1.2. Сутність, форми та фактори міжнародного поділу праці. Спеціалізація та кооперування

   Матеріальну основу функціонування й розвитку світового господарства створює світогосподарський поділ праці.

Міжнародний поділ праці виникає в процесі міжнародного обміну товарами, тобто в процесі міжнародної торгівлі. Воно опирається на економічно вигідну спеціалізацію виробництва окремих країн і проявляється у взаємному обміні результатами виробництва в певних пропорціях.

Міжнародний поділ праці існує у двох основних формах: міжнародна спеціалізація й міжнародне виробниче кооперування.

Міжнародна спеціалізація – це форма поділу праці між країнами, у якому ріст концентрації однорідного виробництва відбувається на основі прогресуючої диференціації національних виробництв. Спеціалізація в рамках міжнародного поділу праці в остаточному підсумку припускає спеціалізацію країн і регіонів на виробництві окремих продуктів й їхніх частин для світового ринку.

Міжнародне виробниче кооперування є наслідком диференціації національних виробництв і встановлює виробничі зв'язки між країнами, взаємодіючими в системі міжнародного поділу праці. Міжнародне виробниче кооперування базується на предметній спеціалізації й виступає формою приватного й загального поділу праці у світовому господарстві.

Світогосподарський поділ праці. На відміну від міжнародного поділу праці, Світогосподарський поділ праці - це поділ праці не "між країнами", а "усередині" метасистеми світового господарства, світогосподарський поділ праці обумовлює єдність-цілісність світового господарства, тому що на її базі досягається регулярна циркуляція в планетарному масштабі товарів, послуг, фінансових і сировинних ресурсів, знань, технологічного й організаційно-управлінського досвіду. У системі світогосподарського поділу праці національні господарства одержують прямий доступ до створених за всю історію людства продуктивних сил, у тому числі до накопичених знань і навичок.

У всесвітнім господарстві немає галузей як у національному господарстві. На відміну від міжнародного поділу праці, світогосподарський поділ праці – це технологічний поділ праці в самому виробництві на основі одиничного поділу праці (тобто внутрішнього для транснаціональних корпорацій) і світогосподарської внутрішньофірмової кооперації. Світогосподарський поділ праці по своїй природі екстериториальний. Він не може (як міжнародний поділ праці) бути представленим за територіальною ознакою. Формами світогосподарського поділу праці виступають світогосподарська спеціалізація й світогосподарське виробниче кооперування.

Світогосподарська спеціалізація здійснюється не щодо національних економік, а усередині транснаціональних економік, які не визнають національних кордонів і розглядають світ як єдиний технологічний, економічний, правовий і соціально-культурний простір. Це форма внутрішньофірмового (в основному подетального, технологічного) поділу праці. У цьому плані, міжнародно спеціалізовані товари – це товари, які виробляються не однією або декількома країнами, а однією або декількома транснаціональними корпораціями. Ці транснаціональні корпорації звичайно займають ринкову нішу й стають провідними постачальниками вузькоспеціалізованої продукції, що задовольняє загальний світовий попит.

Світогосподарське виробниче кооперування є результатом розвитку подетальной і технологічної спеціалізації у світовому господарстві. Розвиток світогосподарського виробничого кооперування пов'язаний зі спеціалізацією усередині й між транснаціональними корпораціями, які формують єдиний світогосподарський простір. Об'єднання структурних елементів світового господарства в єдине ціле відбувається в тому числі за допомогою: ламання національних перегородок і відокремленості; здійснення спільних програм; створення спільних підприємств.