
- •1. Компресори холодильних машин
- •1.1. Теоретичний об’ємний компресор
- •1.2. Робота компресора при різноманітних термодинамічних процесах стискання
- •1.3. Середній індикаторний тиск
- •1.4. Продуктивність та потужність теоретичного компресора
- •1.5. Дійсний поршневий компресор
- •1.5. Конструкції поршневих компресорів
- •1.6. Основні вузли та деталі компресорів
- •1.7. Регулювання холодопродуктивності поршневого компресора
- •1.8. Розрахунок поршневого компресора
- •4. Гвинтові компресори
- •Техніко-економічна характеристика гвинтових компресорів.
- •5. Спіральні компресори
- •6. Ротаційні компресори
- •7. Компресори динамічного принципу дії
- •Основні рівняння термогазодинаміки одномірного руху робочої речовини
- •Конструкція відцентрового компресора
- •Характеристики відцентрових компресорів, способи регулювання та автоматизація їх роботи
- •Осьові компресори
- •6. Теплообмінні апарати холодильних машин
- •Конденсатори
- •Розрахунок тепловіддачі в конденсаторах Розрахунок тепловіддачі при конденсації холодильних агентів
- •Розрахунок тепловіддачі зі сторони охолодного середовища
- •Тепловий та конструктивний розрахунки конденсаторів
- •6. Випарники
- •Розрахунок тепловіддачі у випарниках Розрахунок тепловіддачі при кипінні холодильних агентів
- •Розрахунок тепловіддачі зі сторони охолоджуваного середовища
- •Тепловий та конструктивний розрахунки випарників для охолодження рідких теплоносіїв
- •Розрахунок випарників для охолодження повітря
- •Питання для підготовки до іспиту
- •Список літератури до курсу Основна
- •Додаткова
1.2. Робота компресора при різноманітних термодинамічних процесах стискання
Аналіз виразів (1.7) і (1.9) показує, що робота теоретичного компресора визначається такими чинниками: 1) розмірами початкового і кінцевого тисків p1 і р2; 2) термодинамічними властивостями середовища, яке стискається; 3) термодинамічним характером процесу стискання.
Роздивимося вплив на роботу компресора характеру процесу стискання. Для інтегрування виразу (1.7) необхідно знати аналітичну залежність між тиском і питомим об’ємом у процесі стискання за постійної маси робочої речовини. Зв’язок між цими величинами для будь-якого термодинамічного процесу стискання виражається рівнянням
, (1.10)
де n - показник політропи процесу стискання.
Залежно від термодинамічного характеру розрізняють ізотермічний, адіабатний і політропний процеси стискання.
Ізотермічний
процес стискання відбувається за
постійної початкової температури
Т1=const.
Оборотний ізотермічний процес потребує
для свого здійснення відведення теплоти
від середовища, яке стискається, до
зовнішнього джерела з температурою Т1.
Показник
ізотерми визначається виразом
.
При
стисканні ідеального газу
,
і
робота компресора дорівнює роботі
стискання, тобто
.
(1.11)
Інтегруючи
вираз (1.11) із використанням рівняння
стану для ідеального газу
,
отримаємо
(1.12)
У індикаторній діаграмі (рис.1.1) ізотерма 1-5 має найбільш пологий характер, тому робота компресора буде найменшою.
Рис.1.2. Робота компресора при ізотермічному процесі стискання
Вираз
(1.9) дозволяє проаналізувати роботу
компресора в термодинамічних діаграмах
стану, наприклад у координатах s-Т
–
рис.1.2. Відзначимо, що процеси всмоктування
і нагнітання в діаграмах стану зобразити
неможливо, тому що вони проходять із
перемінною масою і за постійних тиску
і температури. На рисунку різниця
ентальпій h2-h1
еквівалентна площі 1-1'-b-с,
що виражає кількість теплоти в ізобарному
процесі 1-1'.
Другий член рівняння (1.9) для ізотермічного
стискання буде мати вигляд:
,
він чисельно еквівалентний площі
1-2-а-с.
З урахуванням
знаків обох членів рівняння (1.9) робота
компресора еквівалентна площі 1-2-а-b-1'.
Для
ідеального газу лінія постійної ентальпії
збігається з ізотермою і робота компресора
буде виражатися площею 1-2-а-с,
тобто зросте на величину площі під
процесом 1-1'.
А
діабатний
процес
стискання в компресорі відбувається
без теплообміну з зовнішніми джерелами
теплоти, тобто для такого процесу
.
Оборотний
адіабатний процес є ізоентропним, тому
що для нього справедливі рівності
і
.
Показник ізоентропи процесу
є величиною перемінною, тому в практичних
розрахунках часто використовують його
середнє значення в заданому інтервалі
зміни параметрів стану середовища, яке
стискається. У цьому випадку інтегрування
виразу (1.11) призводить до результату
, (1.13)
або для ідеального газу
.
(1.14)
Інший вираз для адіабатної роботи компресора випливає з рівності (1.9)
.
(1.15)
Ця робота еквівалентна площі 2-2'-b-c на рис.1.3 для реального газу і збільшується на величину площі під процесом 2'-3 для ідеального газу.
Рис.1.3. Робота компресора при ізоентропійному процесі стискання
Робота
компресора при політропному
процесі
стискання визначається виразом (1.13), у
який замість показника адіабати k
входить
показник
політропи
n.
При відведенні теплоти від середовища,
яке стискається,
до
зовнішнього джерела буде мати місце
співвідношення
і процес
стискання
відхиляється уліво від адіабати - лінія
1-2'
на рис.1.4. У цьому випадку обидва члени
правої частини рівності (1.9) позитивні
і виражаються відповідно площами
2'-3-а-b
і 1-2'-b-с,
а робота еквівалентна площі 1-2'-3-а-с.
На
практиці процес стискання з відведенням
теплоти має місце в компресорах із
водяним чи повітряним охолодженням
циліндра, а також у мастилонаповнених
компресорах.
При
підведенні теплоти ззовні
процес стискання відхиляється управо
від адіабати – лінія 1-2
на рис.1.4. Тут для одержання роботи
компресора з площі 2-3-а-d,
яка відповідає різниці ентальпій h2-h1
варто відняти площу 2-1-с-d,
що відповідає кількості підведеної
теплоти.
Рис.1.4. Робота компресора при політропному процесі стискання
У результаті одержимо площу 2-3-а-с-1, із чого можна зробити висновок, що підведення теплоти позбавлена практичного змісту, тому що крім витрати теплоти збільшується і робота стискання порівняно з адіабатним процесом.
На практиці процес стискання може відхилятися управо від адіабати по іншій причині – від внутрішнього тертя середовища, яке стискається, тертя середовища об елементи конструкції компресора та тертя деталей компресора між собою. На подолання цього тертя витрачається додаткова енергія, що у кінцевому рахунку перетворюється в теплоту, яка поглинається середовищем, яке стискається. У цьому випадку робота компресора виражається площею 2-3-а-d.