3

Предмет і завдання клінічної фармакології. основні положення фармакокінетики та фармакодинаміки. Клініко-фармакологічна характеристика лікарських засобів, що впливають на ліпідний обмін

2. ОРГАНІЗАЦІЯ ЗМІСТУ НАВЧАЛЬНОГО МАТЕРІАЛУ

А. Клінічна фармакологія. Предмет. Задачі.

Ціль клінічної фармакології

Використовувати получені знання з фармакодинаміки, фармакокінетики та побічної дії ЛЗ для организації раціональної терапії хворого.

Основні задачі клінічної фармакології

Алгоритм практичного заняття теми:

“ Предмет і завдання клінічної фармакології. Основні положення фармакокінетики та фармакодинаміки ”.

Призначення предмету

Аналізувати результати досліджень фармакокінетики та фармакодинаміки ЛЗ.

Обирати необхідний комплекс методів дослідження для оцінки фармакодинамічних ефектиів ЛЗ та інтерпретувати получені дані.

Проводити адекватний вибір та призначати найбільш ефективні та безпечні ЛЗ

Визначати оптимальний режим дозування, обирати спосіб введення з обліком фармакокинетичних та фармакодинамічних властивостей препаратів, віку, полу, стану патологічного процесу у конкретного пацієнта.

Рекомендувати до призначення найбільш ефективну та безпечну комбінацію ЛЗ в конкретній клінічній ситуації.

Прогнозувати та виявляти на ранніх стадіях побічні дії ЛЗ та проводити їх корекцію.

Б. Основні принципи фармакокінетики

Основні уявлення про

фармакокінетику

Абсорбція

Зв`язок з білками

Розподіл в организмі

Виведення з організму

Метаболізм

Методи оцінки фармакокінетичних параметрів

Константа залежності резорбції від часу

Концентрація в плазмі

Об`єм розподілу

Період полувиведення

Період полужиття

Фактори, впливаючі на фармакокінетику ЛЗ

Фізіологічні

Патологічні стани

вік

пол

Патологія шлунково-кишкового тракту

Патологія печінки

Патологія нирок

Патологія серцево-судинної системи

Індивідуальні

особливості

Вагітність

В. Основні принципи фармакодинаміки

Загальні уявлення про

механізм дії

Вплив на рецептори

Вплив на хімічні ендогенні речовини

Вплив на мікроорганізми

Дія лз при одноразовому та курсовому їх застосуванні

Місцева

Резорбтивна

Пряма

Непряма

Головна

Побічна

Специфічна та вибіркова

Ефекти, виникаючі при повторній дії ЛЗ

Кумуляція

Сенсибілізація

Звикання

Пристрасть

Вимоги до методів оцінки фрмакодинаміки

Достатня інформативність

Доступність

Простота

Взаємодія між фармакокінетикою та фармакодинамікою

Вікові аспекти фармакодинаміки

Залежність ефекту від тяжкості перебігу захворювання та

стану основних функціональних систем хворого

3. План і організаційна структура заняття (180 хвилин)

№	Етапи заняття	Час (хв)	Види контролю	Засоби навчання (об’єкти, які використовуються у навчальному процесі як носії інформації та інструменти)
1	Підготовчий етап	45
1.1	Організаційні питання	10	Контроль відвідування практичного заняття, наявність зошита з виконаним письмовим завданням, конспектів лекцій	Журнал відвідування студентами практичних занять, зошити для практичних занять
1.2	Формування мотиву	20	Контроль виконаного самостійного домашнього завдання	Підручники, посібники, довідники, методичні рекомендації, тексти лекцій з заданої теми
1.3	Контроль початкового рівня підготовки	15	Структурована письмова робота, письмове та комп’ютерне тестування	Тестові завдання, теоретичні запитання, виписування рецептів
2	Основний етап	100	Структурована письмова робота, виписування рецептів, завдання, ситуаційні задачі, усне опитування за переліком питань, курація хворих, розбір листів лікарських призначень, оформлення протоколу фармакотерапії	Підручники, посібники, довідники, методичні рекомендації, препарати учбової колекції, тексти лекцій з заданої теми
3	Заключний етап	45
3.1	Контроль кінцевого рівня підготовки	20	Тестовий контроль	Тести
3.2	Загальна оцінка	10	10 тестів (по 0,5 балів кожний), 3 рецепти (по 1 балу кожний), 2 ситуаційні задачі (по 1 балу кожний), опитування за переліком питань (до 5 балів)	Оцінка „5” – 15 балів, оцінка „4” - 12 балів, оцінка „3” –9 балів, оцінка „2” – 0 балів.
3.3	Інформування студентів про тему наступного завдання	5	Теорія, практичні навички, виписування рецептів	Підручники, посібники, довідники, методичні рекомендації, препарати учбової колекції, тексти лекцій

4. Методика організації навчального процесу на практичному (семінарському) занятті

4.1. Підготовчий етап (45 хвилин)

Клінічна фармакологія - це наука, що займається вивченням лікарських засобів (ЛЗ) в застосуванні до людини (ВООЗ). Вона вчить лікаря вибрати з усіх існуючих найефективніший і найбезпечніший препарат для індивідуалізованої терапії і профілактики з урахуванням його супутніх захворювань. Поглиблені знання з клінічної фармакології дозволять визначити правильний режим застосування ЛЗ, його лікарську форму і шляхи введення, запобігти й усунути побічні реакції і небажану взаємодію ліків між собою.

Основні завдання клінічної фармакології включають проведення клінічних випробувань фармакологічних засобів та розробку методів ефективного та безпечного застосування ліків.

Основними розділами клінічної фармакології є фармакодинаміка і фармакокінетика.

Атеросклероз залишається головною причиною смерті та непрацездатності у розвинутих країнах. Тому важливою проблемою охорони здоров’я є лікування атеросклерозу та попередження його ускладнень. Для нормалізації рівня ліпідів в крові застосовують статини, секвестранти жовчних кислот, фібрати, нікотинову кислоту.

Ознайомити студентів з конкретними цілями та праном заняття:

1. Визначити предмет і завдання клінічної фармакології.

2. Визначити основні принципи фармакокінетики.

3. Вміти аналізувати основні фармакокінетичні параметри.

4. Проаналізувати визначення, одиниці вимірування та клінічне значення біодоступністі.

5. Проаналізувати визначення, одиниці вимірування та клінічне значення кліренсу.

6. Проаналізувати визначення, одиниці вимірування та клінічне значення об’єму розподілу.

7. Проаналізувати визначення, одиниці вимірування та клінічне значення періоду полужиття.

8. Визначати фактори, які впливають на процеси всмоктування у людини.

9. Визначати фактори, які впливають на процеси розподілу лікарських засобів у людини.

10. Визначати фактори, які впливають на процеси біотрансформації лікарських засобів.

11. Визначати фактори, які впливають на процеси екскреції лікарських засобів у людини.

12. Визначати основні принципи фармакодинаміки.

1. Визначити: механізм дії, фармакокінетичні властивості, терапевтичне застосування, побічні ефекти, взаємодія з іншими ліками.

Провести початковий контроль рівня підготовки підготовки студентів за темою: “Предмет і завдання клінічної фармакології. основні положення фармакокінетики та фармакодинаміки. Клініко-фармакологічна характеристика лікарських засобів, що впливають на ліпідний обмін” з використанням тестових завдань (додаються 5 варіантів по 5 тестових завдань).

Варіант І

1. Об’єм розподілу у азиториміцина дорівнює 30 л/кг. Правильною інтерпретацією цієї інформації є:

   1. Азитроміцин ефективний тільки при внутрішньовенному введенні

   2. Азитроміцин виводиться переважно нирками без проходження реакцій біотрансформації

   3. Азитроміцин розподіляється переважно за межами судин і інтерстиціального середовища

   4. Азитроміцин слабко зв’язується з протеїнами плазми

   5. Азитроміцин не здатний проникати через гематоенцефалічний і плацентарний бар’єри

2. Який з наступних шляхів введенні ліків передбачає ефект первинного проходження в печінці?

   1. Інгаляційний

   2. Внутришньом’язовий

   3. Внутришньовенний

   4. Пероральний

   5. Сублінгвальний

3. Два ліки впливають на один вид тканин або один орган шляхом активації різноманітних рецепторів, що приводить до якісно протилежних ефектів. Який вид антагонізму представлений?

   1. Хімічний

   2. Фармакокінетичний

   3. Конкуренція

   4. Фармакологічний

   5. Фізіологічний

4. Який з наступних фармакокінетичний показників найбільш часто застосовують для визначення загальної кількості лікарського засобу, яке досягає органа-мішені після перорального введення?

   1. Максимальна концентрація лікарського засобу

   2. Час досягнення максимальної концентрації лікарського засобу

   3. Об’єм розподілу і константа пресистемного метаболізму

   4. Об’єм розподілу

   5. Площа під фармакінетичною кривою

5. Експериментально доказано, що 95% дози верапамілу (80 мг) всмоктується у людини масою 70 кг. Тем не менш біодоступність верапамілу дорівнює лише 25%. Враховуючи те, що швидкість кровотоку в печінці 1500 мл/хв визначте, який з наступних кліренсів верапамілу в печінці є правильним.

   1. 60 мл/хв

   2. 375 мл/хв

   3. 740мл/хв

   4. 1110 мл/хв

   5. 1425мл/хв

Варіант ІІ

1. Який з наступних показників розраховується як відношення між площею під фармакокінетичною кривою при пероральному введені та площею під фармакокинетическою кривою при внутришньовенному введенні одного і того ж препарату?

1. Всмоктування

2. Біодоступність

3. Кліренс

4. Константа елімінації

5. Константа екскреції

2. Перорально призначили препарат, який є слабкою кислотою (рКа 3,4). В шлунку рН складає 1,4, а рН в плазмі – 7,4. Препарат проникає через біологічні мембрани завдяки пасивній дифузії. Яке з наступних положень є коректним?

1. Тільки іонізовані форми ліків будуть всмоктуватися зі шлунку в плазму

2. Концентраційний коефіцієнт препарату (в шлунку і плазмі) буде складати 10000:1

3. Препарат не буде проходити реакцію гідролізу соляною кислотою і, тому, не буде абсорбуватися

4. Препарат не буде абсорбуватися, доки рН шлунку не буде рівною рКа

5. Препарат буде абсорбуватися і в плазмі концентрація неіонізованих молекул буде в 104 рази більше концентрації іонізованих молекул.

3. В дослідженні ввели рівні дози препарату внутрішньовенно и перорально. Зібрали по 7 зразків крові через рівні періоди часу після введення. Цій аналіз може дозволити підрахувати?

1. Час дії препарату

2. Ступінь зв’язування препарату з протеїнами плазми крові

3. Пероральну біодоступність препарату

4. Терапевтичну ефективність препарату

5. Коефіцієнт елімінації препарату

4. Яка з наступних реакцій відноситься до другої фази реакцій біотрансформації?

1. Формування сульфоксидів

2. Відновлювання нітрогрупи

3. Гидроліз ефіру

4. Кон’югація з глюкуроновою кислотою

5. Дезамінування

5. Препарат вводять внутрішньовенно за допомогою інфузомату. Який показник встановлює, скільки часу необхідно для досягнення рівноважної концентрації в крові?

1. Об’єм розподілу

2. Біодоступність

3. Кліренс

4. Період напіввиведення

5. Швидкість інфузії (мг препарату за хвилину)

Варіант ІІІ

1. Планується введення препарату внутрішньовенно з постійною швидкістю. Коефіцієнт елімінації препарату дорівнює 0,35 на годину. Навантажена доза не вводилась. Скільки часу необхідно для досягнення рівноважної концентрації?

1. 0,7 години

2. 0,2 години

3. 3,5 години

4. 9 годин

5. 24 години

1. Яке з наступних затверджень є правильним для I фази реакції біотрансформації?

1. Додавання функціональної групи до субстрату, формування більш полярної молекули.

2. Відщеплення азо-, карбоніл-, гідроксил-, нитро-, или сульфат- груп від субстрату

3. Перетворення препарату в метаболіти, які менш токсичні и мають менший фармакологічний ефект

4. Утворення адекватного рівня НАДФ для застосування в інших метаболічних реакціях

5. Попередження утворення вільних радикалів

1. Допамін, адреналін (або норадреналін) і гістамін є важливими нейротрансмітерами. Коли ці речовини взаємодіють з периферичними рецепторами, вони викликають:

1. Активацію аденілатциклази, що приводить до збільшення внутриклітинного рівня цАМФ

2. Активацію фосфоліпази С

3. Індукцію або інгибування синтезу ліганд-специфічних внутриклітинних протеїнів

4. Відкриття або закриття іонних каналів

5. Регулювання внутріклітинних вторинних месенджерів через рецептори зв’язування з G-протеїном

1. Які речовини елімінуються більш ефективно?

1. Полярні речовини

2. Ліпофильні речовини

3. Слабкі кислоти

4. Слабкі лужні речовини

5. Кислоти

6. Лужні речовини

1. Який побічний ефект найбільш вірогідно виникне при тривалому застосуванні трициклічних антидепресантів?

1. Кумуляція

2. Звикання

3. Синергізм

4. Антагонізм

5. Медикаментозна алергія

Варіант ІV

1. У хворого раніше відзначалася важка алергійна реакція на сульфаніламіди. Чи можна йому в подальшому призначати в амбулаторних умовах тріампур?

1. Не можна

2. Можна зі зниженням дози

3. Можна при одночасному застосуванні антигістамінних засобів

4. Можна при одночасному прийомі глюкокортикоїдів

1. На основі періоду напіввиведення (Т_1/2) визначають:

1. Разову дозу

2. Інтенсивність виведення ліків

3. Добову дозу

4. Інтенсивність печінкового кліренсу

5. Кратність прийому

1. Що характеризує швидкість виведення лікарських засобів з організму:

1. Біодоступність

2. Загальний кліренс

3. Період напіввиведення

4. Біоеквівалентність

1. Величина біодоступності важлива для визначення:

1. Величини навантаженої дози

2. Кратності прийому

3. Шляхів введення лікарських засобів

4. Швидкості виведення ліків

5. Ефективності ліків

1. Об’єм розподілення характеризує:

1. Швидкість розпаду ліків

2. Ефективність ліків

3. Швидкість всмоктування ліків

4. Швидкість виведення ліків

5. Спроможність ліків проникати до органів і тканин

Варіант V

1. Вкажіть найбільш важливі процеси нефрона, що беруть участь у екскреції ліків:

1. Гломерулярна фільтрація

2. Активний транспорт мембрани клубочку

3. Активна тубулярна секреція

4. Піноцитоз мембрани клубочку

5. Пасивна тубулярна реабсорбція

6. A, B, D

7. A, C, E

8. B, C, D

1. Які речовини застосовуються для визначення швидкості клубочкової фільтрації?

1. Інулін

2. Креатінін

3. p-аміногипурова кислота

4. Тетраетіламоній

5. A, B

6. A, B, C

7. A, B, C, D

1. В якій ситуації слабкі кислота виводяться швидше?

1. При лужній тубулярній сечі

2. При кислій тубулярній сечі

3. Концентрація у плазмі крові дорівнює концентрації у сечі

4. Екстракційний коефіцієнт наближається до нуля

5. A, B

6. A, B, C

7. A, B, C, D

1. В якій ситуації слабкі луги виводяться швидше?

1. При лужній тубулярній сечі

2. При кислій тубулярній сечі

3. Концентрація у плазмі крові дорівнює концентрації у сечі

4. Екстракційний коефіцієнт наближається до нуля

5. A, B

6. A, B, C

7. A, B, C, D

1. Які ліки можуть екскретуватися легенями?

1. Кислі речовини

2. Газоподібні речовини

3. Заряджені речовини

4. Етанол

5. Лужні речовини

6. A, B, C, D

7. B, D

Еталони відповідей

Варіанти	Тести
	1	2	3	4	5
І	C	D	E	E	D
ІІ	B	E	C	D	D
ІІІ	D	B	E	A	B
IV	A	E	B	C	E
V	G	E	A	B	G