4. Форма, розмір і розташування ілюстрацій у газеті

Газетним публікаціям частіше за все надають форми простого прямокутника, витягнутого вертикально чи горизонтально. Така форма спрощує верстку номера. Проте досвід показав, що сприйняття ілюстрації не погіршується, якщо їй надати, наприклад, форми кола, овалу та ін. Навпаки, така нестандартна форма приверне увагу читачів до ілюстрації.

Прямокутну форму ілюстрації легко змінити, зробивши у кліше виріз — з кута, збоку і навіть посередині. На місці такого вирізу можна розмістити заголовок (цілком або частково), текстові рядки чи підпис до ілюстрації. Виріз у кліше дає можливість легко об'єднати, змонтувати дві три ілюстрації. Одна з них входить кутом у виріз, зроблений у другій.

Привабливо виглядає на газетній полосі вузький, сильно витягнутий вертикально фотознімок. Для чіткого виділення важливих ілюстрацій, наприклад, фотопортретів, їх виконують «в обтравку». Тло навколо головного зображення в цинкографії повністю витравлюють, і тоді зображення рельєфно виділяється на білому тлі.

Обираючи форму ілюстрації, треба визначити її розміри. Передусім тут виходять зі змісту і значення ілюстрації на полосі та в усьому номері. Незалежно від величини ілюстрація може мати стандартний і нестандартний розмір.

Найбільш зручними для верстки є стандартні розміри кліше, кратні стандартним форматам текстових колонок. Вони дозволяють вільніше макетувати номер, у разі необхідності робити переверстку, переміщувати ілюстрації на полосі чи з однієї полоси на інші. Вони дають можливість заздалегідь створювати запас кліше, що їх можна буде використати в будь-якому номері.

Але в газеті розміщують ілюстрації і нестандартного розміру, наприклад, на 2 ¹/₂ чи 3 ¹/₄ колонки. Це дозволяє, з одного боку, збільшити розмір ілюстрації, а з іншого — пожвавити полосу, порушивши одноманітність її оформлення.

Однак нестандартна ілюстрація «зв'язує» оформлювана у процесі макетування номера, заважає переверстці. Крім того, якщо ілюстрація супроводжує газетний матеріал, вона завжди вимагає текстової обробки з одного чи з обох боків. Розміщення на полосі самостійної ілюстрації нестандартного розміру викликає необхідність ретельного розрахунку оформлення підпису до неї.

Звичайно, найкращий варіант визначення розмірів ілюстрації — це застосування поруч і стандартних, і нестандартних форматів. Використовуючи в основному в газеті ілюстрації стандартного розміру, треба інколи виносити на полосу й ілюстрації нестандартного розміру.

Іноді в газетах використовують комбіновані ілюстрації, з'єднуючи при цьому два види зображення — напівтонове і штрихове. Наприклад, на фотознімку починають текст «шапки», який продовжується за межами фотографії.

Поступово у практику оформлення газети входять кольорові ілюстрації, виконані у двох чи навіть у трьох кольорах. Досвід ряду редакцій показав, що кольорові ілюстрації — сильний засіб поліпшення оформлення газети.

Зміст і значення ілюстрацій визначають їх місце на газетній сторінці. Кожній ілюстрації властива певна композиція, вона може бути статичною чи динамічною; техніка зображення може збігатися зі шрифтом графічно (штрихові малюнки) чи не збігатися (тонові ілюстрації), визначена вага плями іноді перевищує вагу плями такої ж площі шрифту, а іноді менша за неї. Макетуючи сторінку з ілюстраціями, треба враховувати всю різноманітність умов, але насамперед звернути увагу на змістове значення кожної ілюстрації, зокрема на смисловий, логічний зв'язок між ними (якщо ілюстрації об'єднано в добірку).

Місце ілюстрації на полосі надає їй більшого чи меншого значення. Через те, що газетна сторінка читається зверху вниз, а всередині спершу сприймається права сторінка, найвигіднішими місцями для ілюстрації будуть верх правої та лівої, низ правої та лівої сторінок. Ось чому найважливішу ілюстрацію на розвороті газети краще поставити зверху на правій полосі.

Розмір ілюстрацій на газетній сторінці обумовлюється їх змістом, а також масштабами зображення. Так, ілюстрацію суттєвого змісту, зменшення якої може зашкодити якості зображення (наприклад, портрет, де може зникнути тонкість характеристики), необхідно відтворити в порівняно великому форматі. Ілюстрації з дрібними деталями чи композиції багатьма фігурами вимагають також мінімального зменшення великого формату.

Компонуючи дві та більше люстрацій на газетній полосі чи розвороті, важливо зберегти відносний масштаб зображення. Так, розміщуючи на розвороті чи сторінці два портрети однакового значення, слід подати їх в одному масштабі. Досить поширена помилка деяких газет полягає в тому що редакції нехтують масштабністю знімків, особливо портретних

Коли на газетній полос розміщено текст та ілюстрації, бачимо ніби дві поверхні: світлу (текст) і чорну (ілюстрації). Ці поверхні необхідно максимально зблизити всіма засобами графічної композиції: лінійками, кінцівками, відбивками, інакше зорові зображення лежатимуть у двох планах через що єдність форми газетної полоси порушиться.

Якщо шрифт газетного матеріалу та ілюстрації за кольором і обсягом рівнозначні, вони наче змагаються за першість у композиції газетної полоси. Тому завжди буває корисним зсув у бік більшої зорової просторової глибини одного з цих двох елементів оформлення.

Напівтонові кліше розміщують на полосі таким чином, щоб вони зрівноважували один одного. У деяких випадках рівновага досягається шляхом використання великих заголовків. Що ж до штрихових зображальних елементів (у газетах це насамперед карикатури), то працівники секретаріатів більшості видань чомусь не враховують їхніх особливостей. Карикатури, що мають великі білі поверхні, можна зрівноважити тільки іншими малюнками чи «повітрям» у заголовках.

У руках досвідченого газетного оформлювача просторово-кольоровий аспект зображення — важливий засіб передачі змісту, коли за волею оформлювача композиція (частина сторінки, вся сторінка чи навіть увесь газетний номер) створює у читача то спокійне і ясне враження, то, навпаки неспокійне, повне внутрішнього руху і динаміки.

Газета вимагає ритмічно чітких, логічно виправданих переходів від однієї частини до іншої, від одного матеріалу до іншого, закономірного розвитку елементів зовнішнього графічного оформлення у побудові її внутрішніх частин.

Елементи газетної полоси які виконують різні функції в її композиції, побудові, не можуть оформлюватись однаково, і це зрозуміло. Оформлювач залежно від змісту здійснює свій художньо-технічний задум, по-своєму розставляє акценти. Тим самим на кожній газетній сторінці створюється своєрідне чергування елементів, насичених графічним матеріалом, з елементами, вирішеними менш цікаво. Від цього залежить місце того чи іншого матеріалу, тієї чи іншої ілюстрації.

Площа, яку ілюстрація заповнить на полосі, визначається її вагомістю, змістом, загальною композицією сторінки. Головне, щоб розмір кожної фотографії чи малюнка визначався не випадковими обставинами, а був обдуманий, свідомо визначений редакцією.

На практиці виробились усталені, подібні в загальних рисах засоби композиційного розташування ілюстрацій на полосі. Серед них можна виділити такі побудови: блокову ілюстрацію, як правило, у рамці; діагональну (розміщення ілюстрацій по діагоналі полоси); кругову (оформлення ілюстраціями текстового матеріалу); стрічкову (послідовне розташування по вертикалі чи горизонталі); перехресну (перехрещення двох зображальних рядів із загальним кадром посередині); центрову (розташування навколо основного знімка інших, що доповнюють у просторовому або часовому аспектах).

Такі композиційні побудови знаходять різне застосування в газетах і журналах. Газети частіше використовують блокове, діагональне і стрічкове розташування ілюстрацій. Діапазон композиційних вирішень у журналах є ширшим і фактично охоплює всі перелічені засоби.

Основним компонентом полоси за інформаційною значущістю є текст. Ця обставина обов'язково береться до уваги під час ілюстрування періодичних видань. У той же час оформлення окремої полоси може бути виконане з переважним використанням фотознімків. Частіше до цього звертаються в масових журналах, розміщуючи на сторінках розвороту багатокадрові фоторепортажі та фотонариси. Останнім часом так робить і більшість газет.