- •Загальна характеристика теоретичних основ менеджменту персоналу
- •Теорії змісту, їх мета і суть.
- •Динамічна мотиваційна теорія Маслоу та теорія існування, зв’язку та росту Альдерфера, їх зміст та застосування в мп.
- •Процесійні теорії, їх мета і суть.
- •Теорія очікування , її зміст та застосування в мп.
- •Теорія справедливості Адамса та її застосування в мп.
- •7.Теорія Портера-Лоулера та її застосування. Концепція партисипативного управління.
- •Двофакторна модель задоволеності роботою та теорія набутих потреб МаккЛелланда, їх застосування в мп.
- •9. Економічна ефективність управління персоналом.(уп)
- •10. Соц ефективність управління персоналом та її елементи.
- •12. Специфіка людських ресурсів як об’єкта управління
- •13. Менеджмент персоналу як складова менеджменту організації
- •14. Зміст мп, його відмінність від упр кадрами
- •15. Завдання та функції менеджменту персоналу.
- •16. Стратегія упр персоналом та її взаємозвязок із заг стратегією організацією.
- •17.Типи стратегій управління персоналом (п) та їх основний зміст.
- •18. Порядок формування стратегії управління персоналом(уп).
- •19. Вимоги до мп в умовах розвитку ринкової економіки.
- •20.Особливості мп на сучасному етапі ринкових відносин.
- •21.Принципи управління персоналом(уп) та їх застосування в менеджменті.
- •22.Теорія ринку праці, організаційні теорії та їх застосування в мп.
- •23.Мп як наука і її зв'язок з ін. Дисциплінами.
- •24. Процес та завдання планування персоналу
- •26. Визначення кількісної потреби в персоналі
- •25. Управління забезпечення фірми персоналом
- •27. Визначення якісної потреби в персоналі. Штатний розпис.
- •28. Відбір персоналу та його характеристика
- •29. Пошук кандидатів на заміщення вакантних посад
- •30. Форми підвищення кваліфікації та їх класифікація
- •31. Менеджмент вивільнення персоналу
- •32. Програмування кар’єри: зміст, мета, переваги.
- •33. Етапи програмування кар’єри та їх характеристика.
- •34. Управління кар’єрою. Показники рівня управління кар’єрою.
- •35. Формування резерву керівників: завдання, контингент, підготовка.
- •36. Особливості підготовки дублерів при формуванні резерву керівників.
- •37. Особливості підготовки лідерів при формуванні резерву керівників.
- •38. Управління підвищенням кваліфікації в організації.
- •39. Особливості навчання дорослої аудиторії (да).
- •40. Вимоги до системи оцінок персоналу.
- •41. Атестація як система оцінки персоналу.Етапи процесу атестації.
- •42. Методи оцінки персоналу.
- •43.Нетрадиційні методи оцінки персоналу.
- •45.Тарифна с-ма оплати праці та її складові елементи
- •54. Тип поведінки керівника та його складові.
- •55. Стилі управління за «шкалою влади».
- •56. Стилі управління за «шкалою переваг».
- •57. Завдання та зміст організації праці.
- •58. Організація праці в сучасних виробничих системах.
- •59. Структура затрат робочого часу та способи її вивчення.
- •60. Управління робочим часом менеджера.
21.Принципи управління персоналом(уп) та їх застосування в менеджменті.
Принципи УП визнач-ся як принципи менеджменту. Виділ наст принципи: 1.розподіл праці –скорочення к-ті цілей на які повинні бути скеровані увага і зусилля. 2.повноваження і відповідальність –це право видавати укази, також є обов’язок їх виконувати. 3.дисципліна- дотримання укладених угол між п-ом і персоналом, справедливе застосування санкції. 4.єдиноначалля –отримання вказівок від безпосереднього керівництва. 5.єдності керівництва –кожна група що діє в рамках однієї цілі, повина бути об’єднана єдиним планом і мати одного керівника. 6.підпорядкування особистих інтересів загальним. 7.винагорода персоналу –щоб забезпечити підтримку персоналу він повинен отримувати за свою роботу справедливу оплату; 8.централізація, децентралізація – ступінь централізації повинен змінюватися відпов до конкретних умов. 9.принцип скалярного ланцюга –ієрархія не повинна приносити збитки бізнесу. 10.порядок для кожного і всіх. 11.поєднання доброти і справедливості. 12.стабільність робочого місця. 13.ініціатива –планування і забезпеч реалізації планів щодо персоналу. 14.корпоративний дух –гармонія персоналу. Ці принципи доповнюються 4 правилами: 1.не слід загромаджувати схему управління керівниками, які підпорядковуються один одному. 2.не слід дозволяти вмішуватись в роботу підрозділу осіб, які несуть відповідальність за роботу ін. підрозділів. 3.не слід опікувати підлеглих. 4.не слід націлювати відділи і служби на завдання які суперечать один одному.
22.Теорія ринку праці, організаційні теорії та їх застосування в мп.
Загалом МП як наука базується на різних теоретичних джерелах, а саме:1)теорії ринку праці; 2)теоріях поведінки; 3)організаційних теоріях; 4)ін. теоретичних джерелах (трудове і соц. право, методика, теорія праці). Теорія ринку праці пояснює залучення на п-во ресурсів персоналу,зокрема взаємодії попити і пропозиції роб сили. Тобто на ринку праці, як і на інших ринках, мають місце попит, пропозиція та ціна у вигляді заробітної плати. Попит на робочу силу визначається потребою підприємців у кількості та якості робочої сили. Пропозиція визначається рівнями освіти, податкової системи, заробітної плати. Ринкова ціна на ринку праці визначається співвідношенням між попитом та пропозицією робочої сили. Відміна ринку праці від інших ринків полягає у тому, що роботодавець і найманий працівник виступають як юридичне рівноправні особи. Обсяг ринку праці визначається попитом на робочу силу, який прямо залежить від фази економічного циклу в країні. Якщо економіка перебуває у стані пожвавлення, попит на робочу силу зростає і ринок праці розширюється. Якщо економіка у фазі спаду, то попит на робочу силу зменшується, а ринок праці звужується. За класичною теорією ринку праці точка перетину попиту та пропозиції показує рівновагу на ринку праці, за якої встановлюється рівноважна заробітна плата при рівноважній кількості робочої сили. Зростання пропозиції робочої сили при незмінному попиті викличе зниження заробітної плати, а збільшення попиту на робочу силу при незмінній пропозиції зумовить зростання заробітної плати. За кейнсіанською теорією ринку праці зростання зайнятості супроводжується зменшенням заробітної плати, у ринковій економіці відсутні механізми, які гарантують повну зайнятість населення. Для досягнення рівноваги на ринку праці потрібно, щоб держава систематично втручалась в економіку. Держава повинна підвищувати сукупний попит, збільшуючи державні витрати або зменшуючи податки. Організаційні теорії вивчають соц. організаційні сис-ми та їх залежність від різного роду комплексних явищ (соціологія). В умовах ринку конкурують не тільки товари та послуги, але і організаційні форми та структури управління. А тому ефективність і результативність діяльності господарюючих суб’єктів залежить від ступеня адекватності їх вимогам ринку.Кожна організація розвивається циклічно, що супроводжується змінами усіх елементів системи організації. Оскільки змінюється внутрішнє і зовнішнє середовище функціонування організації, комунікативні системи, організаційні можливості, то необхідно знаходити такі методи управління змінами і розвитком організацій, які б зумовлювали підвищення ефективності діяльності.