
- •Тема 1. Виробничо-організаційна та економічна структуризація підприємства
- •Економічна модель підприємства
- •Структуризація виробничої системи підприємства
- •Структуризація системи управління підприємством
- •Сучасні тенденції трансформації організаційно-виробничих структур
- •Питання для самоконтролю
- •Тема 2. Структура та форми функціонування внутрішнього економічного механізму
- •2.1. Структура внутрішнього економічного механізму та принципи його побудови
- •2.2. Організаційні передумови функціонування внутрішнього економічного механізму
- •2.3. Форми функціонування внутрішнього економічного механізму
- •За ступенем свободи поведінки (економічної самостійності) підрозділів:
- •2) За формами зв’язків між підрозділами:
- •3) За показниками ефективності діяльності:
- •2.4. Еволюція економічного механізму вітчизняних підприємств
- •2.5. Світовий досвід організації внутрішніх економічних відносин
- •Питання для самоконтролю
- •Тема 3. Внутрішні ціни та методи їх формування
- •Функції і система внутрішніх цін на підприємстві
- •Методи формування внутрішніх цін
- •Внутрішні ціни як інструмент організації внутрішньовиробничих відносин
- •Питання для самоконтролю
- •Тема 4. Система та порядок планування
- •4.1. Система та зміст внутрішніх планів
- •4.2. Принципи і методи розроблення внутрішніх планів
- •4.3. Нормативна база планування
- •Питання для самоконтролю
- •Тема 5. Виробнича програма та її ресурсне обгрунтування
- •5.1. Зміст і порядок розроблення виробничої програми підрозділів
- •5.2. Обгрунтування виробничої програми виробничою потужністю
- •5.3. Забезпечення виробничої програми трудовими ресурсами
- •Питання для самоконтролю
- •Тема 6. Планування поточних витрат і прибутку підрозділів
- •6.1. Склад витрат підрозділів і порядок їх планування
- •6.2. Формування кошторисів підрозділів
- •6.3. Планування собівартості продукції
- •6.4. Планування прибутку і фінансових результатів
- •Питання для самоконтролю
- •Тема 7. Контроль і оцінка діяльності
- •7.1. Контроль як функція управління
- •7.2. Критерії оцінки діяльності
- •7.3. Оцінка виробничої діяльності
- •7.4. Оцінка ефективності роботи за показником витрат
- •Питання для самоконтролю
- •Тема 8. Механізм стимулювання
- •8.1. Роль, форми і джерела стимулювання
- •8.2. Стимулююча функція оплати праці
- •8.3. Основные принципы формирования систем премирования персонала.
- •8.4. Оплата праці за кінцевим колективним результатом та її стимулююча роль
- •8.5. Стимулювання через участь у прибутку
- •Питання для самоконтролю
- •Тема 9. Матеріальна відповідальність за результати роботи
- •9.1. Форми і зміст матеріальної відповідальності
- •9.2. Методи обчислення збитків і економічних санкцій
- •9.3. Особливості внутрішньовиробничої матеріальної відповідальності
- •Питання для самоконтролю
- •Тема 10. Операційний аналіз
- •10.1. Сутність і передумови операційного аналізу
- •10.2. Аналіз рівноваги та безпеки операційної діяльності
- •10.3. Залежність прибутку від операційної активності та структури витрат
- •Питання для самоконтролю
- •Тема 11. Регулювання та оцінка виробничих запасів
- •11.1. Оптимізація запасів та інтервалів поставки матеріалів
- •11.2. Оцінка руху виробничих запасів та її вплив на собівартість продукції
- •Питання для самоконтролю
- •Тема 12. Адаптація вемп до зміни завантаження економічної системи
- •12.1. Параметри і форми адаптації вемп
- •12.2. Критерій та механізм адаптації
- •12.3. Вибір форми придбання устаткування за критерієм витрат
5.2. Обгрунтування виробничої програми виробничою потужністю
Виробнича потужність підрозділів, виражена безпосередньо в обсязі продукції, обчислюється для умов однопродуктового виробництва за формулою:
Nв.п. = Тр × mо / tо,
де Nв.п. - виробнича потужність групи взаємозамінних агрегатів (верстатів) у натуральному вимірі; Тр - час роботи одного агрегату за розрахунковий період, години; mо - кількість однотипних взаємозамінних агрегатів у групі; tо - затрати часу на виготовлення одного виробу. Якщо tо виражено в нормованому часі (машинні нормо-години - tн), то tо = tн / kн, де kн - плановий (прогнозний) коефіцієнт виконання норм (береться переважно на досягнутому рівні).
За умов кількох груп устаткування, виробнича потужність визначається за групою з найменшою потужністю (якщо не передбачається заходів щодо її розширення). Виробнича потужність системи взаємопов'язаних машин, що працюють за єдиним регламентованим ритмом (потокові, автоматичні лінії), обчислюється за формулою:
Nв.п. = Тр ×60 / r,
де Тр - час роботи технологічної лінії за розрахунковий період, години; 60 - кількість хвилин у одній годині; r - такт роботи лінії (проміжок часу, через який вироби сходять з лінії), хвилини.
У виробничих підрозділах багатопродуктового виробництва з груповим розміщенням устаткування подібні обгрунтування мають форму порівнянних обчислень пропускної спроможності устаткування і його завантаження у машино-годинах. Відношення цих величин характеризує ступінь завантаження устаткування:
kз = Тз / Тп.с ,
де kз - коефіцієнт завантаження устаткування певної технологічної групи; Тз - завантаження устаткування виробничою програмою у плановому періоді, машино-години; Тп.с - сумарний час роботи устаткування групи в плановому періоді, який називають пропускною спроможністю цієї групи, машино-години.
На практиці використовується й обернена величина цього показника, який показує, наскільки пропускна спроможність покриває завантаження устаткування . Це коефіцієнт пропускної спроможності.
Завантаження устаткування обчислюється на основі планового обсягу продукції й затрат часу на її обробку:
Тз
=
,
де n - кількість найменувань виробів (деталей, комплектів), що обробляються на даній групі устаткування; Ni - кількість виробів i-того найменування у натуральному виразі; Ti - затрати часу на обробку одного виробу i-того найменування на даній групі устаткування, години.
Пропускна спроможність устаткування певної технологічної групи визначається як добуток часу роботи одного агрегату (Тр) на їх кількість (mо): Тп.с = Тр×mо.
Час роботи одного агрегату обчислюється за формулою:
Тр = Тн× (1 - β / 100),
де Тн - номінальний (режимний) фонд часу роботи одного агрегату (машини) в плановому періоді, години; β - планові втрати часу на ремонт агрегату, %.
Якщо можна точно визначити тривалість планового ремонту в робочий час, то ця величина просто віднімається від Тн. Коли такий ремонт не припадає на плановий період, то Тр = Тн.
Тн = (Др× tз - Дс× tс) ×kз ,
де Др - кількість робочих днів у плановому періоді; tз - тривалість робочої зміни, години; Дс - кількість днів із скороченою робочою зміною; tс - тривалість скорочення робочої зміни, години; kз - коефіцієнт змінності роботи (кількість змін роботи на добу).