
- •Екологічна та радіаційна безпека
- •Основні терміни та визначення
- •Мікробні показники безпеки питної води
- •Токсикологічні показники нешкідливості хімічного складу питної води
- •Органолептичні показники якості питної води
- •Чутливість деяких організмів до іонізуючої радіації
- •Коефіцієнт якості q
- •Магнітна індукція електроприладів
- •Класифікація землетрусів
- •Ізобари
- •Ізотопи урану
- •Клас небезпеки речовини
- •Чотири радіоактивних ряди
- •Класи пожеж
- •Одиниці вимірювання іонізуючого випромінювання та їх співвідношення з позасистемними одиницями
- •Значення коефіцієнтів якості випромінювання, що враховує відносну біологічну ефективність різних видів іонізуючого випромінювання
- •Значення допустимих рівнів вмісту радіонуклідів 137Cs і 90Sr у продуктах харчування та питній воді (Бк/кг, Бк/л)
- •Емпіричне співвідношення щодо радіоактивності харчових продуктів
- •Шкала Бофорта
- •Додатки
- •Множники і префікси для утворення десяткових кратних і часткових одиниць та їх найменувань
- •Кількісні співвідношення між поглинутою та експозиційною дозами
- •Значення коефіцієнта k
- •Надання першої медичної допомоги
- •Ознаки життя або смерті
- •Надання першої медичної допомоги непритомному потерпілому
- •Методика проведення
- •Перша медична допомога при ранах і кровотечах
- •Перша медична допомога при пораненнях
- •Перша медична допомога при травмах
- •Транспортна іммобілізація
- •Транспортування потерпілого
- •Травматичний шок
- •Перша допомога при раптових захворюваннях і травмах
- •Ізотопи
- •Співвідношення рівня радіації та забрудненості землі
- •Дія різних еквівалентних доз іонізуючого випромінювання
- •Література
- •Алфавітний покажчик
- •Екологічна та радіаційна безпека
Міністерство освіти і науки, молоді та спорту України
ХАРКІВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ АВТОМОБІЛЬНО-ДОРОЖНІЙ УНІВЕРСИТЕТ
Екологічна та радіаційна безпека
Довідник
Харків
ХНАДУ
2012
УДК 504:551.52(035)
ББК 28.081:22.383я2
Е 40
Р е ц е н з е н т и:
М. І. Ворожбіян – д-р техн. наук
(Українська державна академія залізничного транспорту)
Б. В. Дзюндзюк – д-р техн. наук
(Харківський національний університет радіоелектроніки)
О. С. Полянський – д-р техн. наук
(Харківський національний технічний університет імені Петра Василенка)
Авторський колектив:
О. В. Полярус, доктор технічних наук;
Є. А. Подольська, доктор соціологічних наук;
С. В. Мінка, кандидат технічних наук;
О. І. Богатов, кандидат технічних наук;
Т. В. Подольська, кандидат філософських наук;
І. В. Шляхова, інженер
Е 40 Екологічна та радіаційна безпека : довідник / О. В. Полярус, Є. А. Подольська, С. В. Мінка та ін. – Х. : ХНАДУ, 2012. – 288 с.
ISBN 978-966-303-431-7
Наведено основні поняття з екологічної та радіаційної безпеки, екологічні закони, а також технічний опис правил, засобів і пристроїв для захисту людини та складових природних екосистем.
Розрахований на студентів денної та заочної форм навчання, які вивчають нормативні дисципліни «Екологічна безпека», «Охорона праці в екології», «Основи екології», «Безпека життєдіяльності», «Радіоекологія», та студентів усіх спеціальностей, які виконують розділ дипломного проекту «Охорона праці та довкілля», а також викладачів і посадових осіб, відповідальних за екологічну та радіаційну безпеку.
Іл. 13. Табл. 23. Бібліогр. 56 найм.
УДК 504:551.52(035)
ББК 28.081:22.383я2
ISBN 978-966-303-431-7 © Полярус О.В., Подольська Є.А.,
Мінка С.В., Богатов О.І.,
Подольська Т.В., Шляхова І.В., 2012
©
ХНАДУ, 2012
«Прогресс имеет один недостаток:
время от времени он взрывается»
Элиас Канетти
ВСТУП
Розвиток сучасних технологій ускладнює задачі захисту довкілля та екологічної безпеки людини. Екологічна криза сучасності та особливості новітніх технологій потребують постійного удосконалення знань одиниць вимірювання, механізму дії шкідливих факторів, систем захисту людини та навколишнього середовища.
Мета даної роботи – проаналізувати сучасні особливості розвитку екологічної безпеки та у стислому вигляді дати основні положення цієї дисципліни. Це дозволить підготувати фахівця-еколога, здатного приймати практичні рішення із захисту населення та довкілля у зонах підвищеного екологічного ризику. Слід відзначити, що окремі питання екологічної безпеки розглядаються й іншими науковими напрямами. Наприклад, дисципліна «Охорона праці» розглядає вплив на людину шумового забруднення, електромагнітних полів, питання пожежної та радіаційної безпеки в умовах роботи на сучасних підприємствах. Дисципліна «Цивільна оборона» знайомить з прогнозом та наслідками застосування окремих видів зброї масового враження та техногенних катастроф. Дисципліна «Безпека життєдіяльності» вивчає вплив на людину небезпек та надзвичайних ситуацій. Отже, усі ці дисципліни розглядають окремі важливі випадки захисту людини не зв’язуючи її безпеку зі станом складових екологічної системи, без яких людина не може існувати. Тому дисципліна «Екологічна безпека» має об’єднати окремі питання виживання людини, що вивчаються в інших дисциплінах, та сформувати інтегральну систему захисту людини в комплексі зі складовими її екосистеми, спираючись на головні екологічні закони, які практично не враховуються в інших дисциплінах. Екологічна безпека повинна також дати можливість студентам оволодіти сучасними практично діючими технологіями захисту людини та довкілля, а не готувати гуманітарія-теоретика, якого ми так звикли бачити серед випускників багатьох університетів.
Автори вважають, що екологічна безпека – це наука, що вивчає сучасні системи фізичного, хімічного, біологічного, юридичного, економічного та інших видів захисту людини у комплексі зі складовими його екосистеми.
Мета вивчення екологічної безпеки – надати студентам тверді теоретичні та практичні знання з розроблення ефективних способів правового, організаційного та інженерного захисту населення і екосистем від дії небезпечних екологічних факторів.
Теоретичною основою навчальної дисципліни «Екологічна безпека», на думку авторів, мають бути екологічні закони.
Аналізуючи стан екологічної безпеки багатьох країн у районах екологічних катастроф можна зробити висновок, що основна частина населення не спроможна до самопорятунку. Тому випускники вищих навчальних закладів повинні готуватись як практики, здатні врятувати населення в умовах небезпеки як у мирні, так і у воєнні часи. Особливість їх підготовки повинна міститись в отриманні системи знань, яка дозволить їм діяти автономно у зонах підвищеного ризику, не покладаючись на комп’ютери та керівні вказівки інших фахівців за межами зони.
Цей довідник є доповненим баченням довідника з такою ж назвою, розробленим в ХГУ «НУА» у 2003 р. Актуальність нового видання зумовлена необхідністю комплексного аналізу багатьох сучасних питань захисту людини та довкілля при виконанні дипломного проектування у вищих навчальних закладах України.
Аварія на японський АЕС Фукусіма-1 у березні 2011 р. відкрила нову сторінку масштабних катастроф, пов’язаних з потраплянням значних кількостей радіонуклідів у довкілля. Безпосередньо у забрудненій зоні впливу зруйнованої АЕС знаходиться понад 33 мільйона людей. У приміщеннях станції, за даними експертів на 20.10.2011 р., знаходиться 175 000 тонн радіоактивної води. Ситуація на АЕС за прогнозами фахівців стабільно важка. Тому значну увагу автори приділили радіаційній безпеці та особливостям дії радіонуклідів на складові екосистеми людини.
У довіднику зібрані тільки основні поняття й визначення, які, з точки зору авторів, можуть стати основою розуміння екологічної та радіаційної безпеки. Дані багатьох джерел щодо впливу хімічного, радіоактивного, електромагнітного та інших видів забруднення на біосферу є суперечливими, але автори зробили спробу об’єднати висновки багатьох досліджень як в Україні, так і за її межами. Оскільки кожне поняття може мати багато значень, по-різному формулюватися, автори наводили головне визначення з метою більш чіткого його розуміння. При складанні довідника автори прагнули об’єднати досвід, накопичений при охороні праці екологів, які унаслідок обставин працювали у зонах екологічних катастроф.