КИЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ КУЛЬТУРИ І МИСТЕЦТВ
ІНСТИТУТ КІНО І ТЕЛЕБАЧЕННЯ
Інститут кіно і телебачення
Кафедра кіно-телемистецтва
Курсова робота
на тему: «Звук в кіно»
Робота студента 3-го курсу групи ТБЗ - 56
Лобанця Романа
Науковий керівник
Папченко В.Л.
Київ-2009
Зміст.
Вступ………………………………………………………………….……
Розділ І. Звук складова частина кіно………………………………
1.1. Роль звука в кіно……………………………………………………...
1.2. Роль звукорежисерів в кіно…………………………………………
1.3 Запис звуку. Формати……………………………………………….
Розділ ІІ. Звук як мистецтво…………………………………………
2.1. Художнє явище «звук»…………………………………………........
2.2. Естетика й мистецтво звуку………………..………………………….
2.3. Види мистецтва …………………….………………………………….
Розділ ІІІ. Взаємодія кіно з іншими видами мистецтва.……………
3.1.Вплив інших мистецтв на кіно………………….……………………...
3.2.Музика………………………….………………………………………..
3.3.Шуми в кіно………………………………………………………....
Висновок…………………………………………………………………...
Вступ
Актуальність теми дослідження. На сьогоднішній день звук в кіно являється невід’ємною складовою. Колись кіно було "великим німим",тепер у комбінації з відеорядом звук створює сильний вплив на глядача. Це великий інструмент, який часто недооцінюють режисери. Звук може виступати з'єднуючою ланкою між елементами сюжету, служити певною символікою. Музика може підкреслювати зміну настрою, передвіщати подію й створювати атмосферу напруженого очікування. Якість звуку - досить розповсюджена проблема. Складна техніка дорога i дешева приносить багато непередбачених неприємностей. Упоратися із цими проблемами повинен звукорежисер.
Мета дослідження: проаналізувати роль звуку в кіно, якість запису а також його як художнє явище. Визначити роль музики а також шумів в кіно. Висвітлити особливості запису звука на знімальному майданчику.
Завдання дослідження:
Визначити роль звука в кіно.
Дати аналіз всіх складових звукової дорожки.
Проаналізувати можливості правильного озвучування.
Прстежити за формуванням звукового супроводження фільма.
Об’єкт дослідження: звук в кіно, складові та його звучання на екрані.
Предмет дослідження: звук, як мистецтво та фактори, що впливають на його формування.
Метод дослідження: аналіз літератури, спостереження за створенням звукового супроводження кіно, узагальненя власного досвіду.
Розділ І. Звук складова частина кіно
1.1 Роль звука в кіно
Дуже багато сил, що будять уяву, сховане не в зображенні, а у звуці. Як сказав Робер Брессон, око бачить, а вухо представляє. Наприклад, правильно підібрана музика може підкреслити внутрішнє життя характерів, зробити авторський коментар більш виразним. Тому виникнення звукового кіно було величезним стрибком в історії кінематографа, додавши потужний виразний засіб емоційного й значеннєвого впливу на глядача.
Якість звуку - досить розповсюджена проблема. Складна техніка дорога i дешева приносить багато непередбачених неприємностей. Упоратися із цими проблемами повинен звукорежисер. Необхідні цьому співробітникові якості - терпіння, гарний слух, готовність бути самим малопомітним членом знімальної групи. Він завжди на задньому плані, але повинен працювати якісно. Він прислухається не до змісту слів, а до їхнього звучання. Добре, якщо у звукорежисера є музичні здібності, і він вiдчуває відтінки, ритм, мелодію - усе те, що важко внести в сценарний план зйомок. Велике мистецтво - чути невідповідність між зображенням і звуком. Поганий звук відштовхує глядача більше, ніж поганий сценарій. Звукооператор повинен вiдчувати момент, коли може пролунати команда включити мікрофон. Якщо робота йде без пристебнутого мікрофона, йому потрібна навичка тримати мікрофон якнайближче до джерела звуку, але так, щоб він не попадав в кадр й не давав тіней.
Крім інформативної й емоційної ролі звук задає фільму ритм. Ритм мови, ритм музики. Чим він чіткіше, тим довше глядач буде слухати його. Фільм часто будується навколо музики, тону розмов людей. У цьому схована динаміка його дії. У фонограмі використовуються будь-які ритми - спів птахів, міський шум хотьби стукіт коліс, які відтворюють рух у часі. У комбінації з відеорядом і ритмом відеоряду це створює сильний вплив на глядача.
Звук може виступати з'єднуючою ланкою між елементами сюжету, служити певною символікою. Так, наприклад, перехід від зображення лісового ландшафту до міського пейзажу при триваючому співі птахів може означати, що серце героя залишилося в лісі. Музика може підкреслювати зміна настрою, передвіщати подію й створювати атмосферу напруженого очікування. Вона часто буває доречна під час показу поїздок і інших кадрів монтажного переходу. Будь-які перехідні шматки можуть виграти від музики, особливо якщо вона створює більш піднятий настрій, який переважає у фільмі.
Нажаль, творці телесеріалів занадто часто прибігають до музики як до надійного засобу емоційного впливу, який повинний випливати зі змісту, але реально не виражає. Музика повинна не заміняти собою щось, а служити доповненням до дії й давати доступ до невидимого внутрішнього життя персонажів, до їхнього внутрішнього стану.
Звукове кіно з'явилося в тридцяті роки двадцятого століття, швидко витиснувши німі фільми. Спочатку звук записувався на одну доріжку й відтворювався в монозвучании. Це підходило для відтворення мови, але музика звучала блекло, невиразно.
Перше стереозвучання було застосовано при введенні широкоформатного кіно. Запис звуку проводився на чотири магнітні доріжки. Три з них займав записаний на три канали стереозвук, четверта використовувалася для запису звукових ефектів. Пізніше з'явилася одноканальна псевдостереофонiчна система озвучування. У даний момент озвучування фільму проводиться за допомогою нових технологій, що дозволяють одержати ефект більш об'ємного звучання. Необхідні шуми або модуляція можуть бути створені за допомогою комп'ютера.