
- •Кредитно-модульний курс
- •Передмова
- •Тема 1. Сутність зовнішньоекономічної діяльності
- •Поняття та принципи зед
- •Основні суб’єкти та види зед
- •Право суб’єктів господарювання на здійснення зед
- •1.4. Характерні риси сучасної системи зед
- •Ключові поняття
- •Тема 2. Організаційна система управління зовнішньоекономічною діяльністю
- •Управління зед на рівні країни
- •Управління зед на рівні регіону
- •Недержавні організації, що сприяють зед підприємств
- •Ключові поняття
- •Тема 3. Регулювання зовнішньоекономічної діяльності у торговій та валютній сферах
- •Митно-тарифне регулювання
- •Нетарифне регулювання
- •Валютне регулювання
- •Ключові поняття
- •Проблемно-пошукові запитання
- •Тема 4. Захист прав українських підприємців у сфері зовнішньоекономічної діяльності
- •Учасники захисту прав українських суб’єктів зед
- •Захист прав суб’єктів зед від дискримінаційних та недружніх дій іноземних держав, економічних угруповань
- •Захист прав суб’єктів зед проти недобросовісної конкуренції
- •Захист прав суб’єктів зед проти зростаючого імпорту
- •Ключові поняття
- •Управління зед здійснюється:
- •Недобросовісна конкуренція — це:
- •Вставте пропущене слово:
- •Тема 5. Базові організаційно-правові умови здійснення зовнішньоекономічної діяльності підприємства
- •Стимулювальні фактори зед підприємства
- •Застосування до підприємств режиму сприяння при провадженні зовнішньоекономічних операцій
- •Організаційно-функціональна структура зед підприємства
- •Ліцензування експортно-імпортних операцій
- •Відповідальність підприємств за порушення у сфері зед
- •Ключові поняття
- •Проблемно-пошукові запитання
- •Теми доповідей і рефератів
- •Тема 6. Принципи формування та сутність моделей зовнішньоекономічної діяльності підприємств
- •Зовнішньоторговельна модель зед підприємства
- •Зовнішня торгівля товарами
- •Зовнішня торгівля послугами.
- •Виробничо-інвестиційна модель зед підприємства
- •Міжнародний лізинг
- •Міжнародне виробниче кооперування
- •Спільні підприємства
- •Ключові поняття
- •Проблемно-пошукові запитання
- •Теми доповідей і рефератів
- •1 Зовнішньоекономічний договір (контракт) і
- •Тема 7. Зовнішньоекономічний договір: структура, порядок укладання та реєстрації
- •Сутність та структура зовнішньоекономічного договору
- •Етапи укладання зовнішньоекономічного договору купівлі-продажу
- •Порядок реєстрації та обліку зовнішньоекономічного договору
- •Ключові поняття
- •Проблемно-пошукові питання
- •Змістовний модуль 8 Оцінювання ефективності зовнішньоекономічної діяльності підприємства
- •Тема 8. Ефективність зовнішньоекономічної діяльності підприємства
- •Сутність ефективності зовнішньоекономічних операцій
- •Принципи розрахунку показників ефективності зовнішньоекономічної операції
- •Оцінювання виконання зобов’язань з експортних та імпортних операцій
- •Економічна ефективність зовнішньоекономічних угод
- •Ключові поняття
- •Проблемно-пошукові запитання
- •Теми доповідей і рефератів
- •Тема 9. Митне оформлення товарів
- •Сутність митного контролю
- •Визначення митної вартості товарів
- •Митна вартість товарів, що імпортуються
- •Митна вартість товарів, що експортуються
- •Визначення країни походження товару
- •Порядок митного оформлення товарів і транспортних засобів
- •Ключові поняття
- •Тема 10. Транспортне обслуговування зовнішньоекономічної діяльності підприємства
- •Сутність та регулювання міжнародних перевезень
- •Організація міжнародних перевезень
- •Особливості міжнародних перевезень
- •Послуги транспортно-експедиторських підприємств
- •Ключові поняття
- •Проблемно-пошукові запитання
- •Тема 11. Валютно-фінансові відносини підприємств з іноземними партнерами
- •Розрахунки у зед підприємства
- •Переваги та недоліки інкасової форми розрахунків
- •Валютно-фінансові умови зовнішньоторговельних контрактів
- •Контрактні ціни
- •Валютно-фінансові умови при здійсненні операцій, що мають ознаки кредитування
- •Тема 12. Страховий захист зовнішньоекономічних операцій
- •Страхування вангтажів
- •Страхування відповідальності перевізника
- •Страхування міжнародного туризму
- •Проблемно-пошукові запитання
- •Теми доповідей і рефератів
- •Підсумок
- •Рекомендована література
- •Зовнішньоекономічна діяльність підприємств: кредитно-модульний курс
- •Підсумкові тестові завдання до модуля і
- •Зовнішньоекономічна діяльність України здійснюється відповідно до принципів:
Митна вартість товарів, що експортуються
При договорі купівлі-продажу або міни митна вартість товарів визначається на підставі ціни, яку було фактично сплачено або яка підлягає сплаті за ці товари на момент перетинання митного кордону України.
До митної вартості товарів, що вивозяться, також включаються фактичні витрати, якщо вони не були раніше до неї включені:
на навантаження, вивантаження, перевантаження, транспортування та страхування до пункту перетинання митного кордону України;
комісійні та брокерські винагороди;
іцензійні та інші платежі за використання об’єктів права інтелектуальної власності, яку покупець повинен прямо чи побічно здійснити як умову продажу (експорту) товарів, які оцінюються.
Якщо існує інший вид договору, тоді митна вартість товарів визначається на підставі ціни, підтвердженої комерційними, транспортними, банківськими, бухгалтерськими та іншими документами, що містять відомості про вартість товарів, які оцінюються, з урахуванням витрат на транспортування та страхування товарів до пункту перетинання митного кордону України.
Митна вартість декларується шляхом надання декларації митної вартості.
Для визначення митної вартості важливо також знати спосіб установлення моменту перетину митного кордону.
Визначення країни походження товару
Для митного оформлення експортно-імпортних операцій важливим кроком є також визначення країни походження товару [15, гл. 49].
Країна походження товару визначається з метою застосування тарифних та нетарифних заходів регулювання ввезення товару на митну територію України та вивезення товару з цієї території, а також забезпечення обліку товарів у статистиці зовнішньої торгівлі.
Сучасні національні системи визначення походження товару різні, але загалом вони ґрунтуються на двох головних принципах:
принцип доданої вартості у виробництві або подальшому обробленні. Продукція вважається виробленою в тій країні, в якій було додано визначений відсоток (40, 50, 60%) її вартості;
за цим принципом походження визначається на основі змін у тарифній класифікації. Країни — члени СОТ використовують Гармонізовану систему (ГС) опису та кодування товарів. Система складається з 97 розділів, у кожному з яких товари розписані відповідно до ступеня оброблення, починаючи із сировини, через напівфабрикати і до готової продукції. При використанні цієї системи класифікації визначається, що продукція походить з країни, в якій в результаті оброблення змінюється його тарифна класифікація.
В Україні визначення країни походження здійснюється на основі перелічених вище принципів, а порядок цього визначення встановлює Кабінет Міністрів України.
Країною походження вважається країна, в якій товар був повністю вироблений або підданий достатньому переробленню.
При цьому під країною походження товару можуть розумітися група країн, митні союзи країн, регіон чи частина країни, якщо є необхідність виділити їх, щоб визначити походження товару.
Товарами, повністю виробленими у країні вважаються:
корисні копалини, видобуті на її території або в її територіальних водах, або на континентальному шельфі і в морських надрах, якщо країна має виключне право на розроблення цих надр;
рослинна продукція, вирощена та зібрана на її території;
живі тварини, що народилися та вирощені в цій країні;
продукція, одержана від тварин, вирощених в цій країні;
продукція мисливського, рибальського та морського промислів;
продукція морського промислу, видобута та (або) вироблена у Світовому океані суднами цієї країни, а також суднами орендованими (зафрахтованими) нею;
вторинна сировина та відходи, які є результатом виробничих та інших операцій, здійснених у країні;
продукція високих технологій, одержана у відкритому космосі на космічних кораблях, що належать цій країні чи орендуються нею;
(товари, вироблені у цій країні виключно з продукції, зазначеної у пунктах 1-8.
Якщо у виробництві товару беруть учать дві або більше країн, походження товару визначається згідно з критерієм достатнього перероблення.
Критерій достатнього переробленння визначається:
правилом, яке потребує в результаті перероблення товарів зміни класифікаційного коду товару за ГС на рівні будь-якого з перших чотирьох знаків;
або правилом адвалерної частки, яке полягає в зміні вартості товару в результаті його перероблення, якщо при цьому додана вартість становить не менш як 50% від вартості товару, одержаного в результаті перероблення, або частка використаних матеріалів з іншої країни чи невідомого походження становить менш як 50% від вартості товару, одержаного в результаті перероблення;
або переліком виробничих та технологічних операцій, які хоч
і не ведуть у результаті перероблення товару до зміни його коду чи його вартості відповідно до правила адвалерної частки, але з дотриманням певних умов визнаються достатніми.
У разі застосування правила адвалерної частки вартість товару, одержаного в результаті перероблення в цій країні, визначається на підставі ціни франко-завод виробника товару. Вартість складових цього товару, що походять з інших країн, визначається за їх митною вартістю, а тих складових, походження яких не визначено, — за встановленою ціною першого їх продажу в цій країні.
Якщо стосовно конкретного товару або конкретної країни (країн) критерій достатньої переробки окремо не обумовлено, то застосовується правило, згідно з яким товар вважається підданим достатньому переробленню, якщо в результаті його перероблення змінено класифікаційний код товару за ГС на рівні будь-якого з перших чотирьох знаків.
Для підтвердження походження товару митний орган має право вимагати подання сертифіката про походження товару.
У разі експорту товарів сертифікат про походження товару, якщо він необхідний, видається органом, уповноваженим на це Кабінетом Міністрів України.
У разі імпорту товарів сертифікат надається обов’язково:
на товари, що походять з країн, яким Україна надає преференції;
на товари, ввезення яких з відповідної країни регулюється кількісними обмеженнями (квотами) чи іншими заходами регулювання зовнішньоекономічної діяльності;
якщо не передбачено міжнародними договорами України, а також законодавством України в галузі охорони довкілля, здоров’я населення, захисту прав споживачів, громадського порядку, державної безпеки тощо;
у випадках, якщо в документах, які подаються для митного оформлення, немає відомостей про походження товарів або в митного органу є достатні підстави вважати, що декларуються недостовірні відомості про походження товарів.
Сертифікат про походження товару повинен однозначно свідчити про те, що зазначений товар походить з відповідної країни, і має містити:
письмову заяву експортера про країну походження товару;
письмове посвідчення компетентного органу країни вивезення, який видав сертифікат, про те, що наведені у сертифікаті відомості відповідають дійсності.
Залежно від сфери застосування сертифікати бувають:
загальної форми;
спеціальної форми.
Сертифікат про походження загальної форми оформляється на товари, перевезення яких не регулюється міжнародними угодами, а також у випадках відсутності або тимчасового зупинення пільг на такі товари. Ця форма, як правило, не надає пільг.
Сертифікат про походження за спеціальною формою містить детальнішу інформацію та спеціальне формулювання для декларування походження товару. Спеціальні форми сертифікатів, як правило, використовуються у країнах-учасницях багатосторонніх договорів, що передбачають надання преференційних ставок мита.