Володіння суміжними спеціальностями

За період роботи в терапевтичному відділенні оволоділа слідуючими суміжними спеціальностями:

-сестра медична функціональної діагностики (зняття електрокардіограми,взяття дуоденального вмісту, взяття шлункового соку)

-сестра медична процедурного кабінету(виконання в/в,в/м,п/ш,в/ш ін*єкцій)

-сестра медична фізіотерапевтичного кабінету (виконання фізпроцедур)

Наставництво

Наставництво- це форма навчання і передачі накоплених знань та навиків з метою допомоги працівникам розвивати професійні знання та досягти високого рівня компетенції. Наставництво спрямоване на поліпшення якості медичного обслуговування. Згідно наказу №82 «Щодо посилення ролі наставництва на робочих місцях ЛПЗ району» являюсь наставником для молодих спеціалістів .За звітний період підготувала медичну процедурну сестру-Петрівну О.В,палатну медичну сестру – Мартиненко Н В.медичну сестру-резерв старшої медичної сестри-Васильківська Ю. В. Змедичними сестрами проводилися різні форми наставницької роботи:тренінги, конкурси професійної майстерності, виконання лікувально –діагностичних маніпуляцій.

Асоціація медичних сестер

Ініціатором Асоціації медичних сестер України у всіх областях виступило Міністерство охорони здоров’я України. Про Асоціацію медичних сестер України, в якій об’єднані молодші медичні спеціалісти всіх регіонів України, знають у світі, знає Міжнародна Рада медичних сестер та інші суспільні організації.

Асоціація медичних сестер України співпрацює з Центральним Комітетом профспілок медичних працівників, Міністерством охорони здоров’я України, навчальними закладами всіх рівнів акредитації.

Асоціація медичних спеціалістів України працює разом з Міністерством охорони здоров’я України над Програмою розвитку сестринської справи на період 2005-2010 років.

12 травня 2005 року була презентована Програма та розглянуті всі питання, в той же час розроблено 35 заходів по медсестринству.

Програма включає в себе:

- удосконалення освіти (медична сестра повинна вчитися все життя);

- зміни структури по введенню нових посад для фахівців-бакалаврів медицини (медична сестра-бакалавр);

- забезпечення поступового введення очно-заочної форми навчання для практикуючих дипломованих медичних сестер за Програмою бакалаврату;

- підготовка нормативно-правового забезпечення діяльності медичних молодших спеціалістів;

- здійснення комплексу заходів щодо створення стандартів професійної діяльності молодших медичних спеціалістів в лікувально-профілактичних заходах;

- розробка методики праці медичних сестер в залежності від якості та обсягу сестринських втручань на основі нових технологій сестринської допомоги ;

- внесення змін і доповнень до діючих нормативних документів з атестації і підвищення кваліфікації молодших медичних і фармацевтичних спеціалістів та бакалаврів медицини;

- співробітництво в медсестринстві щодо входження до Міжнародної Ради медичних сестер, співпраця з Європейським бюро ВООЗ з питань розвитку медсесринства.

В нашій області перша установча конференція Асоціації була проведена 29 червня 2005 року, а вже 11 липня 2005 року зареєстровано Асоціацію молодших медичних спеціалістів Сумської області.

Програма розвитку медсестринства України реалізується за рахунок коштів державного і місцевих бюджетів та інших джерел фінансування відповідно до чинного законодавства.

Наказ № 585 від 08.11.2005 року «Про затвердження Програми розвитку медсестринства України на 2005-2010 роки». Відповідно до Концепції розвитку охорони здоров’я України, затвердженої Указом Президента від 07.12.2000 року № 1313/2000 «Про Концепцію розвитку охорони здоров’я населення України» та з метою забезпечення реалізації інноваційної і кадрової політики у системі охорони здоров’я, удосконалення системи підготовки і підвищення кваліфікації та атестації медичних сестер, фельдшерів, акушерів, покращення розвитку медсестринства.

Наказ № 163 від 24.03.2006 року «Про створення Координаційної Ради з питань розвитку медсестринства України».

Я являюсь членом Асоціації медичних сестер з 01.04.2006 року . Щомісячно сплачую внески.

Виробнича робота

.

Запорукою успішності роботи медичної сестри є любов до своєї професії. У роботі та поведінці вона має бути взірцем високої культури, ввічливості, скромності та акуратності. Такі риси, як співчуття, терпіння, доброзичливість, чесність, рішучість, дисциплінованість, принциповість, повинна виховувати в собі кожна медична сестра. Зовнішній вигляд медичної сестри повинен бути зразком чистоти й охайності. На медичній сестрі повинен бути чистий накрохмалений халат, шапочка покриваюча волосся, взуття , яке легко піддається дезінфекції. . Білий халат для медичної сестри — це не просто її робочий одяг, що захищає від забруднення та інфікування. це дещо більше: люди в білих халатах відроджують у хворого надію на допомогу, а іноді і спасіння. Є чудовий вислів П. Бейліна про зовнішній вигляд медичної сестри: «Сестру я визначаю по тому, який у неї халат,—чистий, ви-прасуваний, накрохмалений, застібнутий на всі ґудзики, значить, такій медичній сестрі можна довіритись. Значить пишається своєю професією, халат одягає, як казкова королева мантію».

У терапевтичному відділені цілодобово чергують палатна медична сестера і молодша медична сестера по догляду за хворими.

Основний обсяг роботи, що стосується догляду за хворими, виконує палатна медична сестра, яка перебуває біля ліжка хворого цілодобово. І якими б не були правильними призначення лікаря , їх терапевтичний ефект багато в чому залежить від медичної сестри, від її вміння доглядати хворих, від етики і деонтології медичної сестри з хворим.

Мій робочий день починається з 8 години з прийому чергування у чергової

медсестри. Приймаю інформацію про кількість хворих у відділі, кількість

інвалідів і учасників Великої Вітчизняної війни, знайомлюсь з соматичним

та психічним станом хворих, санітарним та протипожежним станом відділу,

дезрежимом. Особливу увагу приділяю новопоступившим, хворим з порушенням

психіки, соматично ослабленим. Разом денна і нічна зміна проводимо ранковий огляд палат, санітарних вузлів, буфетної. Робимо замітки на недоліки в роботі нічної зміни з подальшим їх вирішенням. Перевіряємо чистоту настільної і постільної білизни хворих;

Знайомлюсь з проведенням забору аналізів для лабораторних досліджень і

слідкую, щоб вчасно вони були доставлені в лабораторію. Особливу увагу

звертаю на наявність медикаментів, ,

правильність зберігання медикаментів На посту чергової медсестри приймається вся документація. Починаючи з журналу передачі зміни, в ньому вказується кількість хворих на ранок, з них які тяжкохворі, температурящі, кількість термометрів у відділенні. Ведеться журнал передачі ключа від сейфу, оформлений згідно Наказу МОЗ № 11 від 21.01.2010 р. «Про затвердження порядку обігу наркотичних психотропних засобів та прекурсорів у закладах охорони здоров*я», де вказується: назва лікарського засобу, кількість ампул, дата, час, хто прийняв і здав. Якщо на дану зміні в наявності є наркотичний засіб, то чергова медсестра, яка приймає зміну, звіряє з даними, які написані в журналі і наявності ампул, що знаходяться в сейфі та відповідність їх витрат..

.

Після прийняття чергування проводжу інструктаж з молодшим медичним

персоналом, визначаю об’єм роботи на зміну. При

наявності хворих тяжкохворих та хворих з порушенням психіки і поведінки призначаю індивідуальний пост.

Виконуючи лікарські призначення, постійно веду нагляд за хворими. При

погіршенні стану хворого одразу ж доповідаю лікарям. Робота у

терапевтичному відділенні відрізняється від роботи у інших

стаціонарах. Тому на медичну сестру покладається багато обов’язків і

від того як вона їх виконує, залежить настрій хворого, його

самопочуття. Видужання, тривалість ремісії.

На протязі робочого дня приймаю хворих у відділення за загальною схемою. Всі хворі поступають через приймальне відділення.

Основним медичним документом в лікувальному закладі є історія хвороби, еквівалентом якої в поліклініці служить амбулаторна карта. Історію хвороби заводять при надходженні хворого в приймальному відділенні, де сестра заповнює паспортну частину лицьової сторони, вписує діагноз напрямки, далі робить записи приймає лікар.

Транспортування хворих у відділення залежить від важкості стану хворого. Пацієнта, який може самостійно ходити, направляють у відділення. Для транспортування важкохворих користуються носилками, каталками в супроводі фельдшера швидкої допомоги або медичної сестри приймального відділення.

Кожному пацієнтові,який поступає у стаціонар проводимо антропометрію,вимірюємо температуру тіла,тиск.

Вимірювання температури оброблений термометр потрібно струсити, щоб ртуть дійшла до відмітки нижче 35, а потім подати хворому. Підмишечну впадину заздалегідь обтерти сухим полотенцем, так як волога охолоджує ртуть і термометр покаже більш низьку температуру. Градусник у підмишечній впадині розмістити потрібно так, щоб ртутний резервуар з усіх сторін доторкався до тіла, не зміщуючись під час всього вимірювання. Слабим хворим медсестра підтримує руку. Тривалість вимірювання 10 хвилин. У дуже виснажених і тяжкохворих температуру можна вимірювати у прямій кишці, у положенні хворого на боці. Використані градусники необхідно обробити 0.03%ДезТабнью на 30 хв, потім промити водою, витерти на сухо і зберігати в чистій посудині.

Дані, отримані при вимірюванні температури, записуємо в історію хвороби.

Вимірювання артеріального тиску. Під час вимірювання АТ хворий повинен спокійно сидіти чи лежати, не розмовляти. На оголене плече хворого на 2-3 см вище ліктьового згину накладають манжетку і закріплюють її так, щоб між шкірою і манжеткою проходив один палець. Рука повинна розміщуватися зручно, оголеною уверху. У ліктьовому згині під областю пульсації променевої артерії прикладають фонендоскоп. Потім поступово нагнітають балоном повітря, яке одночасно поступає і в манжетку і в манометр. Повільно накачують манжетку і фіксують коли зникне звук. Потім повільно начинають знижувати тиск у манжетці, відкривши вентиль у балоні. Уважно слухають появу перших пульсових хвиль, які відповідають величині максимального тиску в артерії. При подальшому зниженні тиску у манжетці тони при вислуховуванні слабкі та зникають, момент їхнього зниження відповідає мінімальному. Оптимальний результат записуємо в історію хвороби. Якщо хворий знаходиться в задовільному стані йому проводять, так звану антропометрію, туди входять: вимірювання росту, обхват грудної клітки, зважування з послідуючими записами в історію хвороби.

Також проводять огляд на педикульоз згідно наказу № 38 від 28.03.94 року « Про організацію проведення заходів по боротьбі з педикульозом». Беремо укладку для огляду, сюди входять:

1. Настольна лампа

2. Лупа

3. Густий гребінь

4.Дезінфікуючий засіб для замочування гребня

5. Настільна лампа

6. Лупа

7. Густий гребінь

8. Дезінфікуючий засіб для змочування гребня

При виявленні педикульозу беремо протипедикульозну укладку:

1. Клейончастий мішок

2. Цинкове відро

3. Клейончаста пелерина

4. Гумові рукавички

5. Ножиці

6.Густий гребінь

7. Мішок для постриглого волосся

8. Спиртівка

9. Хустина

10. Вата

11. Оцтова 6 % кислота

12. Карбофос 0.15 %

При виявленні педикульозу проводимо обробку .Волосся обробляємо на 25-30 хвилин 0.15 % розчином карбофосу, зав’язується хустиною, потім змивається водою і промивається 6 % теплим розчином оцтової кислоти. Потім вичісуються гниди густим гребінцем. Речі хворого проходять камерну обробку. Відсилається в санепідемстанцію термінове повідомлення. Помітка в історії хвороби ( Р+). Повторний огляд через 7 днів, хворий проходить санітарну обробку. Знайомлю хворого з правилами внутрішнього розпорядку.

Після санітарної обробки медсестра поселяє хворого в палату, після чого відносить історію хвороби лікарю для подальшого ним огляду хворого та призначення лікування.

При надходженні до лікарні хворому при необхідності стрижуть нігті та волосся. Слабким хворим це робить молодша медична сестра.

Одним з найважливіших умов збереження здоров'я є дотримання правил особистої гігієни. Ще більшого значення набуває особиста гієна для хворих, ослаблених людей. Дотримання особистої гігієни хворими сприяє їх якнайшвидшого одужання і попереджає розвиток багатьох ускладнень. Появу пролежнів у слабких та тяжкохворих можна попередити правильним доглядом за хворим.Слідкуємо за чистотою настільнї та постільної білизни і періодично повертаємо хворого,змінюючи положення його тіла.

Основним місцем перебування хворого в лікувальному закладі є ліжко. Ліжка в лікувальних установах використовуються зазвичай стандартні. Деякі ліжка мають спеціальні пристосування для піднімання ножного і головного кінця.. Неохайна постіль, брудне, в складках постільна білизна часто можуть бути причиною появи пролежнів і гнійничкових захворювань шкіри у слабких хворих.

Догляд за шкірою хворого має велике значення для його якнайшвидшого одужання.

У всіх лікувальних закладах хворим призначають відповідні дієти

(дієтичні столи) залежно від характеру їхнього захворювання. У

лікарнях постійно користуються 15 дієтичними столами

(за Певзнером).

Правильно організоване харчування хворого не лише задовольняє потреби

організму, але й активно впливає на перебіг захворювання. З огляду на це

розроблено систему лікувального харчування, принципи якої широко

застосовують у лікувальній практиці.Лікувальне харчування

побудоване на трьох основних принципах: щадний, коригуючий та

заміщуючий.

Щадний режим передбачає оберігання хворого органа чи системи від

механічних, хімічних та термічних чинників. Щадну дієту

призначають головним чином хворим із захворюваннями шлунково-кишкового

тракту, якщо треба зменшити секреторну і моторну функції шлунка. При

цьому з харчування виключають речовини, які посилюють секрецію

(алкоголь, какао, кава, бульйон, смажене та копчене м'ясо, прянощі,

екстрактивні речовини та ін.), і призначають страви, які викликають

слабку секрецію (масло, сметана, молочні супи, овочеве пюре та ін.).

Коригуючий принцип базується на зменшенні або збільшенні в харчовому

раціоні того чи іншого продукту. Зокрема, обмежують вуглеводи при

цукровому діабеті, при якому порушується вуглеводний обмін. Навпаки,

збільшення вуглеводів необхідне при захворюваннях серцево-судинної

системи і печінки. Обмеження білків показане при розладах серцевої

діяльності, посиленій шлунковій секреції та інших захворюваннях. Однак

при цьому вміст білків у їжі не повинен бути меншим, ніж 1 г білка на 1

кг маси тіла, в іншому випадку можуть розвинутися явища білкового

голодування. При захворюваннях, які супроводжуються втратою організмом

білків (гострі інфекції, недокрів'я, деякі захворювання нирок),

кількість білків у раціоні збільшують. При захворюваннях печінки і

підшлункової залози, ожирінні обмежують вживання жирів. При деяких

захворюваннях виникає необхідність частково або повністю поголодувати

протягом 1-2 днів. Це так звані розвантажувальні дні. В цей період

хворий завсім голодує або вживає тільки фрукти, молоко,сири тощо.)Таке

харчове розвантаження дає позитивний ефект при порушеннях серцевої

діяльності, ожирінні, подагрі та інших захворюваннях. Кухонну сіль

обмежують при захворюваннях серця та нирок, які супроводжуються

набряками. Обмеження рідини необхідне при набряках, гіпертонічній

хворобі тощо. Навпаки, велика кількість рідини необхідна при отруєннях,

зневодненні організму тощо. Обов'язковою вимогою правильно

організованого харчування є вітамінізація їжі.

Заміщуючий принцип полягає в тому, що у харчовий раціон вводять

речовини, в яких організм відчуває нестачу, наприклад, при авітамінозах,

білковому голодуванні тощо.

На ранк поточного дня складаємо порційну вимогу згідно форми №22— на основі відомості про склад хворих за групами хворих і номерами столів (дієтами) та передаємо дієт-сестрі.

Дієтсестра на підставі одержаних даних з відділень складає зведену форму № 22—МЗ по лікарні в цілому з розбивкою за дієт-столами.

Надходження страв із харчоблока до відділення відбувається у спеціальній посуді, підписаній відповідно до страв, які в них перевозяться (наприклад, «Для перших страв», «Для компоту» та ін.). Застосовувати ці відра і каструлі в інших цілях забороняється. З харчоблока їжа перевозиться до відділення спеціальним автотранспортом, який крім продуктів нічого не перевозить.

Робочий день палатної сестри починається о 8 годині 00 хвилин, коли вона приходить на зміну нічний сестрі. Переодягнувшись у робочий плаття, сестра приймає пост. Здавати та приймати чергування необхідно безпосередньо в палаті, проводячи обхід хворих. Вранці, приймаючи чергування, сестра перевіряє якість прибирання палати, як перестелити ліжку, чи всі хворі в чистій білизні, чи добре вони вмиті, здійснений ранковий туалет (підмивання, обробка шкіри, порожнини рота) і т. д., Звертається увага на зібраний матеріал для ранкових аналізів (сеча, кров, кал, шлунковий сік), підготовку хворих до досліджень , чи зроблені ранкові призначення, відзначені Чи температурні листи. При здачі чергувань передають ключі від сейфу . Перевіривши пост, сестри йдуть на конференцію, яку проводить завідувач відділенням, черговий лікар або старша сестра. Сестра,яка чергувала вночі доповідає про стан свого поста. спочатку вказують клькість хворих у відділенні, кількість прибувших, вибулих, перераховують по прізвища та діагнозу новоприбулих, констатують виконання призначень; особливо обумовлюють випадки невиконання призначень та розкривають їх причини (про це має бути своєчасно повідомлено чергового лікаря). У центрі звіту нічної зміни має бути стан тяжкохворих; треба точно повідомити основні показники стану: температура, артеріальний тиск, частота пульсу і дихання, діурез. Сестра фіксує увагу і на лихоманить хворих, зупиняється на інших істотних моментах чергування. Продуманий, чітко відпрацьований доповідь нічний сестри є важливим орієнтиром для роботи палатного лікаря і сестри. Медичній сестрі доводиться складати і вести чималу кількість документів. Треба думати, що ця частина роботи в найшвидшому часі скоротиться і спроститься, але поки вона вимагає певного часу і навиків. Найголовніше завдання полягає в тому, щоб документація допомагала персоналу і служила на користь хворим, тому нею потрібно вміло користуватися і складати без шкоди для догляду. Основним медичним документом в лікувальному закладі є історія хвороби, еквівалентом якої в поліклініці служить амбулаторна карта. Історію хвороби заводять при надходженні хворого в приймальному відділенні, де сестра заповнює паспортну частину лицьової сторони, вписує діагноз напрямки, далі робить записи приймає лікар. 9. Консультації суміжних спеціалістів 12.Сверка листів призначень з лікарями 13.Виборка призначень з історій хвороби 14.Ізмереніе температури, робота зі столом довідок     (Прийом відвідувачів до тяжкохворих, перевірка всіх     передач для хворих, щоб відвідувачі не принось-     Чи заборонені правилами продукти). 15.Смена - передача чергування.      а) допомагаю лікарям в обході хворих;

б) ранком і ввечері проводжу вимірювання температури хворим, а за

вказівкою лікаря і в інші години доби. Спостерігаю за пульсом, диханням,

вимірюю кров’яний тиск і всі ці дані заношу в температурні листки. За

призначенням лікаря визначаю добовий діурез. Збираю сечу і кал для

лабораторного дослідження;

в) за призначенням лікаря направляю хворих на рентгенологічне

дослідження, контролюю повернення історій хвороби з рентгенологічного

кабінету, а також за тим, щоб результати всіх обстежень були внесені в

історію хвороби;

г) забезпечую санітарний порядок і охоронний режим у відділенні.

Слідкую за дотриманням особистої гігієни хворих (догляд за шкірою,

волоссям, порожниною рота і носа), слідку за ранковим і вечірнім

туалетом хворих, звертаю увагу на зміну натільної і постільної білизни.

-----> Page:

д) приймаю безпосередньо участь у годуванні хворих. Контролюю

дотримання дієтотерапії, а також прибирання роздаточної та столової;

е) приймаю поступаючи хворих у відділ, ознайомлюю їх з правилами

внутрішнього розпорядку, режимом дня, правилами особистої гігієни.

Оглядаю на наявність педикульозу, корости. Вияснюю, чи переніс гепатит і

туберкульоз. Детально оглядаю шкірні покриви, чи немає ран. Веду

відповідні записи, доповідаю лікареві;

ж) по призначенню лікаря організовую виклики лікарів-консультантів;

з) виписую і одержую медикаменти у старшої медсестри відділу, роздаю їх

хворим згідно з листками призначення;

і) залучаю хворих до культтерапії (шашки, шахмати, доміно, читання

газет, книг), а також до трудотерапії (догляд за квітами і т.п.);

к) особливу увагу приділяю при огляді хворих на наявність гострих,

ріжучих предметів, а також шнурків, поясів і т.п. для попередження

суіцидальних випадків;

л) за вказівкою лікаря виписую хворих, веду відповідні записи в

стаціонарному журналі та формі №7.

  Прийом зміни. , . 3. Роздача ліків хворим, вечірні ін'єкції, підготовка до обстежень. Вибірка і виконання призначень де- журн лікаря. Контроль за роботою санітарок виконання вечірніх лікувальних назна- чений, гірчичники, крапельниці, клізми). 4. Виконання нічних ін'єкцій, роздача нічних ліків, 21.00-22.00 5. Набір ліків по листам призначень на ранок. 6. Робота з історіями хвороби 7. Туалет постільних хворих, вимір температури, відправка хворих в лабо- ратора для здачі аналізів, для обслу- нання в ОФД. 6.00-8.00 8. Ранкова конференція, здача чергувань. 8.00-8.30

Нічне чергування розпочинається о 20 годині з прийому документації на посту чергової медсестри .Виконуються ін’єкції, які заплановано на вечір згідно призначень лікаря. Заповнюю необхідну документацію та розклеюю аналізи в історію хвороби. При призначенні клізм проводимо їх. Клізми призначаються частіше хворим, у яких затримка калу, перед рентгенологічними обстеженнями органів черевної порожнини. Протипоказання: гострі запалення, гнійні виразкові процеси в області заднього проходу, запалення брюшини, шлунково-кишкової кровотечі, геморой, тріщини заднього проходу. Клізми бувають очисні, масляні, гіпертонічні, послаблюючі, медикаментозні. Масляні застосовуються при спастичних затулах і запальних захворюваннях товстого кишечника. Гіпертонічні клізми при атонічних запорах, при гіпертонічних хворобах. Сифонні клізми ставлять, якщо осисна клізма не дала ефекту. Медикаментозна клізма – це введення в пряму кишку протизапальних чи протиспазмотичних медикаментів. Після використання наконечник дезінфікують 0.2 % розчином дезактину з послідуючою передстерелізаційною обробкою і стерилізацією. За призначенням лікаря накладаємо компреси хворим – це лікувальна багатошарова пов’язка, яка діє як відволікаючим і розсмоктуючим засобом. Зігрівальний компрес викликає тривале розширення шкіряних і глибоко розміщених кровоносних сосудів. Зігрівальний компрес можна ставити на будь-які частини тіла.Накладають зігрівальний компрес на 8-10 годин. Після зняття компресу шкіру легенько обтирають теплою водою, висушують м’яким рушником і накладають суху теплу пов’язку.

При захворюваннях верхніх дихальних шляхів застосовуються гірчичники. Вони діють на шкіру хворого шляхом подразнення її і розширенням поверхневих кровоносних суден. Гірчичники зберігають у сухому темному місці. Накладають на 10-15 хв. При правильно поставленому гірчичнику через деякий час з’явиться пекучість та почервоніння шкіру. Після зняття гірчичників шкіру обтирають серветкою, змоченою теплою водою, щоб зняти залишки гірчичної маси, витирають насухо, а хворого укутують теплою ковдрою.

Роздаємо хворим направлення на аналізи, роз’яснюємо методику їх здавання, контролюємо їх здачу. Тяжкохворим збір аналізів проводимо самостійно. Підготовляємо хворих до рентгенологічних обстежень.

Рентгеноскопія шлунково-кишкового тракту

Підготовка хворого проводиться за 3 дні до обстеження. Рекомендується вживання їжі з обмеженням вуглеводів, виключити з раціону такі продукти як чорний хліб, молоко, бобові, капусту, яблука, груші. протягом 2-х днів можна їсти бульйони, відварене м'ясо, яйця. На третій день після 18 г од. не приймати та балеток та їжі. Приймати 3 дні активоване вугілля по 2 таблетки 3 рази на день. Вечором перед обстеженням ставиться очисна клізма з теплим відваром ромашки.

Фіброгастроскопія шлунку

Дослідження за допомогою зонда. Товстий кишечник готуємо так само як і до рентгеноскопії шлунку. Напередодні перед обідом дають послаблюючі таблетки. Вечером двічі з інтервалом 1 год. роблять очисну клізму.

Іригоскопія

Готуємо так само як рентгеноскопія і фібро гастроскопія шлунку. Хворий не вечеряє. Вранці за 3 години до обстеження хворому дають легкий сніданок. Потім через 30 хв роблять очисну клізму, через 30-40 хв ще раз роблять клізму. В рентгенкабінеті хворому вводять в анальний отвір до 1 літри суспензії сульфату барію і роблять знімк

Ведеться ретельний огляд медичної документації.

Зранку проводимо гігієнічні ванни тяжкохворим, контролюємо проведення зміни натільної і постільної білизни. Шкіру протираємо чистим сухим рушником після гігієнічної ванни. Ноги хворого миють 1-2 рази на тиждень, тяжкохворих підмиваємо 2-3 рази на день, особливо після фізіологічних відправлень. Розчісуємо волосся хворим, які не можуть це робити самостійно. Голову миють один раз в 7-10 днів. Хворий повинен чистити зуби, а також полоскати рот після кожного прийому їжі. Важкохворим туалет ротової порожнини проводить медсестра 2 рази на день. Робимо вранішні маніпуляції. Проводимо забір крові на біологічні обстеження. Техніка проведення: вену пунктируємо без жгута, береться кров натщесерце, забір проводимо в стрерильну4 пробірку з протертою пробкою 5 мл.

Підготовка хворого до УЗД…

На коагулограмму беремо 4.5 мл. крові добавляємо 0.5 мл. реактиву, кров випускаємо по стінці пробірки. Перед взяттям крові пишемо направлення в лабораторію, вказуємо вид аналізу. Упаковуємо в штатив і разом з направленнями доставляємо в лабораторію, результати аналізів з лабораторії видають після 14 години.

Вимірюємо температуру і артеріальний тиск з послідуючими записами в історію хвороби. Передаємо інформацію на швидку допомогу про кількість хворих, з них якщо є тяжкохворі, учасник та інваліди війни, ліквідатори ЧАЕС про кількість членів районної лікарняної каси, температуру відділення .

Надаємо хворим негайне самостійне надання невідкладної допомоги , а за необхідністю викликаю чергового лікаря.

В 22.00 г од виключаю світло в палатах, вкриваю хворих, слідкую щоб було тихо у відділенні та палатах, за тяжкохворими спостерігаю регулярно. Готую матеріал для стерилізації. Складаю порційні вимоги, згідно дієт.

6.00 год підйом хворих , вмикаю світло в палатах.

7.00 -7.30 вимірюю температур тіла хворим, артеріальний тиск, записую результати в температурні листки графіки АТ.

7.30-8.00 роздаю ліки хворим слідкую за їх прийняттям. Підготовляю робоче місце медсестри до здачі зміни.

8.00 звітую про санітарний стан відділення, роботу середнього та молодшого медичного персоналу за минулу добу, кількість хворих, стан тяжкохворих завідуючому відділення та денній медсестрі.

.     Туалет постельных больных, измерение

температуры, отправка больных в лабо-

раторю для сдачи анализов, для обсле-

дования в ОФД. 6.00-8.00

8. Утренняя конференция, сдача дежурств. 8.00-8.30