
- •Екологічна та радіаційна безпека
- •Основні терміни та визначення
- •Мікробні показники безпеки питної води
- •Токсикологічні показники нешкідливості хімічного складу питної води
- •Органолептичні показники якості питної води
- •Чутливість деяких організмів до іонізуючої радіації
- •Коефіцієнт якості q
- •Магнітна індукція електроприладів
- •Класифікація землетрусів
- •Ізобари
- •Ізотопи урану
- •Клас небезпеки речовини
- •Чотири радіоактивних ряди
- •Класи пожеж
- •Одиниці вимірювання іонізуючого випромінювання та їх співвідношення з позасистемними одиницями
- •Значення коефіцієнтів якості випромінювання, що враховує відносну біологічну ефективність різних видів іонізуючого випромінювання
- •Значення допустимих рівнів вмісту радіонуклідів 137Cs і 90Sr у продуктах харчування та питній воді (Бк/кг, Бк/л)
- •Емпіричне співвідношення щодо радіоактивності харчових продуктів
- •Шкала Бофорта
- •Додатки
- •Множники і префікси для утворення десяткових кратних і часткових одиниць та їх найменувань
- •Кількісні співвідношення між поглинутою та експозиційною дозами
- •Значення коефіцієнта k
- •Надання першої медичної допомоги
- •Ознаки життя або смерті
- •Надання першої медичної допомоги непритомному потерпілому
- •Методика проведення
- •Перша медична допомога при ранах і кровотечах
- •Перша медична допомога при пораненнях
- •Перша медична допомога при травмах
- •Транспортна іммобілізація
- •Транспортування потерпілого
- •Травматичний шок
- •Перша допомога при раптових захворюваннях і травмах
- •Ізотопи
- •Співвідношення рівня радіації та забрудненості землі
- •Дія різних еквівалентних доз іонізуючого випромінювання
- •Література
- •Алфавітний покажчик
- •Екологічна та радіаційна безпека
Надання першої медичної допомоги
Швидко і правильно надана перша медична допомога зберігає постраждалому не тільки здоров’я і працездатність, але й життя.
Таблиця Д.3.1
Ознаки життя або смерті
Ознака |
Якщо людина жива |
У випадку смерті |
пульс |
визначається (на шиї збоку і вище «адамова яблука» притисненням двох пальців) |
не визначається |
серцеві скорочення |
визначаються вислуховуванням грудної клітини |
не визначаються |
подих |
визначаються вислуховуванням грудної клітини, на око (по руху грудної клітини, крил носа, губ). Дзеркало, піднесене до рота, запотіває. Пушинка, тонка нитка, піднесені до рота або носа, коливаються |
відсутній |
реакція зіниць на світло |
зіниця вузька, на світло звужується |
зіниця широка, на світло не реагує |
рефлекс роговиці ока |
при доторканні до роговиці кінчиком носової хустки – віка здригаються |
рефлекс відсутній |
помірне перетягання руки вище ліктя джгутом (закрученням) |
вени нижче джгута набухають |
вени без змін |
Надання першої медичної допомоги непритомному потерпілому
Якщо потерпілий непритомний, у нього є або відсутні ознаки життя , але після травми минуло не більше 4–7 хв – починай проведення штучного дихання і зовнішнього масажу серця.
Методика проведення
Штучне дихання
Потерпілого покласти на тверду поверхню на спину.
Розстебнути всі частини одягу, що стягують шию, груди, живіт.
Поклавши одну руку під шию, другу – на чоло, закинути голову назад.
Витягнути вперед його нижню щелепу і відкрити рот.
Очистити рот від слини, блювотних мас, знімних зубних протезів тощо.
Однією рукою втримувати голову потерпілого у закинутому положенні, затиснувши пальцями ніздрі, іншою – підтримувати напіввідчиненим його рот. Робити вдих, щільно прикладаючи рот (через хустку, бинт) до рота потерпілого, і вдмухувати повітря.
Здійснити два повільних повних вдування.
Перевірити пульс на шиї.
Якщо пульс є, продовжувати штучне дихання до відновлення самостійного дихання. 1 видих кожні 5 секунд (12–20 за хвилину).
Якщо пульсу немає – розпочати зовнішній масаж серця.
Зовнішній масаж серця
Потерпілого покласти на тверду поверхню!
Робити натиснення на ділянку нижньої третини грудини (на два пальці вище нижнього краю грудини) основою долоні, поклавши долоні рук одна на одну. Руки у ліктях не згинати, використовувати свою вагу для натиснень, щоб грудна клітина стискувалася на 4–5 см.
Якщо надає допомогу одна людина
Звільнити дихальні шляхи.
Зробити 2 вдування у дихальні шляхи.
Перевірити пульс на шиї.
Якщо пульс відсутній – виконати 15 натиснень на грудину (80–100 за хвилину).
Чергувати 3–4 вдування, 10–12 НАТИСНЕНЬ.
Якщо надають допомогу двоє людей
Перша людина біля голови потерпілого звільняє дихальні шляхи. Проводить 2 вдування і визначає пульс.
Якщо пульс відсутній, друга людина біля грудної клітини робить 5 натиснень.
Чергуйте 5 – НАТИСНЕНЬ, 1 – вдування.
Натиснення на грудину робляться із частотою 60–80 разів за хвилину, штучне дихання (вдих) способом «з рота в рот» або «з рота в ніс» (через складену вдвічі марлю).
Коли роблять вдування повітря у легені, натиснень на грудину НЕ РОБЛЯТЬ!
Для дітей 1–8 років при натисненні використовується тільки основа долоні. Глибина натиснень НЕ БІЛЬШЕ 2,5–3,5 см. Частота – 80–100 натиснень за хвилину.
Для дітей менше 1 року при натисненні використовуються тільки кінчики вказівного і середнього пальців, на глибину не більше 1,5–2,5 см. Натиснення виконуються У СЕРЕДНІЙ ЧАСТИНІ ГРУДИНИ!!!
Пульс перевіряється на плечовій артерії.
СЕРЦЕВО-ЛЕГЕНЕВУ РЕАНІМАЦІЮ СЛІД ПРОВОДИТИ У ТАКОМУ РИТМІ ДО ПОЯВИ У ПОСТРАЖДАЛОГО САМОСТІЙНОГО ДИХАННЯ І ПУЛЬСУ АБО ДО ПРИБУТТЯ «ШВИДКОЇ»