Послідовність виконання завдання

1. У відповідності до завдання (див. табл. 3.1.) по [3 ] визначаються основні гео-

метричні розміри підшипника - зовнішній і внутрішній діаметри, ширина,

радіуси галтелей.

2. Для кілець з циркуляційним навантаженням розраховується інтенсивність навантаження.

3. По знайденій інтенсивності навантаження визначається посадка кільця з циркуляційним навантаженням ( див. дод. 2 ). Посадка кільця з місцевим навантаженням знаходиться по дод. 3 ( ГОСТ 3325-55 )

4. Граничні відхилення посадочних місць ( вала і отвору ) визначається по ГОСТ 25346-82.

5. Граничні відхилення зовнішніх і внутрішніх кілець підшипників знаходяться по дод. 4 і 5 у відповідності з ГОСТ 520-71.

6. Наводиться графічне зображення полів допусків з'єднань внутрішнього кільця підшипника з валом і зовнішнього кільця з корпусом, дається характеристика зєднань і визначаються їх параметри.

7. По вибраній посадці розраховується радіальний посадочний зазор по тілам кочення і перевіряється значення дійсного (ефективного ) радіального зазора після складання. Значення початкового радіального зазора вибирається з дод.6.При отриманні від'ємного дійсного зазору ( тобто натягу ) вибирається друга посадка з дод. 2, з меншими граничними відхиленнями і знову перевіряється дійсний зазор. *Примітка : цей пункт для конічних роликових підшипників не розраховується.

8. Для запобігання можливого розриву кілець найбільший натяг посадки не повинен перевищувати допустимого натяга. Методика розрахунку допустимо-го натяга приводиться в прикладі виконання завдання.У випадку перебільше-ння найбільшим натягом посадки допустимого значення вибирається нова посадка, яка забезпечує менші натяги. ( дод.4. ).

9. У відповідності з ГОСТ 2783-73 і ГОСТ 24642-82 визначаються граничні похибки форми і шорсткості посадочних поверхень отвору і валу.

10. Виконуються ескізи з'єднання, шийки валу і отвору в корпусі, на яких наносяться їх розміри, умовні позначення посадок, відхилень розмірів, шорсткості, допуск циліндричності і допустиме значення овальності і конусоподібності.

Приклад виконання завдання

Дано: Підшипник №210, класу точності - 0. Радіальне навантаження Fr = 600кгс. Осьове навантаження А відсутнє. Навантаження внутрішнього кільця - циркуляційне, зовнішнього - місцеве. Навантаження з поштовхами і вібрацією; перевантаження 300 %. Корпус чавунний, нероз'ємний.

Рішення

3.1.По ГОСТ 8338 - 71 визначаємо тип підшипника і його основні розміри.

Підшипник 210 кульковий, радіальний, однорядний, легкої серії.

Розміри: внутрішній діаметр d = 50мм;

зовнішній діаметр D = 90мм;

ширина В = 20мм;

радіус закруглення r = 2мм.

3.2.Інтенсивність навантажень визначається по формулі, кгс/см:

P_r = F_r··K₁·K₂·K₃ / B' ,

де Fr - радіальне навантаження, кгс; В' - робоча ширина посадочного місця, см, В' = В-2r = 2,0 - 2 · 0,2 = 1,6см; К₁ - динамічний коефіцієнт посадки (при перевантаженні 150%, помірних поштовхах і вібрації К₁ = 1; при перевантаженні до 300%, сильних ударах і вібрації К₁ = 1,8); К₂ - коефіцієнт, що враховує ступінь ослаблення посадочного натягу при порожнистому валу або тонкостінному корпусі (при суцільному валу К₂ = 1); К₃ - коефіцієнт нерівномірності розподілу радіального навантаження між рядами роликів в дворядних конічних роликопідшипниках або між здвоєними шарикопідшипниками. Значення К₃, залежить від величини

де β - кут контакту тіл кочення з доріжкою кочення зовнішнього кільця, приведені в дод.7. Для радіальних і радіально-упорних підшипників з одним зовнішнім або внутрішнім кільцем К₃ = 1.

3.3 По знайденій інтенсивності навантаження з дод. 2 і 3 знаходимо: поле допуску валу для внутрішнього циркуляційно-навантаженого кільця на вал - k6; поле допуску для отвору в корпусі (корпус чавунний, нероз'ємний) - Н7.