Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Зед.doc
Скачиваний:
0
Добавлен:
01.05.2025
Размер:
1.66 Mб
Скачать

Митна вартість товарів, що експортуються

При договорі купівлі-продажу або міни митна вартість товарів визначається на підставі ціни, яку було фактично сплачено або яка підлягає сплаті за ці товари на момент перетинання митного кордо­ну України.

До митної вартості товарів, що вивозяться, також включаються фактичні витрати, якщо вони не були раніше до неї включені:

  • на навантаження, вивантаження, перевантаження, транспор­тування та страхування до пункту перетинання митного кор­дону України;

  • комісійні та брокерські винагороди;

  • іцензійні та інші платежі за використання об’єктів права інтелектуальної власності, яку покупець повинен прямо чи побічно здійснити як умову продажу (експорту) товарів, які оцінюються.

Якщо існує інший вид договору, тоді митна вартість товарів ви­значається на підставі ціни, підтвердженої комерційними, транспорт­ними, банківськими, бухгалтерськими та іншими документами, що містять відомості про вартість товарів, які оцінюються, з урахуванням витрат на транспортування та страхування товарів до пункту перети­нання митного кордону України.

Митна вартість декларується шляхом надання декларації митної вартості.

Для визначення митної вартості важливо також знати спосіб уста­новлення моменту перетину митного кордону.

  1. Визначення країни походження товару

Для митного оформлення експортно-імпортних операцій важли­вим кроком є також визначення країни походження товару [15, гл. 49].

Країна походження товару визначається з метою застосування тарифних та нетарифних заходів регулювання ввезення товару на митну територію України та вивезення товару з цієї території, а та­кож забезпечення обліку товарів у статистиці зовнішньої торгівлі.

Сучасні національні системи визначення походження товару різ­ні, але загалом вони ґрунтуються на двох головних принципах:

  1. принцип доданої вартості у виробництві або подальшому об­робленні. Продукція вважається виробленою в тій країні, в якій було додано визначений відсоток (40, 50, 60%) її вартості;

  2. за цим принципом походження визначається на основі змін у тарифній класифікації. Країни — члени СОТ використовують Гар­монізовану систему (ГС) опису та кодування товарів. Система скла­дається з 97 розділів, у кожному з яких товари розписані відповідно до ступеня оброблення, починаючи із сировини, через напівфабрика­ти і до готової продукції. При використанні цієї системи класифікації визначається, що продукція походить з країни, в якій в результаті об­роблення змінюється його тарифна класифікація.

В Україні визначення країни походження здійснюється на основі перелічених вище принципів, а порядок цього визначення встанов­лює Кабінет Міністрів України.

Країною походження вважається країна, в якій товар був повніс­тю вироблений або підданий достатньому переробленню.

При цьому під країною походження товару можуть розумітися група країн, митні союзи країн, регіон чи частина країни, якщо є необ­хідність виділити їх, щоб визначити походження товару.

Товарами, повністю виробленими у країні вважаються:

  1. корисні копалини, видобуті на її території або в її територіаль­них водах, або на континентальному шельфі і в морських надрах, як­що країна має виключне право на розроблення цих надр;

  2. рослинна продукція, вирощена та зібрана на її території;

  3. живі тварини, що народилися та вирощені в цій країні;

  4. продукція, одержана від тварин, вирощених в цій країні;

  5. продукція мисливського, рибальського та морського промислів;

  6. продукція морського промислу, видобута та (або) вироблена у Світовому океані суднами цієї країни, а також суднами орендовани­ми (зафрахтованими) нею;

  7. вторинна сировина та відходи, які є результатом виробничих та інших операцій, здійснених у країні;

  8. продукція високих технологій, одержана у відкритому космосі на космічних кораблях, що належать цій країні чи орендуються нею;

  9. (товари, вироблені у цій країні виключно з продукції, зазна­ченої у пунктах 1-8.

Якщо у виробництві товару беруть учать дві або більше країн, по­ходження товару визначається згідно з критерієм достатнього пере­роблення.

Критерій достатнього переробленння визначається:

  1. правилом, яке потребує в результаті перероблення товарів змі­ни класифікаційного коду товару за ГС на рівні будь-якого з перших чотирьох знаків;

  2. або правилом адвалерної частки, яке полягає в зміні вартості товару в результаті його перероблення, якщо при цьому додана вар­тість становить не менш як 50% від вартості товару, одержаного в ре­зультаті перероблення, або частка використаних матеріалів з іншої країни чи невідомого походження становить менш як 50% від вартос­ті товару, одержаного в результаті перероблення;

  3. або переліком виробничих та технологічних операцій, які хоч

і не ведуть у результаті перероблення товару до зміни його коду чи його вартості відповідно до правила адвалерної частки, але з дотри­манням певних умов визнаються достатніми.

У разі застосування правила адвалерної частки вартість товару, одержаного в результаті перероблення в цій країні, визначається на підставі ціни франко-завод виробника товару. Вартість складових цього товару, що походять з інших країн, визначається за їх митною вартістю, а тих складових, походження яких не визначено, — за вста­новленою ціною першого їх продажу в цій країні.

Якщо стосовно конкретного товару або конкретної країни (країн) критерій достатньої переробки окремо не обумовлено, то застосовуєть­ся правило, згідно з яким товар вважається підданим достатньому пе­реробленню, якщо в результаті його перероблення змінено класифіка­ційний код товару за ГС на рівні будь-якого з перших чотирьох знаків.

Для підтвердження походження товару митний орган має право вимагати подання сертифіката про походження товару.

У разі експорту товарів сертифікат про походження товару, якщо він необхідний, видається органом, уповноваженим на це Кабінетом Міністрів України.

У разі імпорту товарів сертифікат надається обов’язково:

  • на товари, що походять з країн, яким Україна надає преференції;

  • на товари, ввезення яких з відповідної країни регулюється кількісними обмеженнями (квотами) чи іншими заходами ре­гулювання зовнішньоекономічної діяльності;

  • якщо не передбачено міжнародними договорами України, а також законодавством України в галузі охорони довкілля, здоров’я населення, захисту прав споживачів, громадського по­рядку, державної безпеки тощо;

  • у випадках, якщо в документах, які подаються для митного оформлення, немає відомостей про походження товарів або в митного органу є достатні підстави вважати, що декларуються недостовірні відомості про походження товарів.

Сертифікат про походження товару повинен однозначно свідчи­ти про те, що зазначений товар походить з відповідної країни, і має містити:

  • письмову заяву експортера про країну походження товару;

  • письмове посвідчення компетентного органу країни вивезен­ня, який видав сертифікат, про те, що наведені у сертифікаті відомості відповідають дійсності.

Залежно від сфери застосування сертифікати бувають:

  • загальної форми;

  • спеціальної форми.

Сертифікат про походження загальної форми оформляється на товари, перевезення яких не регулюється міжнародними угодами, а також у випадках відсутності або тимчасового зупинення пільг на та­кі товари. Ця форма, як правило, не надає пільг.

Сертифікат про походження за спеціальною формою містить де­тальнішу інформацію та спеціальне формулювання для декларуван­ня походження товару. Спеціальні форми сертифікатів, як правило, використовуються у країнах-учасницях багатосторонніх договорів, що передбачають надання преференційних ставок мита.

Соседние файлы в предмете [НЕСОРТИРОВАННОЕ]