

– вибір стратегії бізнесу й бюджетування;

– вибір стратегії бізнесу й оперативне планування.

199. До адміністративних важелів досягнення планових показників належать:

– оперативні плани;

– поточні плани;

- контроль;

– почасова форма оплати праці.