Нормативна база регламентуючих наказів по санітарно-епідемічному режиму

1. ГОСТ 42-21-2-85 «Стерилізація та дезінфекція виробів медичного призначення. Методи, засоби, режим».

2. Інструктивно-методичний посібник по питанню дезінфекції та стерилізації виробів медичного призначення в лікувально-профілактичних закладах (Управління охорони здоров’я Сумської облдержадміністрації).

3. Наказ МОЗ № 720 від 31.07.78 р. «Про покращення медичної допомоги хворим з гнійними хірургічними захворюваннями та посиленню заходів по боротьбі з внутрішньо-лікарняними інфекціями».

4. Наказ МОЗ № 100 від 22.02.89 р. «Про подальше посилення заходів по боротьбі з інфекціями, які передаються парантеральним шляхом».

5. Наказ МОЗ № 408 від 18.08.98 р. «О сборе и сдаче ломомедицинских изделий однократного применения».

6. Наказ МОЗ № 408 від 18.07.89 р. «Про попередження захворюваності вірусним гепатитом».

7. Наказ МОЗ № 38 від 26.03.94 р. «Про організацію та проведення заходів по боротьбі з педикульозом».

8. Наказ МОЗ № 60 від 17.01.79 р. «Про заходи по подальшому закріпленню і розвитку дезінфікаційної справи».

Вивчені нормативні накази по санепідрежиму, якими користуємося в роботі закріплюємо здачею заліків у відділенні.

Всі медичні сестри проходили інструктаж по виконанню комплексу санітарно-протиепідемічних міроприємств у відділенні. Відповідно до ГОСТу 42-21-2-85 вироби медичного призначення, які доторкаються до ранової поверхні контактуючи з кров’ю чи ін’єкцій препаратами , а також які можуть контактувати із слизовими оболонками і визвати їх пошкодження піддаються дезінфекції, перед стерилізаційній очистці і стерилізації. Перед стерилізацією проводимо знезаражування – дезінфекцію.

Дезінфекція – проводиться з метою захисту медичного персоналу , який проводить предстерилізаційну очистку і підготовку до стерилізації мед інструментарію від інфекцій, що передаються парентеральним шляхом (СПІД, вірусний гепатит, малярія), а також зменшення бактерій і вірусів.

На даний час для дезінфекцій медичного інструментарію застосовуємо дезтабнью. В маніпуляційному кабінеті знаходяться ємкості для замочування, всі вони промаркіровані:

- ємкість для замочування використаних одноразових систем – 0.03 % розчину дезтабнью на 60 хв;

- ємкість для замочування використаних одноразових шприців – 0.03 % розчину дезтабнью на 60 хв;

- ємкість для утилізації крові – 0.3 % розчину дезтабнью на 60 хв;

Для багаторазового мед інструментарію (лотки, пінцети) дезінфікуючий розчин підогріваємо до кімнатної температури і витримуємо 1 годину.

При дезінфекції виробів медичного призначення, які мають внутрішні канали дезінфікуючий розчин пропускаємо в об’ємі 5-10 мл через канал для виділення залишків крові, сироватки та інших біологічних рідин одразу після використання, після чого вироби повністю занурюємо в розчин. При появі в розчині крові його знезаражуючі якості знижуються.

З метою профілактики зараження СНІДом знезараження медичного інструментарію проводять в гумових рукавичках згідно Наказу МОЗ УРСР № 426 від 15.06.87 р. Після проходження часу дезінфекції медичний інструментарій прополіскуємо під стічною водою і подальша обробка згідно Наказу МОЗ № 720 від 31.07.78 р. і ГОСТу 42-21-2-85.

Предстерилізаційну очистку ручним методом проводимо в слідуючій послідовності:

- промиваємо медичні інструментарії під проточною водою протягом 1 хв;

- замочуємо в миючому розчині на 15 хв при повному занурюванні мед інструментарію при температурі 50 градусів;

- промиваємо кожний інструмент в миючому розчині;

- споліскуємо під струменем холодної води, а потім дистильованою водою 30 с.;

- висушуємо в сухо жаровій шафі гарячим повітрям при температурі 80-85 градусів до повного зникнення вологості.

Миючий розчин використовується до забруднення (до шести разів підігрівання до появи рожевого кольору), що свідчить про забруднення розчину кров’ю, що зменшує ефективність очистки.

Якість предстерилізаційної очистки виробів оцінюємо на наявність крові шляхом постановки азопірамової та амідопірінової проби.

Контроль якості предстерилізаційної очистки проводиться СЕС 1 раз в квартал. Старша медична сестра проводить контроль 1 раз в тиждень.

Азопіромова проба

На 1 літру розчину беремо 100 грам амідопірину і 1.0-1.5 гр солянокислого аніліну. Змішуємо в сухій посудині і заливаємо 95 % спиртом етиловим. Все ретельно перемішуємо до повного розчинення інгредієнтів. Готовий розчин може зберігатися в щільно закритому флаконі в темному місці при 40 градусній температурі (в холодильнику), 2 місяці в темному місці при кімнатній температурі, при 18-градусній температурі не більше 1 місяця.

Безпосередньо перед постановкою проби готуємо робочий розчин, змішуючи рівні кількості азопіраму та 3 % перекису водню.

Робочий розчин азопіраму повинен бути використаний на протязі 1-2 год. При більш довгому зберіганні може виникнути спонтанне рожеве забарвлення реактиву. При температурі вище 25 градусів робочий розчин рожевіє швидше, тому його рекомендується використовувати на протязі 30-40 хв. Придатність робочого розчину азопіраму перевіряють у випадку необхідності: 2-3 краплі наносити на кров’яну пляму. Якщо не пізніше чим через 1 хв з’явиться фіолетове забарвлення, яке змінюється потім на бузкове, реактив придатний для використання, якщо забарвлення на протязі 1 хв не з’явиться, реактив використовувати не можна. В шприці капають 3-4 краплі робочого розчину і декілька раз просувають поршень для того, щоб змочити реактивом внутрішню поверхню шприца. Реактив в шприці залишають на 1 хв після чого випускаємо на марляну серветку.

Фенолфталеїнова проба

Готуємо 1 % спиртовий розчин фенолфталіну. На вимитий мед інструментарій наносимо 1-2 каплі реактиву за допомогою пінетки. При наявності слідів лужних компонентів свідчить поява рожевого забарвлення реактиву.

При постановці проб, забарвлення реактивів, яке з’являється пізніше через 1 хв після постановки проб не враховується.