4. Гранковий та безгранковий способи випуску газети

Нині є два основні організаційно-технічні варіанти випуску газети: гранковий та безгранковий.

У першому варіанті після здачі оригіналів до набору друкарня надсилає редакції гранки набору тексту. Черга здачі до набору матеріалів визначається графіком, що встановлюється згідно з угодою між редакцією та друкарнею. Графік будується на підставі ємності номера газети.

З набором матеріалів у друкарні відбитки гранок надсилають до редакції, де по них тримають коректуру і вносять необхідну редакційну правку. У редакцію надходять також відбитки з кліше, виготовлені в цинкографічному цеху друкарні. Маючи всі елементи газети, оформлювач може точно визначити їхні місця на полосах. На підставі виміряного обсягу матеріалів складають остаточний макет кожної полоси номера і з гранками відсилають його до друкарні.

У друкарні насамперед правлять набір відповідно до позначок на коректурних відбитках (гранках), а потім верстають полоси газети і знову відсилають їх до редакції, причому не тільки для читання, а й для перевірки правильності верстки за макетом, набору заголовків, підписів під ілюстраціями, розміщення матеріалів, відбитків тощо. Прочитані та виправлені в редакції відбитки полос відсилають до друкарні, де їх правлять, виправляють усі текстові й технічні помилки, зазначені в коректурних відбитках. Після цього з виправлених полос роблять нові відбитки і знову відсилають до редакції для перевірки та підпису до друку.

Для того, щоб редакція могла у процесі роботи над номером маневрувати матеріалом, .не затримуючи при цьому суттєво випуску номера, вона здає деяку кількість матеріалів взапас.

При безгранковому способі випуску газети оригінали здають до набору разом із макетами полос, складеними за точно розрахованими оригіналами тексту та ілюстрацій. Друкарня набирає за цим оригіналом полоси у точній відповідності до макета і надсилає до редакції на коректуру вже не гранки, а відбитки зверстаних полос. Отже, при безгранковому методі ліквідується одна операція, що дає відповідну економію часу і витрат робочої сили.

Безгранковий спосіб випуску газети ставить особливі вимоги до редакції та друкарні. Від редакції вимагаються чітке планування номера, ретельна редактура матеріалу, щоб наступне доопрацювання тексту не вело до зламу полос при коректурі. Точно розрахований заздалегідь обсяг матеріалу — тексту та ілюстрації — має дати можливість так змакетувати кожну полосу, щоб зверстана полоса не потребувала будь-яких змін чи переверстки.

У багатьох редакціях газет є спеціальні співробітники — випускаючі, їхнє завдання — контролювати своєчасність і правильність набору та верстки полос газети. Якщо при верстці виникають якісь складні проблеми (неможливо виконати вказівки, дані в макеті, чи відтворити неточно складений макет, завдання випускаючого — знайти засоби для усунення недоліків.

На завершення верстки полоси випускаючий ретельно переглядає відбиток полоси з неї та визначає, чи правильно виконано вказівки редакції, зроблені в макеті, чи відповідає зверстана полоса всім вказівкам редакції.

Після того, як усі правки внесено в полоси газети, їх підписують до друку, робота з оформлення номера вважається закінченою і полоси подають на матрицювання. Якщо до редакції надходять негайні чи особливі повідомлення, їх набирають і зверстують у номер, вилучаючи з нього матеріал відповідного розміру. Якщо цей матеріал знаходиться на тій же полосі, на яку необхідно поставити новий матеріал, треба переверстати тільки цю полосу. Якщо ж на тій полосі, на яку треба заверстати новий матеріал, не можна нічого зняти, то доводиться вилучати матеріал з будь-якої іншої полоси і переносити на неї частину матеріалу з полоси, що виправляється. Звісно, це забирає досить багато часу і тягне за собою відповідну переверстку, а також деякі корективи в оформленні полос, що потребують виправлення.

Після того, як усі правки, пов'язані з постановкою нового матеріалу, зроблено, номер може бути підписаний до друку, і настає черга суто поліграфічних процесів — переробка форми, підготовка до друку і тиражування газети.