2. Види судових експертиз, їх класифікація

Єдиної класифікації судових експертиз ані в теорії, ані на практиці поки що немає. Зазвичай класифікують судові експертизи за організаційними, процесуальними ознаками та за видами.

В експертних установах України проводяться види експертиз (класифікація за галузями знань), які передбачені Інструкцією про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень, затв.наказом Мін’юсту України від 08.10.1998 р. № 53/5 (зі змінами і доповненнями).

1.1. Основними видами експертизи є: .

1.2.1. Криміналістична: почеркознавча; авторознавча; технічна експертиза документів; фототехнічна; портретна; трасологічна (крім досліджень слідів пошкодження одягу, пов'язаних з одночасним спричиненням тілесних пошкоджень, які проводяться в бюро судово-медичної експертизи) та балістична; вибухотехнічна; відеозвукозапису; матеріалів, речовин та виробів з них (лакофарбових матеріалів і покрить; полімерних матеріалів, пластмас; волокнистих матеріалів; нафтопродуктів і пально-мастильних матеріалів; скла, кераміки; наркотичних, сильнодійних і отруйних речовин; спиртомістких сумішей; металів і сплавів). { Підпункт 1.2.1 пункту 1.2 розділу 1 із змінами, внесеними згідно з Наказами Міністерства юстиції N 59/5 від 10.06.2005, N 126/5 від 29.12.2006 }

1.2.2. Ґрунтознавча.

1.2.3. Біологічна.

1.2.4. Екологічна із дослідження пестицидів. {Підпункт 1.2.4 пункту 1.2 розділу 1 із змінами, внесеними згідно з Наказом Міністерства юстиції N 1198/5 від 15.07.2008 }

1.2.5. Інженерно-технічна: автотехнічна; транспортно-залізнична; стану доріг та дорожніх умов; гірничотехнічна; пожежно-технічна; будівельно-технічна; в галузі охорони праці та безпеки життєдіяльності; електротехнічна; комп'ютерно-технічна; телекомунікаційних систем та засобів. { Підпункт 1.2.5 пункту 1.2 розділу 1 із змінами, внесеними згідно Наказом Міністерства юстиції N 126/5 від 29.12.2006 }

1.2.6. Економічна. (Підпункт 1.2.6 пункту 1.2 розділу 1 із змінами, внесеними згідно з Наказом Міністерства юстиції N 59/5 від 10.06.2005 )

1.2.7. Товарознавча.

1.2.8. Автотоварознавча.

1.2.9. Оціночна (у т.ч. оцінка цілісних майнових комплексів; паїв; цінних паперів; оцінка будівельних об'єктів та споруд; оцінка машин, обладнання, транспортних засобів, літальних апаратів, судноплавних засобів). ( Підпункт .2.9 пункту 1.2 розділу 1 із змінами, внесеними згідно з Наказом Міністерства юстиції N 59/5 від 10.06.2005 )

1.2.10. Експертиза охорони прав на об'єкти інтелектуальної власності.

1.2.11. Психологічна.

1.2.12. Мистецтвознавча.

З розвитком науки, появою нових технологій, зміною соціальних умов життя суспільства, галузі дослідження судової експертизи поступово розширюються, тому з метою більш повного задоволення потреб слідчої та судової практики, експертні установи можуть організовувати проведення інших видів експертиз (крім судово-медичної та судово-психіатричної).

1.2.За організаційними ознаками експертизи поділяють:

• Первинною — є експертиза, під час проведення якої об’єкт досліджується вперше. Проведення первинної експертизи передбачає виконання всіх потрібних заходів для підготовки та прийняття рішень щодо об’єкта експертизи. Якщо первинна експертиза повністю вирішує всі завдання, поставлені перед нею відносно справи, що розслідується, в такому разі вона вважається основною.

• Повторна експертиза призначається у випадку необґрунтованості висновку експерта чи сумнівів у його правильності; коли має факт протиріч між висновками декількох експертів або висновок експерта суперечить матеріалам справи; а також у разі суттєвого порушення процесуальних норм, які регламентують порядок призначення і проведення експертизи. Проведення повторної експертизи може бути доручено тільки іншому експертові (експертам).

• Додаткова експертиза призначається при недостатній чіткості і повноті висновку. Додаткова експертиза призначається після розгляду судом (слідчим) висновку первинної експертизи, якщо з’ясується, що усунути неповноту або неясність висновку через допит експерта неможливо. Проведення додаткової експертизи може бути доручено тому самому або іншому експертові. Зазвичай, в установах судової експертизи, додаткову експертизу прийнято доручати експерту, який раніше надавав висновок, тому що при цьому скорочується час на ознайомлення з матеріалами справи і вибору методики, полегшується оцінка результатів дослідження.

На відміну від повторної, додаткова експертиза призначається не для перевірки обґрунтованості висновку експерта, а для доповнення дослідження з окремих питань, роз’яснення методики виконання експертизи або одержання відповідей на знову поставлені питання за матеріалами, що були об’єктом дослідження основної експертизи.

У випадках, коли виникає необхідність провести дослідження нових об’єктів (питань), тобто надаються на дослідження нові вихідні дані, необхідно призначати самостійну нову експертизу.

У постанові (ухвалі) про призначення повторної чи додаткової експертизи, крім загальних основ призначення експертизи, повинні бути зазначені мотиви і підстави щодо проведення повторної чи додаткової експертизи.