
- •Техніка оформлення газети
- •Тема 1 принципи й завдання художньо-технічного оформлення газети
- •1.1. Оформлення газети — важлива частина роботи над номером
- •1.2. Історія оформлення періодичних видань
- •1.3. Загальні риси та ознаки оформлення газет
- •1.4. Визначення, завдання і функції оформлення періодичних видань
- •1.5. Обличчя видання
- •1.6. Головні складові газетної форми
- •Література
- •Тема 2 постійні елементи газети
- •2.1. Заголовна частина газети
- •2.2. Розділові засоби
- •2,3. Службові деталі
- •Література
- •Розмірні елементи газети
- •3.1. Формат газети
- •3.2. Обсяг газети
- •3.3. Формат полоси
- •3.4. Кількість і формат текстових колонок
- •Запитання і завдання для самоперевірки
- •Література
- •Тема 4 композиція газети. Композиційно-графічне моделювання
- •Тема 6 оформлення заголовків
- •1. Призначення заголовків
- •2. Види газетних заголовків
- •3. Архітектоніка газетного заголовка
- •4. Композиція заголовка
- •5. Шрифтографія газетних заголовків
- •Малогарнітурний стиль оформлення заголовків.
- •Багатогарнітурний систематизований стиль.
- •Запитання і завдання для самоперевірки
- •Література
- •7. Види подачі текстових матеріалів та їхнє оформлення
- •3. «Підвал»
- •4. «Горище»
- •5. «Стояк»
- •6. «Розгортка»
- •7. Газетний розворот
- •8. Полоса суцільного тексту
- •9. Тематична сторінка
- •10. Обмінна та об'єднана сторінки
- •11. Газета в газеті
- •12. Тематичний номер газети
- •Висновки
- •Запитання і завдання для самоперевірки
- •Література
- •8. Ілюстраційне оформлення газети
- •1. Значення ілюстрацій
- •2. Технічна підготовка зображальних матеріалів
- •3. Види ілюстрацій
- •4. Форма, розмір і розташування ілюстрацій у газеті
- •Висновки
- •Запитання і завдання для самоперевірки
- •Література
- •9. Верстка номера газети
- •2. Типові недоліки верстки
- •3. Різновиди верстки.
- •4. Верстка ілюстрацій
- •Висновки
- •Запитання і завдання для самоперевірки
- •Література
- •10. Макетування номера газети
- •2. Макет. Види макета
- •3. Процес макетування номера і полоси
- •1. Асиметрична верстка
- •2. Симетрична верстка
- •1. Асиметрична верстка
- •2. Верстка, близька до симетрії
- •4. Гранковий та безгранковий способи випуску газети
- •Висновки
- •Запитання і завдання до самоперевірки
- •Література
- •Післямова
- •Список літератури
3. «Підвал»
Велику статтю, нарис, рецензію часто оформляють у вигляді «підвалу».
«Підвал» — це нижня частина газетної полоси, відділена від тексту, розміщеного вище, напівжирною або світлою лінійкою.
Матеріал заверстують внизу полоси на всі колонки або ж на їх частину (не менше чотирьох).
Склалися класичні особливості «підвалу»: однакова висота колонок — від чверті до третини полоси (якщо говорити про формат А3, то це — від 30 до 40 рядків).
Сучасна практика оформлення газет до цього канону додала багато нового, що прикрасило верстку, розширило можливості подачі та оформлення тексту.
Так, висота «підвалу» тепер нерідко значно нижча (інколи досягає 1/6 висоти полоси, тобто 20—25 рядків), але такий низький «підвал» губиться на полосі.
Інколи «підвал» компонують з колонок іншого (ніж основний у газеті) формату, обрамлюють лінійками.
«Підвал» складають із кількох матеріалів або цілих добірок, прикрашають ілюстраціями, добре оформленими заголовками.
У газетах використовують кілька видів «підвалів».
Повний «підвал» заповнює всю нижню частину полоси, на весь її формат.
Неповний «підвал» («напівпідвал») забирає лише частину полоси, але не менш як 3—4 колонки.
А що робити, коли текст завеликий і не вміщується в «підвалі» на одній полосі?
Тоді частину тексту переносять на іншу полосу. У такому разі і кількість колонок на суміжних полосах може бути і різною, і однаковою. Якщо кількість колонок «підвалу» на суміжних полосах не однакова, то на другій полосі їх має бути більше, ніж на третій.
Матеріал, що заповнює всі нижні частини колонок на другій полосі та кілька колонок, або ж усі колонки на третій, називають наскрізним «підвалом». Для наскрізних «підвалів» рекомендується як мінімальна висота 1/5 газетної полоси (тобто не менш як 25 рядків петиту).
При розверстці наскрізного «підвалу» на дві суміжні полоси можуть виникнути певні труднощі з побудовою заголовка.
Не можна весь заголовок чи більшу його частину верстати справа від середника. Він може бути встановлений на однакову кількість опорних колонок на другій і третій полосах. А втім, найкраще весь заголовок чи більшу його частину розмістити зліва від середника.
Пригадаймо.
Середник — це пробіл між двома суміжними полосами номера. Як правило, він дорівнює 2 квадратам.
Середником також називають пробіли між колонками тексту — міжколонкові пробіли. До речі, сучасна тенденція збільшення «повітря» на газетній полосі привела до збільшення міжколонкових пробілів — середників: від 6—8 до 10—12 пунктів.
Якщо наскрізний «підвал» верстають із переносом не на суміжних полосах, а, наприклад, на третій і четвертій, то заголовок потрібно обов'язково повторити. При цьому рекомендується набирати його шрифтом тієї ж гарнітури, того ж накреслення, що й на попередній полосі, причому можна меншим кеглем і на меншу кількість колонок.
Неодмінно на 3-й полосі внизу наскрізного «підвалу» в дужках зазначають: «Закінчення на 4-й сторінці», а на 4-й — одразу ж під заголовком вказують знову ж таки в дужках: «Закінчення. Початок на 3-й сторінці».
А як бути, коли наскрізний «підвал» розташований на суміжних полосах? 2-й і 3-й? Тоді на 3-й полосі ні повторювати заголовок, ні писати про закінчення матеріалу не потрібно. Обидві частини повинні мати однакову висоту і відбиватися однотипною лінійкою.
Необхідно дбати, аби матеріал на попередній полосі не закінчувався кінцевим рядком абзацу, щоб у читача не склалося враження про завершення статті. Боятися того, що буде навіть перенос слова з однієї полоси на іншу, не треба. Зате читач бачитиме, що матеріал має продовження.
Ми говоримо про те, що «підвали» бувають повними, неповними і наскрізними.
Можна додати ще й складений.
У складеному «підвалі» поряд, під однією лінійкою чи під однією рамкою встановлюють різні за характером статті або ж оформляють тематичну добірку, а то й різнотемний блок.
Різновидом є двоступінчасті й триступінчасті «підвали», але застосовують їх дуже рідко, бо ламана верстка вийшла з моди.
Сучасна газетна практика виробила чимало нового в розміщенні «підвалів» та їхніх різновидів. Це прикрасило верстку, розширило можливості подачі та оформлення тексту. А вміла, продумана верстка «підвалу» є одним з елементів виразного компонування газетної полоси, засобом ефективного впливу на читачів.