Оснащення:

- Термостат, автоклав, сухожарова шафа;

- Мікроскопи, імерсійна олія, пофарбовані препарати;

- Спиртівки, спирт, сірники;

- Бактеріологічні петлі, пінцети;

- Розчини барвників;

- Предметні скельця, лабораторний посуд;

- 0,9% розчин NaCl;

- Поживні середовища;

- Культури мікроорганізмів;

- Дезінфекційний розчин

- Гумові рукавички, мило, рушник.

Конкретні цілі:

Знати:

Правила роботи в бактеріологічній лабораторії. Основні принципи лабораторних досліджень: бактеріоскопічний, бактеріологічний, біологічний та серологічний. Морфологію, хімічний склад і фізіологію мікроорганізмів.

Вміти:

- Організовувати робоче місце;

- Виготовляти мазки з агарової і бульйонної культур;

- Виготовляти мазки-препарати з патогенного матеріалу: крові, харкотиння, гною;

- Фарбувати мазки простим і складними методами;

- Визначати основні морфологічні і тинкторіальні властивості збудників інфекційних хвороб, працювати з мікроскопом;

- Проводити взяття матеріалу для дослідження, транспортувати його до лабораторії;

- Дотримуватись правил техніки безпеки, особистої гігієни і протиепідемічного режиму під час взяття патогенного матеріалу, його транспортування.

- Дотримуватись правил техніки безпеки, протиепідемічного режиму під час роботи з біологічним матеріалом.

Практичні навички:

1. Організація робочого місця.

2. Виготовлення мазків з мікробної культури.

3. Виготовлення мазків з крові, гною, харкотиння.

4. Фарбування препаратів простим методом.

5. Фарбування препаратів за методом Грама.

6. Мікроскопія забарвлених препаратів.

7. Визначення морфології основних груп мікроорганізмів.

8. Проводити взяття матеріалу для дослідження, транспортувати його до баклабораторії.

9. Дотримуватись правил техніки безпеки, особистої гігієни і протиепідемічного режиму під час взяття патогенного матеріалу, його транспортування.

Методи лабораторних досліджень

МІКРОСКОПІЧНИЙ (бактеріоскопічний, вірусоскопічний, протозооскопічний)

Виготовлення й забарвлення мазків із досліджуваного матеріалу від хворого й вивчення його під мікроскопом.

Він дає змогу виявити характерні морфологічні особливості збудника й має важливе значення при діагностиці гонореї, менінгококового менінгіту, туберкульозу, лепри, сифілісу,поворотного тифу, віспи, малярії, лейшманіозу, токсоплазмозу, тощо.

бактеріологічний метод

Зводиться до посіву матеріалу від хворого на відповідні живильні середовища, виділення і ідентифікації чистої культури.

Він має вирішальне значення при діагностиці черевного тифу, дизентерії, холери, дифтерії, чуми та інших хвороб.

серологічний метод

Базується на виявленні специфічних антитіл у сироватці крові хворих до певного збудника.

Для цього використовують різні імунологічні (серологічні реакції): РА, розгорнута РА, РЗК, РП, РІФ, ІФА, РПГА, тощо.

біологічний метод (експериментальний)

Полягає у зараженні лабораторних тварин чистою культурою збудника, досліджуваним матеріалом або введенні бактерійних токсинів і відтворенні типової картинки захворювання.

З діагностичною метою використовують при чумі, сибірці, туляремії, правці, ботулізмі, анаеробної газовій інфекції, кліщовому енцефаліті, тощо.

алергійний метод

Дає змогу встановити діагноз за допомогою внутрішньо-шкірних алергічних проб.

Цим методом широко користуються при діагностиці туберкульозу (проба Манту), бруцельозу (проба Бюрнс), туляремії та інших хвороб.

молекулярно-генетичні методи

Використовують для виявлення та ідентифікації бактерій, вірусів, грибів і найпростіших.

Реакція гібридизації ДПК і РНК (реакція генних зондів).

Полімеразна ланцюгова реакція (ПЛР).

ПЛР використовують при визначенні і ідентифікації збудників туберкульозу, сифілісу, гонореї, мікоплазм, вірусів СНІДу, герпесів, гепатитів, ротавірусів та ентеровірусів.