- •1.Подання про сутність банку з позицій його історичного розвитку
- •2. Етапи розвитку банківської діяльності
- •II етап розвитку банківської діяльності («жирооборот»)
- •III етап розвитку банківської діяльності (спеціалізовані банки)
- •IV етап розвитку банківської діяльності (розширення повноважень банків)
- •3. Сучасні уявлення про сутність банку
- •4. Види банківських об’єднань. Роль та значення у банківській системі.
- •5. Сутність поняття «банківська система».
- •9. Велика Британія.
- •10. Франція.
- •12. Швейцарія.
- •13. Японія.
- •14. Принципи функціонування банків в ісламських країнах.
- •15. Формування банківської системи в Україні, основні етапи розвитку. Створення центрального банку України та формування другого рівня банківської системи.
- •16. Характеристика організаційно-правових форм функціонування центральних банків світу.
- •17. Інституціональні характеристики розвитку центральних банків світу.
- •18. Правові основи діяльності нбу.
- •19. Функції і завдання нбу.
- •20. Організаційна структура нбу
- •21. Суть, цілі та принципи діяльності банків в умовах ринкової економіки.
- •22. Види комерційних банків.
- •23. Порядок створення і організаційна структура банку.
- •1.Подання про сутність банку з позицій його історичного розвитку
- •2. Етапи розвитку банківської діяльності
14. Принципи функціонування банків в ісламських країнах.
В даний час тільки в трьох державах - Пакистані, Ірані та Судані - банківська система цілком функціонує на основі принципів шаріату. Однак співтовариство ісламських банків є найбільш швидко зростаючим сегментом фінансового сектору усього Близького Сходу. За даними Міжнародної асоціації ісламських банків, сьогодні в 35 країнах (включаючи Росію) функціонують приблизно 200 таких кредитних установ. В останні два роки спостерігається стрімке зростання ісламських банків у країнах Перської затоки, стабільний розвиток цього сектора продовжується і в країнах Південно-Східної Азії, насамперед у Малайзії.
Головною особливістю ісламських фінансів є відмова від того, на чому заснована загальноприйнята, західна фінансова система, - позичкового відсотка. Згідно з нормами ісламської етики, праведно лише те багатство, джерелом якого є власна праця і підприємницькі зусилля його власника, а також спадок чи дар. Крім того, прибуток є винагородою за ризик, супутній будь-якому діловому підприємству.
15. Формування банківської системи в Україні, основні етапи розвитку. Створення центрального банку України та формування другого рівня банківської системи.
Формування банківської системи України розпочалося з дезінтеграції радянської банківської системи та прийняття 16 липня 1990 року Верховною Радою Української РСР «Декларації про державний суверенітет України» та 3 серпня 1990 року Закону УРСР «Про економічну самостійність Української РСР», які законодавчо закріпили право України на організацію банківської справи і грошового обігу, створення власної банківської системи та впровадження своєї грошової одиниці.
Згідно з постановою Верховної Ради України «Про розмір і джерела формування статутного фонду Національного банку України» від 10 жовтня 1991 року статутний фонд НБУ був сформований у розмірі 1,5 млрд. крб. Крім того, Національному банку України було дозволено створити валютний статутний фонд в розмірі 200 млн. інвалютних карбованців. До кінця 1992 року банківська система України практично була сформована, завершився перший етап розвитку фінансово-банківської системи України – етап її формування та становлення. З переходом на ринкові засади діяльності українські банки трансформувались з вузькоспеціалізованих в універсальні комерційні фінансові установи, радикально розширили спектр своїх послуг, поліпшили якість обслуговування клієнтів, вдосконалили банківські технології.
За роки незалежності Україна зіткнулася з цілим рядом кризових ситуацій, які спричинили пряму або непряму дію на банківську систему:
російський дефолт 1998 року;
банкрутство одного з найбільших банків «Україна» в 2001 році;
політична криза 2004 року;
криза іпотечного кредитування в США 2007–2008 року.
16. Характеристика організаційно-правових форм функціонування центральних банків світу.
У ринковій економіці центральний банк посідає особливе місце, він є ключовою ланкою, ядром грошової і банківської систем. Центральні банки можуть мати різну форму власності:
державну;
акціонерну, з участю держави у формуванні капіталу;
акціонерну, - без участі держави у формуванні капіталу.
Створення центральних банків відбувалося двома шляхами.
Перший шлях (його можна назвати еволюційним) — поступове перетворення емісійного банку країни у центральний банк. Цей шлях характерний для країн, в яких на початок ХХ ст. вже існували емісійні банки. Становище емісійного банку у ролі центрального банку змінювалося поступово в міру того, як він брав на себе або йому делегували певні повноваження (функції). Поняття «центральні банки» почали застосовувати в теорії і на практиці починаючи з 20-х років ХХ ст.
Другий шлях (його можна назвати директивним) — створення центрального банку на основі спеціального закону, який передбачає особливий статус новоствореного банку з моменту його заснування. Цей шлях характерний для розвинутих країн, в яких з тих чи інших причин на початок ХХ ст. не існувало єдиного емісійного банку, а також для колишніх колоній і постсоціалістичних країн, які у ХХ ст. створювали національні банківські системи за принципом дворівневої побудови.
