Ключові поняття

Зовнішньоекономічний договір, структура договору, істотні умо­ви договору, несуттєві умови договору, оферта, тверда оферта, вільна оферта, контроферта, акцепт, запит, етапи підготовки, укладання, виконання контракту, реєстрація (облік) зовнішньоекономічних договорів.

Проблемно-пошукові питання

1. Які існують види зовнішньоекономічних договорів?

2. Як можна класифікувати суб’єкти зовнішньоекономічної операції?

3. У чому полягає дійсність зовнішньоекономічного договору?

4. Які розрізняють способи укладання контракту?

5. Що потрібно для того, щоб угода вважалася укладеною?

6. Коли вважається, що сторона договору виконала свої зобо­в’язання?

7. Які наслідки невиконання договору?

8. Які типові помилки зустрічаються у договорах?

9. Що являє собою складання конкурентного листа?

Щ Теми доповідей і рефератів

1. Організація контролю за виконанням контрактних зобов’язань.

2. Розгляд можливих претензій та рекламацій з експорту і подан­ня таких з імпорту.

3. Способи та порядок припинення зовнішньоекономічних контрактів.

4. Організація переговорів з іноземними партнерами за кордоном.

5. Підготовчі заходи щодо приймання контрагентів.

6. Особливості переговорів з метою укладання контрактів з екс­порту та імпорту.

7. Цінові стратегії у ЗЕД підприємства.

8. Пошук і вибір надійного партнера за кордоном.

Література: 23; 36; 38; 40; 45; 47; 54; 53; 56; 59; 60; 61; 63; 65.

Змістовний модуль 8 Оцінювання ефективності зовнішньоекономічної діяльності підприємства

1. Сутність ефективності зовнішньоекономічних операцій.

2. Оцінювання виконання зобов’язань з експортних та імпорт­них операцій.

3. Економічна ефективність зовнішньоекономічних угод.

У восьмому змістовному модулі наводиться система показників, за якими можна оцінити ефект та ефективність експортно-імпортних операцій і які лежать в основі прийняття рішення про доцільність укладання зовнішньоекономічного договору.

Тема 8. Ефективність зовнішньоекономічної діяльності підприємства

1. Сутність ефективності зовнішньоекономічних операцій

Головною умовою проведення зовнішньоекономічної операції є її ефективність.

Підприємства нерідко зазнають значних збитків унаслідок недо­статнього техніко-економічного обґрунтування ефективності зовніш­ньоекономічної операції, відсутності в ньому оцінок вибору валюти ціни, валюти платежу та інших валютно-фінансових умов угоди.

Розрахунок економічної ефективності проводиться шляхом зі­ставлення досягнутого економічного результату (ефекту) з витрата­ми ресурсів на отримання цього ефекту. Під результатами розуміють грошову, вартісну оцінку отриманого прибутку для підприємства: грошові надходження за відправлену продукцію, виконані роботи та послуги, вартість отриманого товару, робіт, послуг та ін. Під витра­тами розуміють грошову вартісну оцінку виробничих ресурсів, які залучилися до господарського обігу: вартість сировини, матеріалів, енергії, трудових ресурсів, послуг сторонніх організацій, обов’язкові відрахування в різні державні фонди та інші витрати, без яких торго­ва угода не може бути здійснена. Економічні результати та витрати ресурсів мають кількісний вимір. А тому й економічна ефективність може вимірюватися кількістю, тобто мати критерій ефективності.

Критерій — це головна ознака, що відрізняє його від інших класи­фікаційних одиниць.

Критерій економічної ефективності не однаковий для різних рів­нів зовнішньоекономічної діяльності. Кожному рівню оцінювання від­повідає свій вид економічних інтересів і свій критерій ефективності.

Так, на макроекономічному (народногосподарському) рівні під економічною ефективністю зовнішньої торгівлі розуміють ступінь економії національної праці, що досягається країною шляхом її участі в міжнародному розподілі праці та зовнішньоторговельному обміні.

У цьому випадку критерієм економічної ефективності є економія національної праці як додаткове джерело зростання валового внутріш­нього продукту та інших економічних і соціальних макропоказників.

На рівні підприємства під економічною ефективністю зовнішньо­торговельних операцій розуміють ступінь збільшення доходу від цих операцій. Критерієм економічної ефективності є прибуток як осно­вна міра ефективності.

Визначення ефективності зовнішньоекономічних операцій зу­мовлює ступінь зацікавленості підприємства у виході на світовий ринок, дає змогу обґрунтувати окремі пропозиції щодо закупівлі та продажу певних товарів. Одержані дані можуть бути використані при розробленні планів експорту та імпорту підприємства, при оцінюван­ні структури та напрямків зовнішньоторговельного обігу.

Система аналітичних показників ЗЕД підприємства

Усю систему показників зовнішньоекономічної діяльності під­приємства, організації, фірми можна розподілити на чотири групи [46, с. 44].

1. група. Абсолютні показники:

• обсяг експорту;

• обсяг імпорту;

• обсяг накладних витрат на експорт/імпорт;

• середній залишок коштів;

• кількість отриманих рекламацій;

• сума рекламацій;

• кількість задоволених рекламацій;

• перевага покупцями торговельної марки фірми;

• обсяг експорту нових товарів;

2. група. Відносні показники:

а) індекси динаміки:

• індекс вартості;

• індекс фізичного обсягу;

• індекс ціни;

• індекс кількості (наприклад, динаміка частки світового, євро­пейського ринків, частка нових товарів в експорті, які з’явилися на ринках за останні 5 років, частка зниження витрат, яку одер­жано внаслідок використання нових технологій тощо);

б) коефіцієнти виконання зобов’язань з експорту та імпорту:

• за вартістю;

• за фактичним обсягом;

• за ціною;

в) середня тривалість обороту експортної (імпортної) операції;

г) коефіцієнт віддачі коштів від експортних/імпортних операцій.

3. група. Показники структури:

• товарна структура експорту або імпорту;

• географічна структура експорту або імпорту;

• структура накладних витрат на експорт або імпорт;

4. група. Показники ефективності (ефекту):

• валютна ефективність експорту/імпорту;

• ефективність експорту/імпорту;

• рентабельність експорту/імпорту;

• економічний ефект експорту/імпорту;

• інтегральний економічний ефект від експортно-імпортної діяльності;

• ефективність реалізації експортної продукції на внутрішньому ринку;

• ефективність придбання і використання імпортного облад­нання;

• ефективність придбання та продажу ліцензій.