Поживні середовища

- для вирощування бактерій в лабораторних умовах, дослідження їх різноманітних властивостей, тривалого зберігання використовують живильні середовища. Вони повинні відповідати певним вимогам:

- мати достатні вміст азоту (м'ясо, риба, кісткова мука, казеїн, кров), білків (білкові гідролізати, пептиди, пептони), води, росткових факторів (вітаміни, ферменти);

- бути збалансованими за мікроелементним складом і мати іони заліза, меді, марганцю, цинку, кальцію, натрію, калію, неорганічні фосфати;

- мати певні РН середовища (частіше 7, 2-7,4);

- певну в'язкість, густину (рідкі, напіврідкі, щільні);

- бути стерильними;

- бути ізотонічними;

- бути прозорими;

Середовища поділяють на:

• природні - молоко, яйця, м'язова тканина;

• штучні - створюють шляхом комбінування різноманітних субстратів, що забезпечують потреби мікроорганізмів.

За призначанням поживні середовища поділяються на 4 групи:

Універсальні (прості)	- середовище м'ясо-пептонний агар (МПА), МПБ;
Спеціальні	- їх використовують у тих випадках коли мікроорганізми не ростуть на простих (кров'яні, сироваткові агари та бульйони);
Елективні	- їх використовують для цілеспрямованого виділенні певних мікроорганізмів матеріалу який містить багато сторонньої мікрофлори, 1% пептона вода для холерного вібріона, середовище Плоскірєва для шигел, сольовий бульон та агар для стафілококу;
Диференціально-діагностичні	- дозволяють визначати певні біохімічні властивості мікроорганізмів і проводити їх первинну диференціацію. Вони поділяються на середовища для визначення протеолітичних, цукролітичних, гемолітичних та інших якостей мікроорганізмів

На поверхні щільного середовища мікроорганізми утворюють суцільний ріст або ізольовані колонії. На рідких - викликають дифузне помутніння (факультативні анаероби), утворюють осад на дні пробірки (анаероби), пристінковий ріст утворення безбарвної або голубуватої плівки (аероби).

Інформація викладача:

- Ознайомлення з поживними середовищами та технікою посіву.

- Демонстрація викладачем росту мікроорганізмів на поживних середовищах: рідких, щільних;

- Демонстрація викладачем ряду Гісса;

- Демонстрація викладачем техніки посіву матеріалу на поживні середовища петлею, шпателем, тампоном.

Завдання №4. Запишіть у щоденник алгоритми: «Техніка посіву патологічного матеріалу на поживні середовища бактеріологічною петлею, тампоном, шпателем».

Алгоритм «Посів на щільне поживне середовище бактеріологічною петлею»

- переверніть чашку дном догори, підпишіть номер, дату посіву, назву культури за бінарною номенклатурою;

- поставте чашку Петрі донизу дном зліва від спиртівки;

- зафламбуйте бактеріологічну петлю, візьміть матеріал для посіву із пробірки;

УВАГА! Матеріал для посіву в кільці бактеріологічної петлі утворює плівку «дзеркальце»

- підніміть правою рукою кришку чашки Петрі так, щоб в щілину між кришкою та її дном пройшла бактеріологічна петля;

- втирайте патологічний матеріал бактеріологічною петлею в поверхню поживного середовища біля краю чашки;

- зафламбуйте бактеріологічну петлю;

- охолодіть бактеріологічну петлю, доторкнувшись її кінцем до внутрішньо сторони стінки чашки Петрі;

- покладіть бактеріологічну петлю на те місце на поверхні чашки, де нанесли патологічний матеріал;

- продовжити робити посів штрихами, не відриваючи петлі від середовища;

УВАГА! Штрихи наносять через всю поверхню середовища від однієї стінки чашки до іншої, протилежної і розташовують їх якомога ближче один від одного. Завдяки цьому лінія посіву стає якнайдовшою, що дає змогу отримати ізольовані колонії.

- закрийте чашку Петрі;

- зафламбуйте бактеріологічну петлю, поставте її в банку;

- закрийте спиртівку.