Запитання для самоконтролю

1. У чому полягає сутність міжнародної торгової політики? Які цілі вона переслідує?

2. Назвіть основні форми міжнародної торгової політики. Поясніть, у яких випадках вони застосовується.

3. Що таке фритредерство? У чому полягають переваги і недоліки політики вільної торгівлі (фритредерства)?

4. Що таке протекціонізм? Які існують форми протекціонізму?

5. У чому полягає сутність мита? Що таке митний тариф? Які функції виконує мито?

6. Які існують види мита? З якою метою застосовуються імпортні, експортні, транзитні мита? У яких випадках застосовуються специфічні, адвалерні мита? Що таке антидемпінгове мито?

7. Які методи регулювання зовнішньої торгівлі відносять до нетарифних? В чому полягають переваги їх застосування?

8. Охарактеризуйте існуючі види ліцензій.

9. Назвіть основні напрями зовнішньоторговельної політики України.

10. Назвіть головні наслідки приєднання України до СОТ?

Рекомендована література

Бестужева, С. В. Міжнародні економічні відносини [Текст] : навч. посібн. / С. В. Бестужева. – Х. : ХНЕУ, 2009. – 384 с.

Герасимчук, В. Г. Міжнародна економіка [Текст] : навч. посібн. / В. Г. Герасимчук, С. В. Войтко. – К. : Знання, 2009. – 302 с.

Дубініна, А. А. Митна справа [Текст] : підручник / А. А. Дубініна, С. В. Сорокіна, О. І. Зельніченко. – К. : Центр учбової літератури, 2010. – 320 с.

Закон України «Про єдиний митний тариф» [Електронний ресурс] / Верховна Рада України. – Режим доступу : http://zakon1.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi?nreg=2097-12.

Закон України «Про зовнішньоекономічну діяльність» [Електронний ресурс] / Верховна Рада України. – Режим доступу : http://zakon1.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi?nreg=959-12.

Колесов, В. П. Международная экономика [Текст] : учеб. для студ. вузов / В. П. Колесов, М. В. Кулаков ; Московский гос. ун-т им. М. В. Ломоносова. Экономический факультет. - М. : ИНФРА-М, 2009. – 473 с.

Крилова, Н. В. Міжнародна торгівля [Текст] : навч. посібн. / Н. В. Крилова. – К. : Знання, 2008. – 365 с.

Міжнародна економіка [Текст] : навч. посібн. / [Білоцерковець В. В., Завгородня О. О., Лебедєва В. К. та інш.] / за ред. А. О. Задої, В. М. Тарасевича. – Дніпропетровськ: Вид-во ДУЕП, 2010. – 339 с.

Митний кодекс України [Електронний ресурс] / Верховна Рада України. – Режим доступу : http://zakon1.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi?nreg=92-15.

Філіпенко, А. С. Міжнародні економічні відносини [Текст] : підручник / А. С. Філіпенко. – К. : Либідь, 2008. – 408 с.

Глава 5. Міжнародний рух капіталу

5.1. Міжнародний рух капіталу: сутність, причини, форми

Міжнародний рух капіталу (далі МРК) представляє собою сукупність відносин щодо переміщення капіталу між країнами з метою більш вигідного застосування. Поєднує процеси вилучення частини капіталу з товарно-грошового обігу однієї держави та включення до господарського обігу іншої.

Об’єктивною основою МРК є нерівномірність економічного розвитку країн, що зумовлює невідповідність між обсягами нагромадження капіталу та можливостями його ефективного використання. Причинами міграції капіталу між державами є:

1. Відносний надлишок капіталу в окремих країнах, і як результат - зменшення норми прибутку поряд із більш вигідними умовами за кордоном.

2. Можливості використання сприятливих факторів дислокації у країнах, що залучають іноземний капітал (низькі ціни на сировину, робочу силу, невисокі екологічні стандарти, наявність пільгових інвестиційних режимів).

3. Обмеженість внутрішніх ринків у поєднанні з необхідністю підтримки сталих темпів зростання провідними суб’єктами міжнародної економіки в умовах посилення конкуренції. Можливість освоєння нових ринків, в т.ч. проникнення на ринки держав, що встановлюють тарифні чи нетарифні обмеження на імпорт продукції іноземних корпорацій.

4. Стабільна політична ситуація та сприятливий інвестиційний клімат у інших країнах за відсутності подібних умов у власній державі. Тож, вивезення капіталу з країни може здійснюватись і при його дефіциті для внутрішнього інвестування.

5. Інтернаціоналізація та транснаціоналізація господарського життя. Поглиблення міжнародної спеціалізації та кооперації виробництва. Прагнення компаній до географічної диверсифікації інвестицій з метою зниження ризиків.

6. Лібералізація процесів експорту та імпорту капіталу в світі, в т.ч. у межах інтеграційних об'єднань, офшорних зон. Існування міжнародних угод про уникнення подвійного оподаткування доходів і капіталів.

Вирізняють такі основні форми МРК:

1. За функціональним призначенням: прямі інвестиції у промислові, торгівельні, інші підприємства; портфельні інвестиції (в іноземні цінні папери); міжнародні кредити; міжнародна економічна допомога (трансферти, гранти). Схожим чином за ознакою отримання прибутку класифікують рух підприємницького капіталу (прямі та портфельні інвестиції) та позичкового (міжнародні кредити).

2. За напрямом: експорт та імпорт. Якщо капітал із країни походження розміщується за її межами, йдеться про експорт (вивезення) капіталу. Держава, що його здійснює, називається «країною базування» або «донором». Важливою ознакою експорту капіталу є збереження за країною базування можливості розпорядження капіталом і створеною ним доданою вартістю. При надходженні іноземного капіталу до країни має місце імпорт (ввезення) капіталу, а держава, що його залучає, є «приймаючою» або «реципієнтом». Чимало країн є одночасно імпортерами та експортерами капіталу.

3. За формою власності: державний (суб’єкти: держава в особі уряду та Центрального банку); приватний (суб’єкти: фізичні особи, банки, компанії, страхові, інвестиційні, трастові фонди); капітал міждержавних та наддержавних фінансових організацій (МВФ, МБРР, МФК, ЄБРР та ін.).

4. За умовами повернення: зворотна міграція (кредити); міграція з непрямим поверненням (репатріація прибутків від інвестування); незворотна міграція (трансферти, «втеча» капіталу).

Зміни, що постійно відбуваються у світовій економіці, впливають на масштаби, форми, напрями МРК. За сучасних умов він має наступні риси: зростають обсяги спекулятивного та віртуального капіталу; основна частина операцій здійснюється диверсифікованими мережно-організованими бізнес-групами; посилюється міграція капіталу між країнами тріади «США - ЄС - Японія» (майже 80% іноземних інвестицій зосереджено в 26 розвинених країнах). Активно вивозиться капітал у розвинені країни, держави Південно-Східної Азії, що мають високі темпи економічного зростання (Південна Корея, Китай). На тлі кризових тенденцій світової економіки посилилась конкуренція за залучення іноземного капіталу. Глобальний фінансовий капітал частково або повністю підкорює менш розвинені національні економіки, визначаючи напрями їх структурних змін.