Ізобари

Атом	Число протонів	Число нейтронів	Число електронів	Елемент
	81	129	81	Талій
	82	128	82	Свинець
	83	127	83	Вісмут
	84	126	84	Полоній

ІЗОТОПИ (ІЗОТОПНІ НУКЛіДи) – атомні ядра одного і того ж елемента, що містять різне число нейтронів. Ізотопи даного елемента відрізняються один від одного тільки числом нейтронів. Отже, ізотопи мають:

– однаковий атомний номер Z (однакове число протонів);

– різні масові числа А (різне число нуклонів).

Більшість хімічних елементів являє собою суміш різних ізотопів (табл. 9), (дод. 4).

Таблиця 9

Ізотопи урану

Атом	Число протонів	Число нейтронів	Число електронів	Поширеність
	92	142	92	0,0057 %
	92	143	92	0,72 %
	92	146	92	99,27 %

ІММОБІЛІЗАЦІЯ – тимчасове присипляння тварин за допомогою хіміч­них речовин для полегшення транспортування або надання їм ветеринарної допомоги.

ІМУНІТЕТ – набута або спадкоємна несприйнятливість організму до певних збудників захворювань або отрут (клітин, речовин), що мають генетично чужорідну інформацію.

ІМУННА ВІДПОВІДЬ – процес у живому організмі, який починається після введення чужорідної речовини (антигену), відбувається за участю спеці­альних (імунних) клітин і закінчується формуванням реакції, специфічної для цього антигену. Основні клітини імунної відповіді: нейтрофіли, лімфоцити і макрофаги.

ІНВЕРСІЯ МАГНІТНОГО ПОЛЯ – зміни напрямку магнітного поля Землі на зворотне при одному і тому самому напрямку геомагнітної осі, що виникають у геологічній історії через проміжки часу від 500 тис. до 50 млн років. Епохи прямого і зворотного напрямку магнітного моменту названі іменами відомих магнітологів: Брюнес (0,7 млн років тому) – теперішній час; Матуяма – 2,4–0,7 млн років тому; Гаусс – 3,33–2,4 млн років тому.

ІНГІБІТОР – речовина, яка сповільнює або припиняє протікання хімічних і біологічних реакцій.

ІНДИКАТОР – прилад (пристрій, елемент, речовина), який показує хід процесів або склад об’єктів у формі, зручній для сприйняття людиною.

ІНДИКАТОР ЗАБРУДНЕННЯ – індикатор, який сигналізує про наявність, кумуляцію, зміну кількості або якісного складу забруднювачів у навколишньому середовищі.

ІНКОРПОРОВАНИЙ РАДІОНУКЛІД – радіонуклід, що надійшов до організму.

ІНТОКСИКАЦІЯ – отруєння організму отруйними речовинами (токсинами).

ІНФРАЗВУК – звукові хвилі з частотами нижче можливого сприйняття людиною – менше 20 Гц.

ІОНІЗАЦІЙНА ПОСТІЙНА дорівнює потужності дози, яка створюється джерелом γ-випромінювання активністю 1 Бк на відстані 1 м. Для обчислення поглиненої дози γ-випромінювання використовують іонізаційну постійну К (названу також γ-постійною). Якщо:

D – потужність дози (Вт/кг);

К – іонізаційна постійна джерела γ-випромінювання ;

А – активність джерела γ-випромінювання (Бк = 1/с);

r – відстань від (точкового) джерела випромінювання (м),

то . (5)

ІОНІЗАЦІЯ – утворення іонів і вільних електронів та електрично нейтральних атомів і молекул в результаті впливу на них деяких фізичних чинників (ультрафіолетових променів, іонізуючого випромінювання).

ІОНІЗАЦІЯ атомА – відторгнення від атома електрона.

ІОНІЗУЮЧЕ ВИПРОМІНЮВАННЯ – див. випромінювання іонізуюче.

ІОНОСФЕРА – шар атмосфери висотою від 80 до 800 км над поверхнею Землі. Відзначається значною кількістю іонізованих молекул і атомів газів. Приблизна температура газів 1 500 С.

ЙОД – хімічний елемент VII групи періодичної системи. Належить до галогенів. Існують ізотопи від ¹²⁰J до ¹³⁹J. Великого значення набув ¹³¹J з періодом напіврозпаду 8 діб, який є бета- і гамма-випромінювачем. Радіоактивні ізотопи йоду набувають великого токсикологічного значення у перші двадцять днів після ядерного вибуху, коли їх вміст серед продуктів поділу урану досягає 2,8 %. Радіоактивний йод безперервно утворюється і розпадається у процесі роботи ядерних реакторів АЕС. Він поглинається і засвоюється тваринами і людиною, частково переходить у молоко і при його вживанні накопичується у щитовидній залозі людини. Добова потреба йоду дорівнює приблизно 150 мкг. Основним споживачем йоду в організмі людини є щитовидна залоза. Накопиченню радіоактивного йоду в щитовидній залозі можна перешкоджати застосуванням так званої «йодної дієти», тобто введенням в раціон людини на певний період спеціальних таблеток або розчинів, які містять нерадіоактивний (стабільний) йод. МКРБ вважає, що маса щитовидної залози рівна 20 г. У залозі накопичується 30 % радіонукліда, що потрапляє в кров. Йод, який міститься в їжі, швидко і практично повністю адсорбується зі шлунково-кишкового тракту у кров. Біологічний період напіввиведення радіоактивного йоду з тканин організму дорівнює 12 діб, із щитовидної залози – 120 діб. Для профілактики порушень щитовидної залози, спричинених радіоактивним йодом, застосовуються стабільні препарати йоду. Йодова профілактика населення проводиться після повідомлення (отримання інформації) про радіаційну небезпеку з метою захисту від накопичування радіоактивного йоду в щитовидній залозі. Вона полягає в прийманні (через ротову порожнину) препаратів стабільного йоду: йодистого калію, або 5 % водно-спиртового розчину йоду. Йодистий калій слід приймати після їжі разом з чаєм, компотом, киселем або водою один раз на день протягом 7 діб:

– дітям до двох років – по 0,04 г за один прийом;

– дітям старше двох років і дорослим – по 0,125 г за один прийом.

Водно-спиртовий розчин йоду слід приймати після їжі три рази на день протягом 7 діб:

– дітям до двох років – 1–2 краплі 5-процентного розчину йоду в 100 мл молока (консервованого) або поживної суміші;

– дітям старше двох років і дорослим – по 3–5 крапель 5-процентного розчину йоду на стакан молока (консервованого) або води.

Додатково слід наносити на поверхню кисті рук 5-процентний розчин йоду у вигляді сітки один раз на день протягом 7 діб. На жаль, при аварії на ЧАЕС значна частина населення України не мала уявлення про необхідні заходи щодо йодової профілактики. Дію різноманітних радіонуклідів, за розрахунками фахівців, у 1986 р. зазнали близько 75 млн мешканців колишнього СРСР, з них – 8 млн дітей у віці до 7 років. Найбільш значного впливу радіоактивного йоду у 1986 р. зазнало приблизно 1,5 млн осіб, з них 160 000 дітей у віці до 7 років, які зараз мешкають в Україні, Білорусі та Росії.

У 2011 р. в Японії в районі атомної станції Фукусіма-1 від дії радіоактивного йоду також постраждали мільйони людей.

КАЛАМУТНІСТЬ ВОДИ – вміст зважених речовин в одиниці об’єму води, який виражається у міліграмах на літр.

КАНЦЕРОГЕН – речовина або фізичний агент, який здатний до розвитку злоякісних новоутворень або їх виникнення у живих істот.

КАРБОН – хімічний елемент V групи періодичної системи, дуже поширений у природі. Є ізотопи від ¹⁰С до ¹⁵С. Найнебезпечнішим є радіоактивний ізотоп ¹⁴С з періодом піврозпаду 5 730 років, який широко використовується у хімічних і біологічних дослідженнях як індикатор. У зв’язку з випробуванням ядерної зброї і використанням атомних електростанцій рівень ¹⁴С в біосфері збільшився. Потрапляючи в організм, ¹⁴С бере участь у загальному обміні карбону та спричиняє онкологічні захворювання.

КАТАЛІЗАТОР – речовина, що ініціює або збільшує швидкість хімічної реакції, але сама при цьому не змінюється, не входить до складу кінцевих продуктів.

КАТАРАКТА – помутніння кришталика ока, один з пізніх симптомів променевої хвороби.

КАТЕГОРІЯ «А» ОПРОМІНЕНИХ ОСІБ У НОРМАХ РАДІАЦІЙНОЇ БЕЗПЕКИ (НРБ) України – особи у складі персоналу атомної станції, які постійно чи тимчасово працюють безпосередньо з джерелами іонізуючого випромінювання.

КАТЕГОРІЯ «Б» опромінених осіб – особи, які не працюють безпосередньо з джерелами іонізуючого випромінювання, але за умовами мешкання або розміщення робочих місць можуть зазнавати впливу радіоактивних речовин та інших джерел випромінювання.

КАТЕГОРІЯ «В» опромінених осіб – населення країни, республіки, краю і області, які безпосередньо не контактують із штучними джерелами іонізуючого випромінювання.

КЕРМА – відношення суми первинних кінетичних енергій dW_k всіх заряджених частинок, утворених під впливом побічного іонізуючого випромінювання в елементарному об’ємі речовини, до маси dm речовини у цьому об’ємі: K = dW_k / dm. Одиниця вимірювання керми – грей (Гр).

КИСЛОТНІСТЬ ВОДИ – один з параметрів, які визначають якість води, що означає здатність води до взаємодії із сильною основою. У природних водах К. в. визначається присутністю в ній кислот (наприклад, вугільної, сірчаної).

КИСЛОТНІСТЬ ҐРУНТУ – концентрація іонів водню у ґрунтовому розчині, один із важливіших агрохімічних показників.

кисневИЙ ЕФЕКТ – посилення ефекту опромінення при збільшенні вмісту кисню у середовищі. Пов’язаний з утворенням додаткових хімічних продуктів з окислювальними властивостями.

КІСТКОВИЙ МОЗОК – сукупність клітин у середині кісток, здатних до численного ділення і диференціювання, внаслідок яких утворюються нові клітини крові.

КЛАС НЕБЕЗПЕКИ РЕЧОВИНИ за ДСТ 12.1.007-76 «Класифікація і загальні вимоги безпеки» – умовний розподіл речовин, залежно від їхньої небезпеки для людини. Речовини надзвичайно небезпечні – І клас, речовини високонебезпечні – ІІ клас, речовини помірно небезпечні – ІІІ клас, речовини малонебезпечні – ІV клас. Клас небезпеки шкідливих речовин установлюють залежно від норм і показників, зазначених у табл. 10.

Таблиця 10