1. Хронічний гастрит типу а

2. Рак тіла шлунка

3. Дивертикул шлунка

4. Хронічний гастрит типу в

5. Виразкова хвороба шлунка

11. Хворий Р., 55 років. Скаржиться на постійний біль в епігастральній ділянці, виражену загальну слабість, відсутність апетиту, відразу до м’ясної їжі. В анамнезі: виразкова хвороба шлунка протягом 10 років. За останні 6 місяців схуднув на 15 кг. Загальний аналіз крові: Нв – 92 г/л. Кал темно-коричневого кольору. Який найбільш ймовірне ускладнення розвинулось у хворого?

1. Малігнізація 2. Стеноз приворотника

3. Перфорація 4. Пенетрація 5. Кровотеча

12. Яка особливість больового синдрому при панкреатиті?

1) біль в правому підребер’ї ; 2) блювання приносить полегшення болю; 3) оперізуючий характер болю; 4) жовтяниця після нападу болю в правому підребер’ї ;

5) колючий біль в правому підребер’ї .

Тестові завдання до підсумкового модуля №1 (деякі питання можуть мати декілька правильних відповідей)

Варіант – 7

1. У пацієнта В. напад ядухи триває 2 год. Інгаляції сальбутамолу, внутрішньовенне введення еуфіліну ефекту не дали. Об’єктивно: вимушене положення тіла, частота дихання 36/хв., сухі хрипи, пульс 84/хв., АТ 130/80 мм рт.ст. Який препарат доцільно застосовувати? 1. Преднізолон; 2. Адреналін; 3. Лазолван; 4. Астмопент; 5. Супрастин.

2. Клінічна картина інфаркту легень – це всі вказані нижче ознаки, за винятком:

1. Сильний біль у грудній клітці, пов'язаний з диханням 2. Сухий кашель, лихоманка 3. Кровохаркання 4. Задишка, ціаноз 5.Підвищення пульсового тиску.

3. Яка перкуторно і аускультативно картина характерна для пневмонії?

1) притуплення перкуторного звуку + вологі незвучні середньо пухирчаті хрипи;

2) легеневий звук + крепітація;

3) коробковий звук + крепітація;

4) притуплення перкуторного звуку + вологі дрібно пухирчаті звучні хрипи;

5) тимпанічний звук + вологі дрібно пухирчаті звучні хрипи.

4. Поняття ГКС включає:

1. Гострий Q інфаркт міокарда 2. Гострий не Q інфаркт міокарда.3. Нестабільна стенокардія.4. Стабільна стенокардія напруження.5. Всі відповіді правильні

5. До стабільної стенокардії ФК ІІІ належить:

1. Легке обмеження фізичної активності, напади при звичайній ходьбі на відстань не менше 500 м, при підйомі більше ніж на 1 поверх

2. Біль виникає при надмірному навантаженні

3. Значне обмеження фізичної активності, напад при ходьбі по рівній місцевості на відстань 250-500 м, при підйомі по сходах на 1 поверх 4. Стенокардія малих напружень 5. Стенокардії спокою

6. Виберіть максимально нормальні значення АТ (мм рт. ст.):

1. 110-120 /60-80; 2. 130-135/ 80-85; 3. 130-139/ 85-89;

4. 140-159 /90-99; 5. 160-179 /100-109.

6. Що є найчастішою причиною виникнення інфекційних ендокардитів? 1) стрептококи, стафілококи; 2) частими стресами та невірним харчуванням; 3) контактом з агресивними хімічними речовинами; 4) H.Pylori інфекцією;5) віруси та гриби.

8. Хвора на склеродермію почала відмічати виражену сухість у роті, відчуття “піску в очах”, почервоніння склер. Навколовушні слинні залози збільшенні в розмірах, на дотик ущільнені. Прояв якого синдрому?

1. Шегрена. 2. Рейтера. 3. Фелті. 4. Муковісцидоз. 5. Рейно.

9. Жінка 23 років скарги на підвищення температури тіла до 37,4⁰С, появу геморагічної висипки на нижніх кінцівках, біль у попереку, появу сечі червоного кольору. Захворіла гостро, після переохолодження. Об'єктивно: шкіра бліда, на поверхні гомілок і стегон – дрібна геморагічна симетрична висипка. ЧСС – 90 уд/хв, АТ-115/90 мм рт.ст. Симптом Пастернацького- слабкопозитивний з обох боків. У крові: лейк-9,6х10⁹/л, тромб.-115х10⁹/л, ШОЕ-31 мм/год. У сечі: білок-0,33 г/л, ер. змінені-3-4 в п/з, лейк. - 5-8 в п/з. Який найбільш ймовірний діагноз?

1. Геморагічний васкуліт.

2. Вузликовий поліартеріїт.

3. Системний червоний вовчак.

4. Тромбоцитопенічна пурпура.

5. Гострий інтерстиціальний нефрит.

10. У хворого М., 50 років, виразкова хвороба шлунка. За останній рік з’явились скарги на відрижку "тухлим яйцем", блювання їжею, яку з’їв напередодні. Яке ускладнення найбільш ймовірно розвинулось у хворого?

1. Стеноз пілоричного відділу шлунка

2. Пенетрація 3. Перфорація 4. Кровотеча

5. Малігнізація

10. Хвора А., 33 роки. Скарги на інтенсивний біль в животі, запаморочення, раптову загальну слабкість. В анамнезі виразкова хвороба шлунку близько 7 років. Об’єктивно: шкірні покриви бліді, обкладений язик. Пульс 86 уд/хв., АТ 80/40 мм рт.ст. Живіт м’який, болючий в пілородуоденальній ділянці. Запідозрено гострий живіт. Тактика лікаря?

1. Негайна госпіталізація у хірургічне відділення

2. Спостереження. Не призначати лікування

3. Госпіталізація у терапевтичне відділення

4.Направлення на консультацію до гастроентеролога 5. Амбулаторне лікування

10. Хвора М., 30 років, скаржиться на часті рідкі випорожнення з домішками крові, слизу, гною. При ректороманоскопії виявлено множинні виразки з нальотами фібрину, що контактно кровоточать. Який препарат з метою патогенетичної терапії найбільш доцільно застосувати?

1. Делагіл 2. Сульфосалазин

3. Амоксицилін 4. Біфідумбактерин

5. Урсодезоксихолеву кислоту