2.5. Світовий досвід організації внутрішніх економічних відносин

В основу реконструкції підприємств покладені дві ідеї: а) наблизити адміністрацію до реальних умов роботи низових підрозділів; б) надати дочірнім підприємствам, які функціонуватимуть у межах корпорації, повну самостійність у здійсненні дослідницької роботи, модернізації продукції, її виробництві і реалізації. Управління децентралізують за трьома рівнями: адміністрація корпорації, управління по групах продукції, керівництво дочірніх підприємств.

З організацією корпоративного підприємництва поряд із збільшенням обсягу діяльності низових підрозділів (дочірніх підприємств) підвищується відповідальність та розширюються повноваження їхніх адміністрацій. Якщо раніше керівник підрозділу відповідав лише за прибутки і збитки та повинен був відстежувати обсяг продажу, то після створення дочірнього підприємства він контролює статті бухгалтерського балансу та надходження готівкових платежів.

Корпоративний фінансовий центр (банк) розглядає капітал підрозділів (дочірніх підприємств) як свої позики, що обкладається відповідним обліковим відсотком. З'явився "довгостроковий цикл зростання": реакція на вимоги споживачів - нові технології - нові товари - розширення ринкової участі - зростання прибутків.

Корпоративне підприємництво - суттєва передумова інноваційної діяльності. Якщо вчений, інженер, винахідник, службовець має потенційно цінну науково-технічну ідею і готовий стати головним організатором у справі її здійснення, керівництво корпорації забезпечує фінансування цих проектів шляхом створення альтернативних джерел фінансування (загальнокорпоративні кошти на НДДКР, кошти підрозділів, спеціальні інноваційні фонди). Багато корпорацій створюють у своїй структурі відділи нововведень, що виявляють цінні науково-технічні ідеї, та дочірні підприємства для їх реалізації.

Питання для самоконтролю

1. Дайте визначення поняття "господарський механізм".

2. У чому полягає сутність економічного механізму підприємства?

3. З'ясуйте складові внутрішнього економічного механізму (ВЕМ) підприємства.

4. Що таке організаційно-технічна система підприємства?

5. Які різновиди зв'язків можна встановити між окремими підрозділами підприємства?

6. Від яких чинників залежить форма зв'язків між окремими підрозділами підприємства?

7. У чому полягає сутність мотиваційного механізму функціонування підприємства та його підрозділів?

8. Які основні принципи побудови ВЕМ підприємства?

9. Визначте основні організаційні передумови функціонування ВЕМ підприємства.

10. Які форми функціонування ВЕМ Вам відомі?

11. Назвіть і охарактеризуйте основні режими функціонування ВЕМ.

12. З'ясуйте основні ознаки організації внутрішніх економічних відносин на вітчизняних підприємствах.

13. Які тенденції розвитку внутрішніх економічних відносин у зарубіжних фірмах?

Тема 3. Внутрішні ціни та методи їх формування

1. Функції і система внутрішніх цін на підприємстві

В основі внутрішніх корпоративних економічних відносин лежать внутрішні ціни. Вони являють собою умовно-розрахункові ціни, за якими підрозділи (дочірні підприємства) передають один одному товари або надають послуги. Ніякі реальні платежі при цьому не здійснюються. Внутрішні планово-розрахункові ціни створюють основу договірних відносин між адміністрацією підприємства (корпорації) та його підрозділами (дочірніми підприємствами) щодо матеріально-технічного забезпечення останніх та поставки готової продукції на склад підприємства (корпорації), а також між самими підрозділами (дочірніми підприємствами) відносно поставок продукції (робіт, послуг) за внутрішньою кооперацією.

Внутрішня ціна в практиці внутрішнього обігу виконує ті самі функції, що і ринкова ціна. Вимірювальна функція проявляється через облік обсягу виробленої продукції і грошових надходжень від її реалізації, витрат виробництва. Стимулююча - через формування фонду оплати праці і прибутку підприємства (корпорації) та участі у їх розподілі, згідно зі структурою внутрішньої ціни. При цьому на рівні підрозділів (дочірніх підприємств) формується госпрозрахунковий механізм підприємства. Рівень внутрішніх цін забезпечує найбільш ефективне функціонування системи управління підприємством (корпорацією).

На вибір системи внутрішнього ціноутворення впливають два основні чинники: стиль управління та професійна орієнтація керівництва підприємства. Стиль управління проявляється в ступені його централізації. Коли підприємство має централізовану структуру і можливості кожного структурного підрозділу щодо прийняття рішень обмежені, система внутрішніх цін формується зверху. Вона єдина для всіх структурних підрозділів і має одну перевагу - відсутність численних внутрішніх переговорів та узгоджень щодо встановлення внутрішніх цін. У разі децентралізованої системи управління кожний структурний підрозділ має можливість обирати систему внутрішнього ціноутворення самостійно.

На підприємствах, зорієнтованих на виробництво, існує тенденція до ціноутворення на основі витрат виробництва (внутрішня ціна дорівнює витратам виробництва плюс прибуток). На підприємствах, орієнтованих на ринок, внутрішня ціна напівфабрикатів та готової продукції частіше встановлюється як різниця між ринковою ціною та витратами реалізації і управління. Саме таку систему застосовують провідні компанії світу. Існує проміжний варіант внутрішнього ціноутворення - використання договірних цін.

Внутрішні ціни використовуються як елемент управління структурними підрозділами з боку адміністрації підприємства. Вони замінюють цілу систему директивних показників (випуск продукції у вартісному вимірі, фонд заробітної плати тощо) і дають можливість управляти господарською діяльністю підрозділів підприємства, не використовуючи надто жорсткої регламентації. Шляхом цілеспрямованого формування рівнів цін адміністрація ставить перед структурними підрозділами орієнтири їхньої господарської діяльності виходячи із стратегічних завдань усього підприємства.

Структурні підрозділи підприємства в умовах відносної економічної самостійності мають можливість самостійно виконувати замовлення сторонніх організацій, а також здійснювати спільну діяльність на принципах прямих договірних відносин. В останньому випадку внутрішні ціни формуються без участі адміністрації підприємства.