1.Подання про сутність банку з позицій його історичного розвитку

Слово "банк" походить від італ. banco, що означає лава, конторка, стіл, на якому середньовічні італійські міняйли розкладали свої монети.

Поняття банку, що закріпилася в нашому розумінні, ототожнювалося з міняйлами та їх особливими столами і в Стародавній Греції, де банкіри називалися трапезідамі (від грецького «трапеза», що означає «стіл»).

В Стародавньому Римі, де існували менсаріі (від латинського слова "mensa" стіл), що займалися обміном валют, а також деякими іншими грошовими операціями.

Можна виділити дві дві позиції щодо виникнення банків. Перша пов’язана з поняттям банка як кредитної установи, причиною появи якої булла потреба в кредитуванні та регулюванні грошових відносин. Перші банки виникли в XIV—XV ст. в окремих італійських містах (Венеції, Генуї), що пов’язано з тим, що Італія в X ст. була центром світової торгівлі. Перший банк, у сучасному його розумінні з’явився в 1407 році (Bankaadi San Giorgio).

Інша частина науковців вважає, що банки виникли в більш ранній період при феодалізмі. Вони відзначають, що вже в античному і феодальному господарстві з'явилася потреба у функції банків як посередників у платежах. Так ще за 2300 років до н.е. в Єгипті у халдеїв були торгові компанії, які разом з виконанням своїх безпосередніх функцій видавали також позики.

2. Етапи розвитку банківської діяльності

Виділяють чотири основні етапи розвитку банківської діяльності:

I етап — від античності до виникнення Венеціанського банку;

II етап — з 1156 р. до заснування Англійського банку — 1694 г.;

III етап — з 1694 р. до кінця XVIII в.;

IV етап — з початку XIX в. до теперішнього часу.

І етап розвитку банківської діяльності (зародження банківництва)

У Стародавніх Вавілоні і Греції першими банкірами були жерці.

У IV в. до н э. у Афінах конкурентами храмів виступають «трапецити» (трапезити), назва яких пішла від греч. трапеза, що означає стіл, на якому міняйли проводили свої операції. Крім обмінних операцій міняйли займалися зберіганням грошей та видачею кредитів. (існували аргираймоси, які займалися міняльною справою, і довейстаї, які видавали лихварські і промислові позики)

II етап розвитку банківської діяльності («жирооборот»)

Величезну роль в ренесансі банківської справи зіграли хрестоносці. В цей час найкрупнішими банкірами епохи стали тамплієри. Орден тамплієрів був релігійною і військовою організацією, він не був банком у сучасному розумінні цього слова, оскільки його фінансові операції були лише побічною діяльністю.

III етап розвитку банківської діяльності (спеціалізовані банки)

Основним банком, що з'явився у цей час був Англійський банк, створений в 1694 р. Внаслідок того, що капітал був вилучений державою, були випущені банківські квитки на цю ж суму. Банк міг розплачуватися цими квитками, мав право торгувати золотом (монополіст), дисконтувати векселі, приймати внески для поповнення свого капіталу і виплачувати по них відсотки.. З'явилося заставне право, тобто банк міг надавати позики під заставу майна з умовою його відчуження при неповерненні кредиту.