Ключові поняття

Митний контроль, об’єкти та суб’єкти митного контролю, мит­на вартість товарів, країна походження товару, митне оформлення, процедура оформлення, митний режим, вантажна митна декларація, митні платежі.

Проблемно-пошукові запитання

1. Яка структура та функції митних органів?

2. Які особливості митних процедур при переміщенні товарів че­рез митний кордон України різними видами транспорту?

3. Які митні пільги надаються представникам іноземних держав?

4. Які митні документи належать до міжнародних товаросупрово- джувальних документів?

5. Як можна охарактеризувати систему митних платежів?

6. У чому полягає діяльність митного брокера та митного пере­візника?

7. Які основні положення Угоди про застосування Статті УІІ ГАТТ 1994 р. (щодо оцінювання товару для митних цілей)?

8. Які основні положення Статті УІІІ ГАТТ «Збори та формаль­ності, пов’язані з імпортом та експортом»?

ІВ Теми доповідей і рефератів

1. Відповідальність за порушення митного законодавства України.

2. Особливості переміщення через митний кордон України товарів, що містять об’єкти права інтелектуальної власності.

3. Розпорядження товарами, що перебувають під митним контролем.

4. Міжнародна стандартизація як гарантія якості товару

5. Особливості сертифікації товарів у ЗЕД підприємств.

6. Ризики, що пов’язані з процесом митного оформлення товарів.

Література: 15; 20; 22; 45; 49; 54; 65.

Ґ	Змістовний модуль 10
	Транспортне забезпечення
V	зовнішньоекономічних угод	)

1. Сутність та регулювання міжнародних перевезень.

2. Організація міжнародних перевезень.

3. Особливості міжнародних перевезень.

4. Послуги транспортно-експедиторських підприємств.

У десятому змістовному модулі розглядаються основні питання щодо транспортного обслуговування зовнішньоекономічних зв’язків підприємства.

Тема 10. Транспортне обслуговування зовнішньоекономічної діяльності підприємства

1. Сутність та регулювання міжнародних перевезень

Міжнародні транспортні перевезення є важливим видом зовніш­ньоекономічної діяльності. Товар не може бути доставлений з од­нієї країни до іншої без використання транспортних засобів; при цьому, природно, вартість товару зростає. Обсяг міжнародних пе­ревезень такий великий, а транспортні операції настільки складні, що необхідності встановити єдині правила і норми в міжнародному транспортуванні. Актуальність зведення національних норм у єди­ну систему стандартів підкреслюється ще й тим, що у світі утворено, по суті, єдину транспортну систему, яка охоплює, принаймні, тери­торії розвинутих країн Європи, Північної Америки і багатьох країн інших регіонів.

Міжнародним вважається перевезення, здійснюване між двома чи більшою кількістю держав.

Міжнародні перевезення вантажів забезпечуються морським, річковим, залізничним, повітряним, автомобільним, трубопровід­ним транспортом.

Транспортні витрати істотно впливають на контрактну ціну то­вару, обсяги торгівлі. Вони бувають настільки великими, що роблять експорт та імпорт товарів невигідним.

Транспортні операції починають та завершують виконання зо­внішньоторговельної угоди. Їхній зміст визначається особливостями вантажу, видом транспортного засобу, періодичністю поставки, мит­ними процедурами тощо.

Транспортні операції враховуються на всіх етапах реалізації зовніш­ньоторговельної угоди. Так, на етапі підготовки до укладання контрак­ту проводяться такі роботи: аналізується ринок транспортних послуг, умови перевезення товарів, вартість доставки вантажу; визначається частка транспортних витрат у контрактній ціні товару, розраховується попередній кошторис транспортних витрат. На етапах укладення та ви­конання контракту укладаються договори перевезення товарів, оформ­люються транспортні, товаросупроводжувальні, страхові документи, планується перевезення вантажів через митний кордон України, товар підготовляється до перевезення, проводяться розрахунки з перевізни­ком. Після завершення виконання контракту, у випадку необхідності, вирішуються суперечки між учасниками транспортних операцій.

Моментом обліку експортних та імпортних операцій при водних, залізничних, автомобільних, повітряних перевезеннях є:

• при експорті — дата дозволу на перетин кордону, що указуєть­ся на штемпелі митниці, який проставляється на ВМД;

• при імпорті — дата дозволу митниці, що проставляється на ВМД;

• при експорті та імпорті товарів, які поставляються трубопровідним транспортом, а також електроенергії — дата прийомоздаточного акта, який був складений на прикордонних або інших контрольно- розподільних пунктах трубопроводу або електропроводу;

• при відправленні товарів поштою - дата поштової квитанції.

Особливістю міжнародних перевезень є те, що при відправленні

вантажу, як правило, керуються законодавством країни відправлення, а при його видачі в кінцевому пункті —законом країни призначення.

Правове регулювання відносин, які виникають із здійснення між­народних перевезень, має специфіку:

1. Їх найважливіші умови визначені у міжнародних угодах - транспортних конвенціях, що є основним джерелом регулювання у цій сфері відносин. Угоди містять уніфіковані матеріально-правові норми, необхідні для врегулювання суперечок, що найчастіше ви­никають при морських та автомобільних міжнародних перевезен­нях. Звичайно уніфіковані норми міжнародних договорів регулюють вимоги до перевізної документації, порядку приймання вантажу до перевезення та його видачі у пункті призначення, умови відповідаль­ності перевізника, процедуру заяви претензій й позовів. Міжнародні транспортні конвенції мають і колізійні норми (норми, які визна­чають який з двох законів, вітчизняний чи іноземний, слід застосо­вувати у конкретній справі), до яких звертаються у разі відсутності уніфікованих правових норм. Переважно договірні колізійні норми відсилають до вітчизняного законодавства.

2. Норми конвенцій про міжнародні перевезення є імперативними (тобто вони не допускають вибору, їм повинні обов’язково підкорятися).

3. Специфіка регулювання міжнародних перевезень може виявитися у відображення норм міжнародних договорів у національному законодав­стві без попередньої ратифікації, підписання або ж приєднання до них.

Види правового регулювання доцільно виділяти за такими озна­ками: кількість сторін договору, предмет договору, напрям зовніш­ньоекономічної операції.

Правове регулювання міжнародних перевезень може бути:

• багатостороннім — міжнародні перевезення погоджуються та регулюються багатосторонніми міжнародними договорами за­лежно від виду транспорту, яким здійснюється перевезення;

• двостороннім — питання міжнародних перевезень регулюють­ся двосторонніми договорами між двома країнами залежно від виду транспорту, яким здійснюється перевезення;

• одностороннім (національним) — це національні нормативно- правові акти про міжнародні перевезення, які ґрунтуються на конвенційних нормах, або акти, частина яких регулює міжна­родні перевезення.

Багатосторонні міжнародні договори та конвенції стосуються як певних видів транспорту, так і окремих питань перевезень.

Україна бере участь переважно у двосторонніх договорах. Дого­вори можуть укладатися від імені Уряду України чи відповідного мі­ністерства, інших центральних органів державної виконавчої влади, до компетенції яких входить укладання таких договорів.