8. Топологія глобальних мереж.

На відміну від локальних, глобальні мережі характеризуються (рис. 10) досить складною, нерегулярною топологією. Основу передавального середовища глобальних мереж становлять вузли комутації, пов'язані між собою каналіами передачі даних. Канали передачі даних це канали зв'язку, пристосовані для передачі дискретної інформації у вигляді масивів даних. При цьому висуваються достатньо високі вимоги до безпомилкової передачі інформації. У глобальних мережах, звичайно, використовується декілька виділених серверів. Зокрема, роботою мережі управляє спеціальний комп'ютер — сервер мережі. У великих мережах може бути декілька файл-серверів, що служать для збереження значних обсягів інформації й організації ефективного доступу до неї з боку робочих станцій. Глобальні мережі припускають підключення великого числа робочих станцій. З цією метою часто використовуються спеціальні сервери доступу, за допомогою яких забезпечується ефективний доступ певної кількості робочих станцій до комп'ютерної мережі. Кількість і місце розташування вузлів комутації вибирається таким чином, щоб при мінімальних витратах забезпечити необхідну пропускну спроможність мережі передачі даних.

Рисунок 10 - Структура глобальної комп'ютерної мережі, де ВК— вузол комутації

9. Логічна організація мережі

Поряд із фізичною топологією, локальна мережа характеризується логічною структурою. На рівні логічної структури визначається логічний канал передачі інформації, порядок доступу робочих станцій до спільного передавального середовища та характер взаємодії комп'ютерів між собою. Логічний канал задає послідовність передачі інформації робочими станціями. При цьо­му логічна організація не завжди збігається з топологією мережі. У рамках локальних мереж розрізняють лінійні і кільцеві логічні канали. При лінійній логічній організації (рис. 11) всі вузли локальної мережі пов'язані між собою за допомогою спільної логічної шини.

Напрямок передачі інформації

Рисунок 11 - Логічна лінійна структура

У цьому випадку інформація від вузла надходить на спільну логічну шину, після чого залежно від адреси одержувача, надходить на один з вузлів локальної мережі. Така органі­зація відповідає лінійній фізичній структурі. Це найпростіший вид логічної організації, який не вимагає спеціального керування. Таке сполучення фізичної і логічної структури використовується в широко відомих мережах Ethernet. При кільцевій логічній організації (рис. 12 б) використовується спеціальна керуюча ін­формація, наприклад, у вигляді маркера, який послідовно передається між вузлами мережі. При надходженні маркера вузол отримує можливість передавати інформацію у фізичне се­редовище. Кільцева логічна організація може використовуватися не тільки в кільцевій, але й у лінійній фізичній структурі локальних мереж.

Рисунок 12  - Логічна та фізична топологія мережі

У рамках кільцевої фізичної структури, як правило, реалізується логічна кільцева структура (рис. 12а). В цьому випадку логічна і фізична структури збігаються, тобто маркер і дані переда­ються кільцем в одному напрямку.