Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
ВСЕ ТЕСТЫ С ОТВЕТАМИ.doc
Скачиваний:
1
Добавлен:
01.05.2025
Размер:
1.72 Mб
Скачать

173. Підвищення економічної ефективності сільськогосподарського виробництва пов’язане:

– з випереджаючим зростанням капітальних вкладень у сільське господарство порівняно з темпами приросту виробництва продукції;

– з розвитком підсобних промислових підприємств по переробці та зберіганню сільського­сподарської продукції;

з раціональним використанням виробничих ресурсів галузі, збільшенням виробництва продукції з кожного гектара землі, підвищенням урожайності культур, продуктивності тварин, зменшенням витрат праці та коштів на одиницю продукції;

– з поліпшенням соціальних умов життя, покращанням умов праці, підвищенням рівня зайнятості, ліквідацією важкої фізичної праці.

Розділ 9: Конкурентоспроможність, якість продукції і основні напрями підвищення конкурентоспроможності підприємства

174. До аспектів конкурентоспроможності підприємства відносять:

ефективна конкурентна стратегія;

– висока професійна підготовка персоналу;

– високий рівень оплати праці персоналу;

– широкий асортимент продукції.

175. Ціна реалізації продукції є критерієм визначення:

конкурентоспроможності продукції;

– конкурентоспроможності підприємства;

– конкурентоспроможності країни;

– рівня розвитку продуктивних сил.

176. Базою для порівняння при оцінці рівня конкурентоспроможності підприємства можуть бути підприємства, які:

– належать до однієї області;

– випускають товари-субститути;

працюють на одному сегменті;

– мають однакову кількість персоналу.

177. На конкурентоспроможність підприємства рівень розвитку національної економіки:

– не впливає;

– впливає безпосередньо;

впливає при ринковій формі господарювання;

– впливає лише на державні підприємства.

178. Показники ефективності інвестицій відносять до групи показників конкурентоспроможності підприємства:

– виробничої діяльності підприємства;

– фінансової діяльності підприємства;

ринкових підприємств;

– інноваційної діяльності підприємства.

179. Конкурентні переваги підприємства передбачають передумови для:

– збільшення рівня конкурентоспроможності підприємства;

– збереження рівня конкурентоспроможності підприємства;

досягнення необхідного рівня конкурентоспроможності підприємства;

– інноваційної діяльності підприємства.

180. Досягнення рівня конкурентоспроможності підприємства є:

– стратегічною метою підприємства;

– тактичною метою підприємства;

– метою операційної діяльності;

метою вкладення капіталу.

181. Одним з основних принципів досягнення високого рівня конкурентоспроможності підприємства є:

– гнучкість діяльності підприємства;

– системність підходу до управління;

– прискорення обігу капіталу;

збільшення рівня рентабельності продукції.

182. Для визначення рівня конкурентоспроможності продукції найчастіше використовують метод:

– вимірювальний;

– реєстраційний;

– експертний;

органолептичний.

183. Вибір суб'єктом методу оцінки конкурентоспроможності продукції обумовлюється:

– етапом життєвого циклу продукції;

необхідною точністю оцінки;

– сферою застосування продукції;

– кількістю реальних конкурентів.

184. До чинників, які впливають на рівень конкурентоспроможності продукції, відносять:

коливання ринкової кон'юнктури;

показники асортименту продукції;

– вартість притягнених ресурсів;

– рівень кваліфікації працівників.

185. Конкуренція – це:

– економічне змагання;

суперництво між товаровиробниками за кращі, економічно більш вигідні умови виробництва і реалізації продукції;

– це боротьба за монополію на ринку;

– урізноманітнення видів діяльності підприємств у виробничій та маркетингових сферах.

186. Під ціновою конкурентоспроможністю розуміється:

– ціна, що формується на кожному підприємстві, за якої воно отримує нульовий прибуток;

ступінь можливого зниження товаровиробником ціни на свій товар порівняно з ринковою ціною, за якого забезпечується беззбитковість його виробництва;

– ціна, що визначається на засадах домовленості між виробником продукції (продавцем) і споживачем (покупцем) при укладанні між ними договорів купівлі-продажу;

– раціональне використання факторів нецінової конкуренції, насамперед підвищення якості продукції.