ТЕРМІНОЛОГІЯ ТА ІСТОРИЧНІ АСПЕКТИ ПРЯМОЕФІРНОГО ТЕЛЕМОВЛЕННЯ.

План

• Термінологія прямоефірного мовлення

• Історія розвитку прямоефірного мовлення у світі.

• Особливості розвитку прямоефірного мовлення в Україні.

1. Термінологія прямоефірного мовлення

Однією з основних практичних форм сучасного телевізійного мовлення є випуск передач

у прямому (живому) ефірі. 3

Термін «пряма (жива) передача» походить від англійського direct picker, event television, live broadcast, live coverage, live pick – up, live program, live telecast, live transmissions), тобто «телевізійне мовлення, здійснюване безпосередньо в ефір зі студії чи з місця події

за допомогою ПТС - пересувної телевізійної станції» (1: 351).

Синонімом термінів «пряма (жива) передача» та «прямий ефір» є, на думку дослідника

вітчизняного телебачення І.Мащенка, «відкрита передача».

Аналогічні тлумачення дають і інші джерела. Так, у статті 1 Закону України «Про

телебачення і радіомовлення» зазначено: «Пряма трансляція – безпосереднє

розповсюдження теле – або радіопередач без попереднього запису і монтажу» (2:112).

Однією із форм прямої телепередачі є «гаряча лінія» (від англійського «hot – line») – «із

передаванням безпосередньо в студію дзвінків телеглядачів» (1: 79).

Подібно, «прямий репортаж транслюється в ефір у момент здійснення дії та проводиться

за допомогою пересувної телевізійної станції (ПТС)»

2. Історія розвитку прямоефірного мовлення у світі

Основоположником сучасного електронного телебачення фахівці вважають професора Петербурзького технологічного інституту Бориса Розінга, який у 1907 році на базі явища зовнішнього фотоефекту створив катодну електронно – променеву трубку – прообраз нинішнього кінескопа.

У розвиток телебачення значний вклад зробив талановитий учений – самоук, син відомого українського поета Борис Грабовський. Він у 1928 році в Ташкенті (де працював лаборантом Середньоазіатського університету) уперше продемонстрував рухоме зображення за допомогою електронно - променевої трубки. За порадою Б.Розінга це відкриття було запатентоване під назвою телефот, однак широкого визнання не здобуло.

Тим не менше, документи підтверджують пріоритет Б.П.Грабовського «на першу в світі повністю електронну систему телебачення» (4: 28).

У США одним із винахідників телебачення вважають В.Зворикіна, який почав тут

працювати у 1919 році після еміграції з Росії

Уперше в історії світового телебачення прямий телевізійний ефір було застосовано 1939 року у Нью – Йорку (США), коли компанія Ен – Бі - Сі транслювала церемонію відкриття Всесвітнього ярмарку за участю Президента США Ф.Рузвельта і Короля Великобританії Генріха VI безпосередньо з місця події.

1948 року в Ленінграді в експериментальному порядку почала діяти ПТС, яка провела перший в СРСР позастудійний репортаж – показ першотравневого параду і демонстрації.

1949 року пересувну телевізійну станцію отримав Московський телецентр. Серед її

перших передач - репортаж із футбольного матчу на московському стадіоні "Динамо".

1952 року було відкрито телецентр у Києві, 1955 року – у Харкові.

1960 року почала діяти релейна лінія між Києвом та Москвою. 14 квітня 1961 року Центральне телебачення СРСР транслювало у прямому ефірі репортаж про зустріч першого у світі космонавта Юрія Гагаріна у Внуковському аеропорту. Того ж року пройшли прямі трансляції телебачення СРСР на Європу – про

урочисту зустріч з Юрієм Гагаріним та про першотравневий парад у Москві.

1963 року зафіксовано першу пряму трансляцію з Вашингтона – про похорони Президента США Джона Кеннеді.

1980 року на весь світ у прямому ефірі транслювалися репортажі з ХХІІ Олімпійських ігор, що проходили у Москві.

1989 року резонансними стали прямі трансляції із першого з»їзду народних депутатів

СРСР.