- •Загальна характеристика теоретичних основ менеджменту персоналу
- •Теорії змісту, їх мета і суть.
- •Динамічна мотиваційна теорія Маслоу та теорія існування, зв’язку та росту Альдерфера, їх зміст та застосування в мп.
- •Процесійні теорії, їх мета і суть.
- •Теорія очікування , її зміст та застосування в мп.
- •Теорія справедливості Адамса та її застосування в мп.
- •7.Теорія Портера-Лоулера та її застосування. Концепція партисипативного управління.
- •Двофакторна модель задоволеності роботою та теорія набутих потреб МаккЛелланда, їх застосування в мп.
- •9. Економічна ефективність управління персоналом.(уп)
- •10. Соц ефективність управління персоналом та її елементи.
- •12. Специфіка людських ресурсів як об’єкта управління
- •13. Менеджмент персоналу як складова менеджменту організації
- •14. Зміст мп, його відмінність від упр кадрами
- •15. Завдання та функції менеджменту персоналу.
- •16. Стратегія упр персоналом та її взаємозвязок із заг стратегією організацією.
- •17.Типи стратегій управління персоналом (п) та їх основний зміст.
- •18. Порядок формування стратегії управління персоналом(уп).
- •19. Вимоги до мп в умовах розвитку ринкової економіки.
- •20.Особливості мп на сучасному етапі ринкових відносин.
- •21.Принципи управління персоналом(уп) та їх застосування в менеджменті.
- •22.Теорія ринку праці, організаційні теорії та їх застосування в мп.
- •23.Мп як наука і її зв'язок з ін. Дисциплінами.
- •24. Процес та завдання планування персоналу
- •26. Визначення кількісної потреби в персоналі
- •25. Управління забезпечення фірми персоналом
- •27. Визначення якісної потреби в персоналі. Штатний розпис.
- •28. Відбір персоналу та його характеристика
- •29. Пошук кандидатів на заміщення вакантних посад
- •30. Форми підвищення кваліфікації та їх класифікація
- •31. Менеджмент вивільнення персоналу
- •32. Програмування кар’єри: зміст, мета, переваги.
- •33. Етапи програмування кар’єри та їх характеристика.
- •34. Управління кар’єрою. Показники рівня управління кар’єрою.
- •35. Формування резерву керівників: завдання, контингент, підготовка.
- •36. Особливості підготовки дублерів при формуванні резерву керівників.
- •37. Особливості підготовки лідерів при формуванні резерву керівників.
- •38. Управління підвищенням кваліфікації в організації.
- •39. Особливості навчання дорослої аудиторії (да).
- •40. Вимоги до системи оцінок персоналу.
- •41. Атестація як система оцінки персоналу.Етапи процесу атестації.
- •42. Методи оцінки персоналу.
- •43.Нетрадиційні методи оцінки персоналу.
- •45.Тарифна с-ма оплати праці та її складові елементи
- •54. Тип поведінки керівника та його складові.
- •55. Стилі управління за «шкалою влади».
- •56. Стилі управління за «шкалою переваг».
- •57. Завдання та зміст організації праці.
- •58. Організація праці в сучасних виробничих системах.
- •59. Структура затрат робочого часу та способи її вивчення.
- •60. Управління робочим часом менеджера.
54. Тип поведінки керівника та його складові.
Зміст управління праці полягає у виробленні і прийнятті рішень які впливають на стан об’єкта управління. Вмілий керівник чітко формулює завдання, розуміє свою роль в їх вирішенні, знаходить найкращі рішення. В сучасних умовах головною особливістю діяльності керівника є підприємливість що передбачає творчість, винахідливість ініціативність. Керівник повинен бути готовий йти на ризик в розумних межах. Керівник повинен володіти такими основними якостями: 1. Схильність до організаційної роботи. 2. Здатність впливати на інших людей силою свого характеру. 3. Вміння виділяти головні ланки і твердо йти до поставленої мети. 4. Вміння аналізувати. 5. Самостійність і рішучість у прийнятті управлінських рішень, здатність чітко ставити завдання підлеглим. 6. Вміння працювати з людьми. 7. Здатність втілювати інновації, творчість, інтуїція, пам'ять. 8. Комунікабельність, вміння бути лідером. 9. працездатність. Кожни й керівник виконує свої обов’язки у відповідному йому стилі роботи. Під стилем розуміють манеру поведінки працівника по відношенню до підлеглих. Існують 2 стилі керівництва: 1. Шкала влади – діапазон якої визначається відношенням керівника до підлеглих як суб’єктів управління. За «шкалою влади» розрізняють авторитарні, демократичні і ліберальні стилі управління. 2. Шкала переваг – це відношення керівника до підлеглих як об’єктів управління. За «шкалою переваг» розрізняють наступні стилі: 1. «страх перед бідністю» - мінімум уваги результатам виробництва і виконавцям. 2. «будинок відпочинку» - зацікавленість людьми мінімальна увага виробництву. 3. «Організаційне управління» - задовільні виробничі результати + середня задоволеність підпорядкованих роботою. 4. «авторитет - підпорядкування» - хороші виробничі результати, мінімальна увага людям. 5. «групове управління» - високі результати.
55. Стилі управління за «шкалою влади».
Шкала влади – діапазон якої визначається відношенням керівника до підлеглих як суб’єктів управління. За «шкалою влади» розрізняють авторитарні, демократичні і ліберальні стилі управління. Керівник – автократ старається підпорядкувати персонал своїй волі, не терпить заперечень, тримає дистанцію не спілкується, «все знає – все уміє», прихильник жорсткої дисципліни, надає перевагу наказанням як методу стимулювання. Керівник – демократ орієнтується на можливості підпорядкованих і їх бажання до самовираження. Він як правило радиться з підпорядкованими стимулює в інтересах справи, постійно підвищує свою кваліфікацію. Керівник – ліберал є посередником у взаємовідносинах, до підпорядкованих відноситься добродушно, старається розв’язати їх проблеми, віддає їм в руки всю ініціативу. В реальній практиці управління кожний керівник проявляє ці стилі при домінуванні одного з них.
56. Стилі управління за «шкалою переваг».
Шкала переваг – це відношення керівника до підлеглих як об’єктів управління.За «шкалою переваг» розрізняють наступні стилі: 1. «страх перед бідністю» - мінімум уваги результатам виробництва і виконавцям. 2. «будинок відпочинку» - зацікавленість людьми мінімальна увага виробництву. 3. «Організаційне управління» - задовільні виробничі результати + середня задоволеність підпорядкованих роботою. 4. «авторитет - підпорядкування» - хороші виробничі результати, мінімальна увага людям. 5. «групове управління» - високі результати.