МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ
НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ “ЛЬВІВСЬКА ПОЛІТЕХНІКА”
Гавриляк а.С.
ЕКОНОМІКА ТА ОРГАНІЗАЦІЯ БУДІВНИЦТВА
(Конспект лекцій)
ЛЬВІВ-2008
Гавриляк А.С. Економіка та організація будівництва: Конспект лекцій. - Львів: Національний університет “Львівська політехніка”, 2008.- 60 с.
Конспект лекцій призначений для студентів базового рівня спеціальності “Економіка підприємства”. Відповідно до цього рівня розглянуті основи “Організації виробництва”, які конкретизуються у процесі підготовки спеціалістів чи магістрів.
Рекомендовано до друку на засіданні кафедри “Економіки підприємства та інвестицій” Національного університету “Львівська політехніка” Міністерства освіти і науки України (протокол № 1 від серпня 20084р).
Відповідальний за випуск:
Рецензенти:
А. Економіка будівництва
Тема 1. Типи та організаційні структури будівельних організацій
1.1. Первинні будівельні організації.
1.2. Організаційно-правові форми будівельних організацій.
1.3. Види об’єднання будівельних підприємств.
1.1. Первинні будівельні організації.
Велику роль в соціально-економічному прогресі країни відіграють підприємство та суб’єкти, що його здійснюють.
Найменування і структура первинних будівельних організацій досить різні. Вони залежать від характеру, спеціалізації, видів і способів будівельно-монтажних робіт, які виконуються. До них відносять:
будівельно-монтажні управління (БМУ);
пересувні механізовані колони (ПМК);
будівельні управління (БУ);
спеціалізовані будівельні управління (СБУ);
управління механізації будівельних робіт (УМБ);
мостобудівні загони (МБЗ);
пересувні будівельні поїзди (ПБП);
дорожньо-будівельне управління (ДБУ);
монтажні управління (МУ);
домобудівельний комбінат (ДБК) та інші.
1.2. Організаційно-правові форми будівельних організацій
Перехід підприємств України до ринкової економіки зумовив утворення організацій різних форм власності, що призвело до виникнення нових типів організацій в тому числі і будівельних. В будівельній галузі найбільш частіше зустрічаються підприємства колективної форми власності, а саме господарські товариства.
Господарське товариство – це підприємство (організація) створене на засадах угоди між юридичними та/або фізичними особами шляхом об’єднання їх майна та здійснення підприємницької діяльності з метою одержання прибутку. Господарські товариства завжди є об’єднаннями кількох осіб та юридичними особами. Види господарських товариств правила їх створення діяльності права і обов’язки їх учасників і засновників в Україні визначає Закон України «Про господарські товариства» від 19.09.1991р. № 1576-12 зі змінами і доповненнями ат ГКУ.
В будівництві переважають такі види господарських товариств (організаційно-правові форми підприємництва):
акціонерні товариства;
товариства з обмеженою відповідальністю (ТзОВ).
Акціонерне товариство – господарське товариство, яке має статутний фонд, поділений на визначену кількість акцій рівної номінальної вартості і несе відповідальність за зобов’язаннями тільки майном товариства
Акція – цінний папір без визначеного часу обігу, що засвідчує участь у статутному фонді акціонерного товариства, підтверджує членство в акціонерному товаристві та право на участь в управлінні ним, дає власнику акції право на одержання частини прибутку у вигляді дивіденду та на участь у розподілі майна у випадку ліквідації товариства. Акції можуть бути іменними та на пред’явника, привілейованими та простими.
Привілейовані акції дають власникові переважне право на одержання дивідендів та на пріоритетну участь у розподілі майна товариства в разі його ліквідації, але власники привілейованих акцій не мають права брати участь в управлінні акціонерним товариством. Привілейовані акції можуть випускатися із фіксованими (у % до їх номінальної вартості) щорічно виплачуваними дивідендами. Виплата дивідендів здійснюється у розмірі, зазначеному в акції незалежно від величин отриманого товариством прибутку. Якщо прибуток відповідного року є недостатнім, виплата дивідендів за привілейованими акціями здійснюється з резервного фонду.
Акціонери відповідають за зобов’язаннями товариства тільки в межах належних їм акцій. Загальна номінальна вартість випущених акцій становить статутний фонд товариства; статутний фонд акціонерного товариства не може бути меншим суми, еквівалентної 1250 мінімальним заробітним платам, виходячи зі ставки мінімальної заробітної плати, діючої на момент створення акціонерного товариства.
Бувають відкриті і закриті акціонерні товариства.
Відкрите акціонерне товариство (ВАТ) – це акціонерне товариство; акції якого можуть розповсюджуватися шляхом відкритої підписки та купівлі продажу на біржах.
Закрите акціонерне товариство (ЗАТ) – всі акції розподіляються між засновниками і не можуть відкрито купуватися і продаватися. ЗАТ має право випускати лише іменні акції.
Засновники акціонерного товариства укладають між собою договір, що визначає порядок здійснення ними спільної діяльності по створенню акціонерного товариства. Для створення акціонерного товариства засновники повинні зробити повідомлення про намір створити акціонерне товариство, здійснити підписку на акції, провести установчі збори і державну реєстрацію акціонерного товариства.
Строк відкритої підписки на акції не може перевищувати 6 місяців. Особи, які бажають придбати акції повинні внести на рахунок засновників не менше 10% вартості акцій, на які вони підписалися, після чого засновники видають їм письмове зобов’язання про продаж відповідної кількості акцій. Якщо до кінця підписки не вдалося покрити підпискою 60% акцій, акціонерне товариство вважається не заснованим. Особам, які підписалися на акції повертаються внесені ними суми чи майно на протязі 30 днів.
Зареєстрована державними органами акціонерне товариство здійснює емісію (випуск) цінних паперів відповідно до вимог Державної комісії по цінних паперах та фондовому ринку, яка проводить реєстрацію випущених акцій. Не пізніше ніж через 6 місяців після реєстрації випуску акцій акціонерне товариство зобов’язано видати акціонерам документи, які підтверджують їх власність на акції товариства акції (сертифікати акцій).
Акції купуються учасниками при створенні акціонерного товариства на підставі договору з його засновниками. Засновники акціонерного товариства повинні бути держателями акцій на суму не менше ніж 25% статутного фонду товариства. До дня скликання установчих зборів особи, які підписалися на акції повинні внести з урахуванням попереднього внеску не менше 30% номінальної вартості акцій. У випадку, коли всі акції розподіляються між засновниками, вони повинні внести до дня скликання установчих зборів не менше 50% номінальної вартості акцій.
Установчі збори акціонерного товариства скликаються у строк зазначений у повідомленні, але не пізніше ніж через 2 місяці з моменту завершення підписки на акції і вважаються правомочними, якщо на них присутні особи, що підписалися більш як на 60% акцій. Голосування на зборах проводиться за принципом: одна акція – один голос. Рішення про створення акціонерного товариства, його дочірніх підприємств, філій та представництв, про обрання ради акціонерного товариства (спостережної ради), виконавчих і контролюючих органів та про надання пільг засновникам за рахунок акціонерного товариства повинні бути більшістю у 3/4 голосів присутніх, інші питання приймають простою більшістю голосів. Установчі збори встановлюють термін повної оплати акціонерами вартості акцій, такий термін не може перевищувати 1 рік від моменту реєстрації товариства.
Вищим органом акціонерного товариства є загальні збори акціонерів. Загальні збори акціонерів скликаються не рідше 1 разу на рік, якщо інше не передбачено статутом товариства і визнаються правомочними, якщо в них беруть участь акціонери, що мають відповідно до статут товариства більш як 60% голосів.
Рішення загальних зборів акціонерів приймається більшістю у 3/4 голосів акціонерів; які беруть участь у зборах з таких питань:
зміна статуту товариства;
прийняття рішення про припинення діяльності товариства;
створення та припинення діяльності дочірніх підприємств, філій та представництв товариства.
З решти питань рішення приймаються простою більшістю голосів акціонерів, які беруть участь у зборах.
Виконавчим органом акціонерного товариства, який здійснює керівництво його поточною діяльністю є правління, голова і члени якого є акціонерами товариства, обираються загальними зборами акціонерів. Голова правління товариства вправі без довіреності здійснювати дії від імені товариства. Правління підзвітне загальним зборам акціонерів і спостережній раді. Загальні збори обирають і можуть відкликами членів виконавчого органу, спостережної ради і ревізійної комісії.
Спостережна рада товариства створюється з числа акціонерів в цілях контролю за діяльністю правління.
Контроль за фінансово-господарською діяльністю товариства здійснюється ревізійною комісією; що також створюється з числа акціонерів. Без висновків ревізійної комісії загальні збори акціонерів не вправі затверджувати річний баланс товариства.
Акціонерні товариства є найбільш складною організаційно-правовою формою підприємництва. До недоліків цієї форми відносять складну структуру управлінських та контролюючих структур. Загальні збори акціонерів, що деколи мають велику кількість (декілька тисяч) учасників не в змозі вирішувати питання оперативно; інтереси менеджерів товариства (правління) та його власників (акціонерів) часто відрізняються, що призводить до різноманітних махінацій, інтриг всередині самого товариства та нейтралізує позитивний його розвиток.
Товариство з обмеженою відповідальністю (ТзОВ) – вид господарського товариства, що має статутний фонд, розділений на частки, розмір яких визначається установчими документами. Учасники товариства несуть відповідальність за зобов’язаннями товариства лише в межах їх вкладів. Статутний фонд товариства з обмеженою відповідальністю повинен бути не менше суми еквівалентної 100 мінімальним заробітним платам.
До моменту реєстрації товариства з обмеженою відповідальністю кожен з учасників зобов’язаний внести не менше 30% вказаного в установчих документах вкладу; та повністю внести свій вклад не пізніше 1 року від моменту реєстрації товариства. Учаснику товариства з обмеженою відповідальністю, який повністю вніс свій вклад видається свідоцтво товариства.
При виході учасника з товариства з обмеженою відповідальністю йому виплачується вартість частини майна товариства; пропорційна його частці у статутному фонді.
Вищим органом товариства з обмеженою відповідальністю є збори учасників; які скликаються не рідше 2 разів на рік. Учасники мають кількість голосів, пропорційну розміру їх часток у статутному фонді. Збори учасників товариства обирають голову товариства. Збори учасників вважаються повноважними, якщо на них присутні учасники, що володіють у сукупності більш ніж 60% голосів. Одностайність у вищому органі (100% голосів) необхідна при вирішенні таких питань:
встановлення розміру, форми і порядку внесення учасниками додаткових вкладів;
вирішення питання про придбання товариством частки учасника;
виключення учасника з товариства.
Виконавчим органом ТзОВ є дирекція (колегіальний виконавчий орган) або директор (одноособовий виконавчий орган). Дирекцію очолює генеральний директор. Членами виконавчого органу можуть бути особи, які не є учасниками товариства. Дирекція (директор) діє від імені товариства; підзвітна зборам учасників і організовує виконання їх рішень.
Контроль за діяльністю дирекції (директора) здійснює ревізійна комісія, що утворюється зборами учасників з їх числа в кількості не менше 3 осіб; що означає; що мінімальна кількість учасників товариства є 3 особи. Без висновку ревізійної комісії збори учасників не мають права затверджувати річний баланс товариства.
ТзОВ в Україні здебільшого є малими підприємствами. На сьогодні цей вид господарських товариств є найпоширенішим; що пояснюється незначним мінімальним статутним фондом та обмеженням відповідальності за зобов’язаннями товариства – виключно вкладами учасників; тобто лише майном юридичної особи.