7. Закони Ньютона

1) Існують такі системи відліку, в яких центр мас будь-якого тіла, на яке не діють ніякі сили або рівнодійна діючих на нього сил дорівнює нулю, зберігає стан спокою або рівномірного прямолінійного руху, допоки цей стан не змінять сили, застосовані до нього.

2) Прискорення матеріальної точки прямо пропорційне силі, що на неї діє, та направлене в сторону дії цієї сили

3) Сили, що виникають при взаємодії двох тіл, є рівними за модулем і протилежними за напрямом.

8. Сила тертя

Си́ла тертя́ у фізиці — це непотенційна сила, яка протидіє рухові фізичного тіла, розсіюючи його механічну енергію в тепло.

сила тертя — сила, що чинить опір відносному переміщенню одного тіла по поверхні іншого під дією зовнішньої сили, і яка спрямована тангенціально до спільної границі між цими тілами.

9. Гравітаційні сили. Закон всесвітнього тяжіння

Гравіта́ція або тяжіння — властивість тіл із масою притягуватись одне до одного. Гравітаційна взаємодія найслабша із фундаментальних взаємодій, однак її характерною особливістю є те, що тіла, які мають масу, завжди притягаються одне до одного. Притягання дуже великих мас в астрономічних масштабах створює значні сили, завдяки яким світ є таким, яким людина його знає. Зокрема, гравітація є причиною земного тяжіння, внаслідок якого предмети падають додолу. Законами гравітації визначається рух Місяця навколо Землі і Землі та інших планет навколо Сонця.

Два тіла з масами m1 та m2 притягують одне одного із силою F прямо пропорційною добутку мас і обернено пропорційною квадрату відстані між ними:

10. Деформація твердого тіла. Види деформацій

Деформа́ція (від лат. deformatio — «спотворення») — зміна розмірів і форми твердого тіла під дією зовнішніх сил (навантажень) або якихось інших впливів (наприклад, температури, електричних чи магнітних полів).

При деформації точки твердого тіла змінюють своє положення

1) Лінійна деформація ε у довільній точці тіла є границею відношення приросту довжини до початкової довжини, коли сама довжина прямує до нуля.

2) Деформація зсуву

Аналогічно оцінюється деформація зсуву (зміна кутів) у безпосередньому околі точки. Кутова деформація γ є границею зміни кута між двома довільно обраними відрізками в тілі при прикладенні навантаження, коли довжини цих відрізків прямують до нуля.

3) Об'ємна деформація

Хоча деформації лінійні ε і кутові γ повністю описують деформований стан тіла, є інколи доцільним характеризувати інші види деформацій, як, наприклад, об'ємна деформація, що виступає як міра зміни об'єму тіла.

Найпоширеніші види деформації, котрі розглядаються опором матеріалів — згин, зсув (зріз), кручення, розтяг-стиск.

11. Коливальний рух. Гармонічні коливання

Коливальний рух – це рух, що повторюється через однакові проміжки часу, проходячи через положення рівноваги.

Амплітуда – це максимальна відстань, на яку віддаляється тіло, що коливається від свого положення рівноваги.

Період коливань – це час, за який здійснюється одне коливання.

Частота коливань – це число коливань, які здійснюються за 1с.

Гармонічними коливаннями називаються періодичні коливання фізичної величини (або любої іншої) залежно від часу, які відбуваються згідно із законами синуса або косинуса