Рішення

1.1.1.З'єднання, виконане в системі отвору.

Відхилення отвору (основний отвір) по 7-му квалітету, валу по 8-му квалітету, поле допуску "d". Поле допуску "d" забезпечує отримання з'єднань із зазором ( всі поля допусків від "а" до "h" використовуються для утворення посадок із зазором).

Відхилення деталей, що з'єднуються, визначаються по таблицях допусків ЄСДП .

( ГОСТ 25346-82 ).

1.1.2. .Для отвору Ǿ 42 Н 7 :

а) номінальний розмір D = 42мм;

б) верхнє граничне відхилення ЕS = +25мкм = +0,025мм;

в) нижнє граничне відхилення ЕI= 0;

г) середнє відхилення Еm= 0,5/ЕS+ЕI/ = 0,5/25+0/ = 12,5мкм=0,0125 мм;

д) переважне поле допуску.

1.1.3. Для валу Ǿ 42 d 8.:

а) номінальний розмір d = 42мм;

б) верхнє граничне відхилення es = -80мкм = -0,080мм;

в) нижнє граничне відхилення еi = -119мкм = -0,119мм;

г) середнє відхилення еm =0,5 (еs + еi) = 0,5 [(-119)+(-80)] = -99,5мкм=-0,0995мм;

д) поле допуску не відноситься до переважних.

1.1.4. Графічне зображення полів допусків з'єднання (мал. 1.1).

1.1.5. Розрахунок граничних розмірів і допусків деталей, що з'єднуються.

Для отвору: Ǿ 42 Н 7 :

найбільший граничний розмір

Dmax = D + ES = 42 +0,025 = 42,025мм;

якнайменший граничний розмір

Dmin =D + EI = 42 + 0 = 42,00мм;

допуск розмірів отвору

TD = Dmax - Dmin = 42,025 - 42,00 = 0,025мм.

Для валу Ǿ 42 d 8.:

:

найбільший граничний розмір

dmax =d + еs = 42 + (-0,08) = 41,920мм;

якнайменший граничний розмір

dmin= d + еi = 42 + (-0,119) = 41,881мм;

допуск розміру валу

Td = dmax - dmin = 41,920 - 41,881 = 0,039мм.

1.1.6. Розрахунок параметрів з'єднання:

якнайменший зазор

Smin = Dmin - dmax = 42,00 - 41,920 = 0,080мм;

найбільший зазор

Smax = Dmах - dmin = 42,025 - 41,881 = 0,144мм;

середній зазор

Sm = 0,5 (Smin + Smax) = 0,5 (0,080 + 0,144) = 0,112мм;

допуск посадки

TS = Smax - Smin = 0,144 - 0,080 = 0,064мм.

Перевірка. (Допуск посадки рівний сумі допусків деталей, що з'єднуються)

TS = TD + Td = 0,025 + 0,039 = 0,064мм

1.1.7. Визначення вірогідних зазорів :

граничне розсіювання зазора

t_Σ = Smax - Smin = 0,144 - 0,080 = 0,064мм;

середнє значення зазора

Spm = Em - em - 0,1 (TD + Td) = 0,0125 - (-0,0995) - 0,1 (0,025 + 0,039) = 0,1056мм;

розсіювання вірогідності зазора

t_ΣP == √ ТD² + Тd² = √ 0,025² + 0,039² = 0,046мм;

найбільший зазор вірогідності

Spmax = Spm + 0,5 t_ΣP = 0,1056 + 0,5 ·0,046 = 0,1286мм;

якнайменший зазор вірогідності

Spmin = Spm - 0,5 t_ΣP = 0,1056 - 0,5 ·0,046 = 0,0826мм.

1.1.8. Графічне зображення розсіювання розміру зазора (мал. 1.2).

1.1.9. Позначення допусків і посадок на ескізах складального і детальних креслень

(мал. 1.3).

[ Викреслити ескізи розрахованого отвору, валу, з'єднання в зібраному вигляді. На ескізах проставити буквенні позначення і числові значення граничних відхилень. Умовні позначення наносяться відповідно до ГОСТ 2.307-68 (п.3.2.) стандартним шрифтом.]

1.1.10. Застосування посадки.

Посадка Н7/d8 відноситься до числа посадок підвищеної точності і призначена в основному для точних рухомих з'єднань при важких режимах роботи і великих температурних деформаціях, наприклад, підшипники рідинного тертя в турбінах, вали в підшипниках швидкохідних трансмісій, впускні і випускні клапани в направляючих двигунів внутрішнього згоряння, поршневі кільця в канавках поршня (по ширині) і т.п.

Мал. 1.1. Графічне зображення полів допусків з'єднання.

Мал. 1.2. Графічне зображення розсіювання зазора.

Мал. 1.3. Позначення допусків і посадок на складальному і детальних кресленнях.