Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
тема 7 для студентів.doc
Скачиваний:
0
Добавлен:
01.05.2025
Размер:
332.29 Кб
Скачать

Препарати есенціальних фосфоліпідів

Ессенціальні фосфоліпіди (ЕФЛ) рослинного походження являють собою високоактивний екстракт із бобів сої (для одержання 1 упаковки ессенціале форте Н необхідно переробити 75 кг бобів). Основним діючим компонентом є фосфатидилхолін (ФХ) з високою концентрацією поліненасичених жирних кислот (линолевої - близько 70%, ліноленової й олеїнової кислоти).

Фармакодинаміка.

ЕФЛ є основними елементами в структурі клітинної мембрани й клітинних органел. З урахуванням наявності в патогенезі неспецифічних захворювань печінки дестабілізації мембран гепатоцитів, елементом їх патогенетичної терапії є застосування препаратів ЕФЛ, здатних відновлювати цілісність і функції клітинних мембран. При цьому забезпечується метаболічна інтактність клітини, нормалізуються плинність і проникність мембран гепатоцитів, активність локалізованих у мембрані фосфоліпід-залежних ферментів, функція мітохондрій, підсилюється синтез простагландинів. Завдяки вповільненню синтезу колагену й підвищенню активності колагенази, розвивається антифібротичний ефект, оптимізується метаболізм ліпідів у печінці, стабілізується склад жовчі. За рахунок останнього ефекту ЕФЛ підвищують розчинність холестерину й зменшують литогенність жовчі.

ЕФЛ проявляють протекторну дію при отруєнні грибами (у т.ч. - отрутою блідої поганки) і іншою гепатотропною отрутою, істотно підвищують виживання хворих при ранньому початку лікування (протягом першої-другої доби).

Крім застосування в гепатології, вплив ЕФЛ на біологічні мембрани дозволяє застосовувати їх при ушкодженні підшлункової залози (алкогольний панкреатит), хронічному ентериті, а також при атеросклерозі (стабілізують ліпідний профіль, поліпшують стан мембран еритроцитів, знижують агрегацію тромбоцитів), ішемічної хвороби серця (знижують толерантність до нітратів), цукровому діабеті, при ожирінні, поразках міокарда, токсикозі вагітних, псоріазі й ін..

Фармакокінетика.

Відносний рівень абсорбції з шлунково-кишкового тракту (ШКТ) при пероральному введенні перевищує 90%. Менше 5% виводиться з випорожнюваннями. Час абсорбції пероральний введеного ФХ складає 24 ч. Максимум абсорбції наступає через 6-12 ч . Найвища концентрація ФХ в плазмі складає 5-10% від введеної дози. Період напіввиведення складає близько 30 ч. При пероральному введенні протягом перших 4 ч стадії абсорбції ФХ всмоктується в кишечнику не піддававшись метаболізму. Шляхом аналізу абсорбції ФХ з радіоактивною міткою встановлено, що подальше всмоктування йде з розщеплюванням ФХ. Останній в ШКТ розщеплюється фосфоліпазою А до 1-ациллізофосфатидилхоліну і вільної жирної кислоти. Потім ще в слизовій оболонці кишечника близько 50% лізофосфатидилхоліна піддається негайному зворотному процесу етерифікації ферментом лізофосфатидилхолін- ацилтрансферазою з утворенням інтактного ФХ. При пероральному введенні 20-25% ФХ вбудовується в мембрани печінки. Близько 40-80% абсорбованого ФХ включається в ліпопротеїни високої щільності, які проявляють антиатерогені властивості.