Список використаних джерел та літератури:

1. Базак О. Пам’ять ... це потрібно живим / Базак О. // Іскоростень. – 2008. – 2 лютого. – С. 5.

2. Денисюк Володимир Не згасне свіча пам’яті / Володимир Денисюк //Іскоростень. – 2002. – 16 березня. – С. 6.

3. Іванов С. До 25-річчя визволення Коростенщини від фашистських загарбників. Велич подвигу / Іванов С. // Радянське Полісся. – 1968. – 13 грудня. – С. 10.

4. Книга Пам’яті України. Житомирська область. – Житомир: Редакційно-видавниче державне підприємство «Льонок», 1995.

Т.5. – Житомир: Редакційно-видавниче державне підприємство «Льонок», 1995.

Слобода А.,

магістрантка історичного факультету

науковий керівник − к.і.н.,

доцент Венгерська В.О.

Крок назад: повернення до змішаної моделі виборчої системи

У 2009-2010 роках в Україні з’являються нові тенденції у виборчому законодавстві. З одного боку, це було пов’язано з необхідністю оперативного реагування на виклики, породжені спробами застосування нелегітимних виборчих технологій, спрямованих на спотворення волевиявлення виборців, вдосконалення порядку реалізації виборчих прав, з іншого – політичні сили, представлені в парламенті, активно використовують зміну виборчих правил для отримання політичних вигод. При тому часто при внесенні змін до виборчих законів думка виборців, громадських інститутів абсолютно не враховується [1, с.1].

Згідно з Указом Президента «Про Робочу групу з питань удосконалення законодавства про вибори» від 2 листопада 2010 року N1004/2010 було створено Робочу групу, керівником якої було призначено міністра юстиції Лавриновича. До 1  травня  2011  року  Робоча група повинна була подати законодавчі  пропозиції  щодо комплексного та системного  вдосконалення  регулювання  питань проведення виборів в Україні. 22 квітня 2010 року на сайті Міністерства юстиції було оприлюднено Технічний проект Закону  «Про вибори народних депутатів України».

Технічний проект Закону «Про вибори народних депутатів України» був надісланий до Венеціанської комісії [5, с.3]. 12 вересня 2011 року було оприлюднено Попередній проект Спільної оцінки законопроекту «Про вибори народних депутатів України» Європейської комісії за демократію через право (Венеціанської комісії) та ОБСЄ/БДІПЛ. У даному документі міжнародні організації окреслили як позитиви виборчого закону, так і визначили ті положення, що несуть ризики чесним і прозорим виборам в Україні. Українська влада визначила прийнятними до врахування 21 рекомендацію експертів Венеціанської комісії.

У Верховній Раді протягом осені 2011 року було зареєстровано декілька законопроектів. 31 жовтня 2011 року відбулося їх обговорення.

Верховна Рада України вирішила створити ще одну комісію для розробки нового виборчого законопроекту. Постановою Верховної Ради України від 3 листопада було утворено Тимчасову спеціальну комісію Верховної Ради України з питання підготовки проекту Закону України «Про вибори народних депутатів України».

17 листопада 2011 року було прийнято нову редакцію Закону України «Про вибори народних депутатів України» за № 9265-д, розроблену Тимчасовою спеціальною комісією [3, с.15]. Закон став компромісним і був прийнятий за підтримки опозиційних фракцій: «за» проголосувало 366 народних депутатів України, у тому числі 62 голоси віддала фракція «Батьківщини», 36 – НУНС.

Згідно нового закону «Про вибори народних депутатів України», від 17 листопада 2011 року дещо змінюються «правила гри» під час виборів. Зокрема, запроваджується змішана система виборів – 225 депутатів обираються за закритими партійними списками, а 225 – в одномандатних мажоритарних округах [3, с.15]. Політичні блоки не можуть брати участь у виборах, лише партії. Виборчий бар’єр підвищений до 5%, він актуальний лише для політичних партій. Центральна виборча комісія формує окружні виборчі комісії, які в свою чергу формують дільничні виборчі комісії. Один представник від кожної депутатської фракції обов’язково входить до складу виборчої комісії. Інші члени комісії призначаються за поданням партій за допомогою жеребкування. Партії здійснюють висування своїх кандидатів у депутати за партійними списками, а в одномандатних округах кандидати у депутати є самовисуванцями або їх висувають партії. Партії можуть висувати своїх кандидатів за 90 – 79 днів до дня виборів. Одна і та ж особа може бути кандидатом як в одномандатному окрузі, так і включена до виборчого списку партії. Встановлена грошова застава: для партії, яка бере участь у виборах – 2000 мінімальних розмірів заробітної плати (1,92 млн. грн.), для кандидата в мажоритарному окрузі – 12 мінімальних розмірів заробітної плати (11,52 тис.грн.). Виборчі фонди формуються за допомогою власних коштів або добровільних внесків фізичних осіб. Виборчі комісії власним рішенням не можуть зняти з реєстрації кандидата у депутати. Голосувати за межами виборчої дільниці зможуть лише ті громадяни, які напишуть заяву та нададуть довідку медичної установи про стан свого здоров’я. Скасовано графу «проти всіх», що викликало неоднозначну оцінку в суспільстві.

Хотілося б зазначити, що реформування виборчої системи в Україні може відбутися лише в тому разі, якщо виборчі процедури будуть базуватися на можливості громадянина делегувати повноваження конкретному кандидату у владу через прозорі механізми доступу до інформації та виборчої системи [2, с.5].

Новий закон про вибори народних депутатів є черговою спробою модифікації виборчої системи. Наскільки він буде результативним та ефективним покаже лише час.