Типові задачі

Процес оцінки інвестиційних якостей фінансових інструментів здійснюється за їх окремими видами згідно з класифікаційним поділом.

Для звичайних акцій система коефіцієнтів, що оцінює їх інвестиційні якості, може бути формалізовано представлена таким чином:

Назва коефіцієнтів	Алгоритм розрахунків
Коефіцієнт співвідношення ціни і доходу по акціях (Кц/д)	ЦАР – ринкова ціна акції; ЧПА – сума чистого прибутку на одну акцію
Коефіцієнт співвідношення ринкової ціни і активів на одну акцію (Кц/а)	АА – балансова вартість активів на одну акцію
Коефіцієнт співвідношення ціни акції та обсягу реалізації продукції на одну акцію (Кц/р)	ОРА – обсяг реалізації продукції на одну акцію
Коефіцієнт співвідношення котирувальних цін пропозиції та попиту по акції (Кпр/п)	ЦАПР – середній рівень ціни пропозиції по акції на фондовому ринку ЦАП - середній рівень ціни попиту по акції на фондовому ринку
Коефіцієнт ліквідності акцій (Кл)	ОПА – обсяг продажу акцій на торгах ПРА – обсяг пропозиції акцій на торгах

Ефективність інвестування в окремі фінансові інструменти, як і за реального інвестування, обумовлено величиною чистого грошового потоку від інвестицій. Саме такий підхід закладено в моделі оцінки реальної вартості цінних паперів.

Алгоритм розрахунку показників оцінки за видами фінансових інструментів у відповідності до базових моделей можна представити в наступному вигляді:

Назва моделі	Алгоритм розрахунку показника
По акціях
Базова модель оцінки реальної вартості акції (ВА) при її використанні в невизначеному періоді часу (t), де ДА - дивіденди, q- ставка дисконтування
Базова модель оцінки реальної вартості акції при її використанні у визначеному періоді часу (n), де ВК - курсова вартість акції
Модель оцінки реальної вартості акції зі стабільним рівнем дивідендів (ВА) у невизначеному періоді
Модель оцінки реальної вартості акції з постійно зростаючим рівнем дивідендів (Модель Гордона), де ТА - темп приросту дивідендів
По облігаціях
Базова модель оцінки реальної вартості облігації (ВО) з періодичною виплатою процентів, де ПО - сума проценту по облігації, НО - номінальна вартість облігації при погашенні
Модель оцінки реальної вартості облігації, що реалізується з дисконтом без виплати процентів (Водиск)
Модель оцінки реальної вартості облігації з виплатою всієї суми процентів при погашенні (Вопог)

Тоді, порівнюючи значення реальної вартості цінних паперів з інвестиційними витратами, можна визначити економічний ефект від інвестування. Ефективність фінансових інвестицій оцінюється за такими ж методами та показниками, що й по реальних інвестиціях.

Дохідність цінного паперу характеризує рівень доходу, який генерується фінансовим активом на одиницю інвестованих у даний актив коштів. У ролі доходів за фінансовими інструментами можуть виступати дивіденди, проценти, приріст капіталізованої вартості. Аналізуючи фінансові інвестиції можна розрахувати очікувану й фактичну дохідність. Для інвестора в процесі прийняття рішення про доцільність вкладень важливим є розрахунок очікуваної дохідності на основі прогнозних даних.

Для аналізу ефективності операцій з акціями використовуються такі показники: ставка дивіденду, поточна ринкова дохідність, поточна дохідність акції для інвестора, сукупна (повна) дохідність.

Ставка дивіденду (Д_д) визначається за формулою

(1)

де D — очікувані річні дивіденди, грн.;

N — номінальна вартість, грн.

Поточна ринкова дохідність (Д_р) визначається співвідношенням обсягів річних дивідендів і поточної ринкової вартості акції:

(2)

де Р_а — поточна ринкова вартість акцій, грн.

Поточна дохідність акцій для інвестора (Д_п) — дивідент розраховується як співвідношення обсягу річних дивідендів і вартості придбання акції:

(3)

У разі прийняття рішення про доцільність придбання акції на основі рівня поточної дохідності інвестор, як правило, прогнозує довгострокові інвестиції в цей фінансовий актив. Тому сукупна дохідність у цьому разі, збігається з поточною дивідендною дохідністю.

За купівлі акцій з метою перепродажу через деякий час ураховуються дивідендна і капіталізована дохідність. Отже, сукупна (повна) дохідність може бути визначена за формулою

(4)

де D_i — річні дивіденди, які виплачуються в і-му році;

P_t — ринкова вартість акцій у t-му році;

P₀ — вартість придбання акцій.

Середньорічна сукупна дохідність (кінцева дохідність) за акціями визначається за формулою

(5)

Середньорічна сукупна дохідність (кінцева) за короткостроковими операціями може бути розрахована за формулою

(6)

де Р₁ — вартість акції на момент продажу;

Т — кількість днів володіння акцією.

Для оцінки ефективності вкладень в облігації використовують такі показники: купонна, поточна і повна дохідність.

1. Купонна ставка (Д_с) — установлюється у разі емісії облігації, визначається відносно номіналу і показує, який процент доходу нараховується щорічно власникові облігації. Купонна ставка визначається за формулою

(7)

де С — річний купонний дохід, грош. од.

Як правило, цей показник не розраховується, а встановлюється згідно з умовами випуску.

2. Поточна дохідність — визначає процент доходу, який щорічно отримує власник облігації на інвестований капітал. Розраховується як процентне співвідношення між річним купонним доходом від облігації і тією ціною, за якою інвестор її придбав.

Слід розрізняти дохідність, яка наводиться у біржових зведеннях, і дохідність для певного інвестора: у першому випадку у знаменнику стоїть поточна вартість цінного паперу, в другому — використовується ціна, за якою інвестор купив облігацію.

Отже, поточна дохідність може бути визначена за формулою

(8)

де Р_обл — поточна вартість облігації (ціна, за якою інвестор придбав облігацію).

Проте показник поточної дохідності не може використовуватися як загальний критерій визначення доцільності інвестицій в ці облігації, тому прийнятнішим є аналіз показника повної дохідності облігації.

3. Дохідність до дати погашення (кінцева дохідність облігації) - характеризує не тільки поточний дохід за облігацією, а й виграш (збиток), який отримує інвестор, погашаючи облігацію за ціною, вищою або нижчою за ціну купівлі. Повна дохідність розраховується за формулою

(9)

де Р₁ — вартість реалізації (номінал) облігації;

Р₀ — ціна купівлі облігації (поточна вартість на момент оцінки);

n — кількість років обігу облігації.

На ринку також розміщуються короткострокові дисконтні облігації (строк обігу менше одного року). У такому разі очікувану дохідність можна розрахувати за формулою

(10)

де N — ціна погашення облігації (номінал);

Р_куп — ціна купівлі облігації;

Т — кількість днів між купівлею і продажем облігації (кількість днів з дня розміщення до дня погашення).

Як вже зазначалося за розрахунку поточної ринкової вартості облігації, на ринку розміщуються й безстрокові облігації, за якими виплачується фіксований купон протягом строку обігу фінансового активу. В такому разі модель розрахунку очікуваної поточної дохідності може мати вигляд:

(11)

де Р_обл — ціна, за якою облігація реалізується на ринку.