- •Питання та відповіді до іспиту з курсу «теорія та технологія соціалізації дітей в в умовах днз»
- •Предмет і завдання курсу «Теорія та технологія соціалізації дітей в умовах дошкільного навчального закладу».
- •Історичне поняття дитинства. Етапи становлення дитини як члена соціуму.
- •Чинники, які визначають формування моделі світу дитини.
- •Дитяча субкультура як фактор соціалізації дитини-дошкільника.
- •Сутність поняття «соціалізація».
- •Минусы социализации и что с этим делать
- •Проблема соціалізації дитини у сучасних вітчизняних дослідженнях.
- •Форми і види соціалізації.
- •Агенти соціалізації.
- •Ступені й фази соціального становлення особистості.
- •Фактори соціалізації особистості. Мікро -, мезо -, макрофактори.
- •Микрофакторы
- •Макрофакторы
- •Вплив мікрофакторів на первинну соціалізацію особистості.
- •Несприятливі умови соціалізації.
- •Механизмы социализации.
- •Історія виникнення і сучасний розвиток проблеми соціалізації дитини дошкільного віку.
- •Шляхи опанування дитиною соціального досвіду: стихійний шлях; оволодіння соціальним досвідом як цілеспрямований нормативний спеціально організований суспільством процес.
- •Роль вихователя в організації життєдіяльності дітей з метою забезпечення їх соціального розвитку.
- •Педагогический такт
- •Стиль отношений
- •Взаимопонимание и контакт педагога и детей
- •Приемы, методы:
- •Специально организованные формы:
- •Условия:
- •1 Половина дня
- •2 Половина дня
- •1 Младшая группа
- •Роль сім'ї у соціалізації дитини дошкільного віку.
- •Взаємодія вихователів і батьків як умова ефективної соціалізації дітей дошкільного віку.
- •Формы работы с родителями. Новые формыТрадиционные формы
- •Адаптація дитини до дошкільного навчального закладу як чинник успішної соціалізації.
- •Соціальний простір дитинства та його роль у її соціалізації.
- •Модель педагогического сопровождения социально-личностного развития ребенка в период детства
- •27. Засоби соціалізації дитини в умовах днз.
- •Методи соціалізації дитини в умовах днз.
- •Роль знань усоціалізації дитини,їх інформативна, емоційна, регуляторна функції.
- •Діяльність як умова соціалізації дитини дошкільного віку.
- •Формування у дітей дошкільного віку соціальних мотивів поведінки.
- •Вплив емоцій на виникнення у дитини соціальних мотивів.
- •Пізнання дитиною самої себе як шлях соціалізації.
- •Роль предметного світу у процесі соціалізації дитини.
- •Дитяче спілкування і його вплив на соціалізацію дитини.
- •Формування соціальних почуттів у дітей дошкільного віку.
- •37.Вирішення дітьми соціально-моральних завдань.
- •38.Методы коррекции и уточнения уявлень дітей про соціальний світ.
- •39. Методика виховання відношення дітей до дорослих.
- •40.Вплив художньої літератури на соціальний досвід дошкільників.
- •41.Розвиток у дітей адекватної самооцінки як складова соціалізації дитини.
- •42.Педагогічна система та методичні аспекти статевого виховання як складова і умова соціалізації дітей дошкільного віку.
- •Мужчина
- •43.Особливості соціалізації дітей раннього та молодшого дошкільного віку
- •44.Особливості ознайомлення дітей дошкільного віку з явищами суспільного життя (сім'єю, родиною, працею дорослих, Вітчизною, рідним краєм, суспільними явищами та святами).
- •45. Наступність днз і школи із соціального розвитку дитини.
- •46.Педагогічна оцінка соціального розвитку дитини в умовах дошкільного навчального закладу.
- •47. Критерії соціалізації дітей дошкільного віку: соціальна адаптованість, соціальна автономізація, соціальна активність. Критериальные показатели уровней сформированности компонентов социализации
- •Критерії соціалізації дітей дошкільного віку
- •48. Діагностика визначення рівня соціальної компетентності дитини.
- •Диагностическая методика "Сюжетные картинки" (модифицированный вариант р.М. Калининой)
- •Диагностика социально-нравственного развития детей старшего дошкольного возраста
- •49. Планування роботи з соціалізації дітей дошкільного віку в умовах днз.
- •50. Роль гри у соціальному розвитку дитини.
Несприятливі умови соціалізації.
Неблагоприятные - несоответствующие общепринятому представлению о благе.
Социализация - непрекращающийся процесс усвоения индивидом образцов поведения, психологических установок, социальных норм и ценностей, знаний, навыков, позволяющих ему успешно функционировать в обществе. социализация как процесс воздействия на развитие личности существует в двух видах: направленная и ненаправленная.первая характеризуется специально созданной системой средств воздействия (общественное воспитание, образование, массовая информация и т.д.). вторая – стихийная, представлена непосредственным окружением человека, воздействующим на его развитие. особенно важна первичная социализация ребенка.
В общепринятом значении, в современном, относительно цивилизованном мире, неблагоприятными условиями первичной социализации можно назвать: неполную семью; родители, склонные к употреблению разнообразных наркотических веществ, включая алкоголь и табак; родители, склонные к употреблению не нормативной лексики; отсутствие любви к ребенку со стороны родителей и родственников; отсутствие или редкое общение членов семьи между собой в присутствии ребенка; отсутствие или редкое общение с ребенком и т.д.
В целом ситуация достаточно проста - информация, которую ребенок получает в первые годы жизни, определяет его представление о мире, матрицу ценностей, моральные устои, мотивы поступков и т.д..
На каждом возрастном этапе социализации можно выделить наиболее типичные опасности, столкновение с которыми человека наиболее вероятно.
В периоде внутриутробного развития плода: нездоровье родителей, их пьянство и (или) беспорядочный образ жизни, плохое питание матери; отрицательное эмоционально-психологическое состояние родителей, медицинские ошибки, неблагоприятная экологическая среда.
В дошкольном воздасте (0-6 лет): болезни и физические травмы; эмоциональная тупость и (или) аморальность родителей, игнорирование родителями ребенка и его заброшенность; нищета семьи; антигуманность работников детских учреждений; отвержение сверстниками; антисоциальные соседи и (или) их дети; видеосмотрение.
Произойдет ли столкновение с какой-либо из этих опасностей конкретного человека, во многом зависит не только от объективных обстоятельств, но и от его индивидуальных особенностей. Конечно, есть опасности, жертвой которых может стать любой человек независимо от его индивидуальных особенностей, но и в этом случае последствия столкновения с ними могут быть связаны с индивидуальными особенностями человека.
Рівні соціалізації.
Выделяются два уровня социализации: уровень первичной социализации и уровень вторичной социализации. Первичная социализация происходит в сфере межличностных отношений в малых группах. В качестве первичных агентов социализации выступает ближайшее окружение индивида: родители, близкие и дальние родственники, друзья семьи, сверстники, учителя, врачи и т. д.
Вторичная социализация происходит на уровне больших социальных групп и институтов. Вторичные агенты – это формальные организации, официальные учреждения: представители администрации и школы, армии, государства и т. д.