Де n1, n2, n3 – відповідно кількість машин, що працювали відповідно у першій, другій і третій змінах;

n_ЗАГ – загальна кількість машин даної групи у парку.

Коефіцієнт внутрішньозмінного використання машин (К_ВЗ) визначається за формулою:

К_ВЗ = (Т_Ч-t_ПР)/ Т_Ч (2.23)

де Т_Ч – змінний фонд часу роботи машин, машино-змін;

t_ПР – час простоїв машин за зміну, машино-год.

Розглянуті вище екстенсивні показники використання будівельних машин і механізмів не дають повного уявлення про ефективне їх використання, тому що вони не враховують рівня використання потужностей будівельних машин і механізмів (продуктивності) під час їх фактичної роботи. Машини та механізми можуть працювати з високим коефіцієнтом використання змінного і внутрішньо змінного режиму часу й одночасно бути неповністю завантаженими (на холостому ходу або наполовину своєї потужності) чи взагалі бути на будівельному майданчику і не виконувати ніякої роботи. Це завдання вирішується за допомогою обчислення показників інтенсивного використання основних фондів. Формально ми матимемо високі результати. Однак вони не дозволяють зробити висновок про ефективне використання машин і механізмів. Отримані результати необхідно доповнити розрахунками показників інтенсивного й інтегрального використання будівельних машин і механізмів, що відображають рівень їх використання за потужністю (продуктивністю). Найважливішим із них є коефіцієнт інтенсивного використання машин і механізмів.

Коефіцієнт інтенсивного використання машин і механізмів визначається відношенням фактичного обсягу виконаної роботи за одиницю робочого часу Q_Ф до встановленої норми виробітку за цей же період Q_Н (або до максимально можливого обсягу робіт):

Кінт_. = Q_Ф / Q_Н (2.24)

За умови удосконалювання режимів роботи устаткування або його модернізації коефіцієнт інтенсивного використання може бути і більше 1.

Широке застосування знаходять також показники, що дозволяють детальніше проаналізувати інтенсивність використання найважливіших експлуатаційних характеристик будівельних машин і механізмів, що розглядаються нижче.

Змінна продуктивність машини (П_ЗМ) визначається за формулою:

П_ЗМ = П_ГОД * t_Р (2.25)

Де П_ГОД – годинна продуктивність машини;

t_Р – час роботи машини.

Річний виробіток у фізичних обсягах робіт у розрахунку на одну середньо облікову машину (В_СМ) визначається за формулою:

В_СМ=Q_ФІЗ/n_С (2.26)

де Q_ФІЗ – обсяг виконаних робіт у фізичних одиницях виміру;

n_С – середньо облікова кількість машин відповідного типу.

Річний виробіток у фізичних обсягах робіт у розрахунку на одиницю потужності (В_ОД.П) визначається формулою

В_ОД.П = Q_ФІЗ/П_С (2.27)

де П_С – середньорічна потужність машини відповідного типу.

Коефіцієнт використання машин за продуктивністю (К_ПР) визначається за формулою:

К_ПР = В_Ф/В_Н (2.28)

де В_Ф – фактичний виробіток машини у фізичному вимірі;

В_Н – нормативний виробіток машини за відповідний період.

До третьої групи показників використання основних фондів відносяться коефіцієнт інтегрального використання устаткування, коефіцієнт використання виробничої потужності, показники фондовіддачі і фондомісткості продукції.

Сумарну ефективність використання основних фондів - екстенсивного й інтенсивного - прийнято характеризувати інтегральним коефіцієнтом:

Кi = Кекст * Кінт (2.29)

Цей коефіцієнт комплексно характеризує експлуатацію устаткування за часом і продуктивністю (потужністю). Значення цього показника завжди нижче значень двох попередніх, тому що він враховує одночасно хиби й екстенсивного й інтенсивного використання обладнання.

Загальний коефіцієнт використання активної частини основних виробничих фондів (К_А.Ф) розраховується згідно вартості кожної групи активної частини основних виробничих фондів за формулою:

(2.30)

де F_I – балансова вартість і-го елемента активної частини основних виробничих фондів;

К_ІН.І – інтегральний коефіцієнт використання і-го елемента активної частини