
- •1.Предмет і завдання дисципліни «Охорона праці», взаємозв’язок з іншими дисциплінами.
- •2. Визначення поняття: «умови праці», «виробниче середовище», «шкідливий та небезпечний фактор виробничого середовища», «напруженість праці», «важкість праці», «інтенсивність праці», «карта праці».
- •3. Класифікація факторів, які впливають на умови праці.
- •7. Основне завдання аналізу ризику шкідливих умов праці.
- •4. Призначення та зміст гігієнічної класифікації умов праці. Характеристика класів умов праці.
- •5. Гігієнічне нормування умов праці.
- •17.Визначення понять «трудовий процес», «трудова операція», «працездатність», «Функціональний стан», «профорієнтація», «професійний відбір».
- •6. Призначення та зміст атестації робочих місць.
- •8. Класифікація шкідливих виробничих факторів.
- •9. Виробничий шум: джерела, нормування, вплив на працюючого, заходи щодо зниження шуму.
- •26.Основні нововведення Закону України «Про охорону праці».
- •10. Ультразвук і інфразвук: сфера застосування, вплив на працюючого, заходи захисту.
- •11. Вібрація, вплив на працюючого, методи захисту.
- •12. Виробничий пил: джерела, вплив на працюючого, заходи захисту.
- •22.Суть і завдання профорієнтації в ринкових умовах
- •13. Електромагнітне випромінювання на виробництві: дія на працюючого, заходи захисту.
- •22.Суть і завдання профорієнтації в ринкових умовах.
- •14.Виробничий мікроклімат: вплив на працюючого, заходи щодо зниження його негативного впливу.
- •28.Характеристика лікувально-профілактичних заходів охорони праці в зу «Про охорону праці».
- •15.Лазерне випромінювання: застосування, дія на працюючого, вимоги безпеки.
- •31.Характеристика організаційних заходів охорони праці в зу «Про охорону праці».
- •16.Шкідливі хімічні речовини на виробництві: нормування, вплив на працюючого, заходи зниження їх несприятливої дії.
- •18.Значення фізіології і психології праці для організації праці.
- •19.Фізіологічні принципи раціоналізації трудового процесу.
- •20.Суть медико-фізіологічної класифікації важкості праці.
- •23.Профорієнтація і профвідбір.
- •25.Державні міжгалузеві та нормативні акти про охорону праці.
- •24.Законодавчі акти, що регламентують питання охорони праці на виробництві.
- •25.Державні міжгалузеві та нормативні акти про охорону праці.
- •27.Характеристика основних положень Закону України «Про охорону праці».
- •36.Особливості охорони праці неповнолітніх.
- •21.Фізіологічні основи раціоналізації режимів праці. Показники динаміки працездатності.
- •33.Державні нормативні акти з охорони праці.
- •24.Законодавчі акти, що регламентують питання охорони праці на виробництві
- •32.Документи підприємства про охорону праці.
- •34.Міжнародне співробітництво в галузі охорони праці.
- •38.Принципи державної політики в галузі оп:
- •41.Види контролю за станом охорони праці.
- •39.(40)Державне управління охороною праці в Україні
- •42.Профспілковий та громадський контроль в галузі охорони праці в України.
- •40.Повноваження органів державного управління оп
- •48.Форми контролю за оп на підприємстві.
- •44.Загальні вимоги до безпеки виробничих процесів.
- •47.Індивідуальні засоби захисту працюючих.
- •45.Система захисту працюючих.
- •46.Колективні засоби захисту працюючих.
- •50.Осн. Принципи контролю за станом оп на підпр:
- •49.Адміністративно-громаданський контроль за охороню праці на підприємстві.
- •54 .Система попередження виробничих пожеж
- •51.Причини і наслідки виробничих пожеж.
- •52. Сутність і форми горіння
- •53 Категорії приміщень за пожежною безпекою
- •55. Характеристика пожежних оповіщувачів
- •60. Обов’язки служби оп
- •56. Виявлення пожеж і способів їх гасіння.
- •58 Обов’язки власника в галузі оп
- •Визначення понять «нещасний випадок на виробництві», «травма», «травматизм», «професійне захворювання», «професійний ризик».
- •57 Характеристика вогнегасників
- •Вогнегасники газові
- •59. Організація служби охорони праці на виробництві.
- •61. Права служби оп
- •Характеристика інструктажів з охорони праці.
- •Призначення і особливості проведення інструктажів з охорони праці.
- •Сучасний стан виробничого травматизму і профзахворюваності в Україні.
- •Основні причини виникнення травматизму на виробництві.
- •67.Порядок розслідування нещасних випадків на виробництві.
- •68.Класифікація виробничих травм та їх наслідки.
- •70.Склад і обов’язки комісії по розслідуванню нещасних випадків на виробництві.
- •71.Облікові форми нещасних випадків на виробництві.
- •72.Основні методи аналізу травматизму та їх особливості.
- •73. Коефіціенти травматизму.
- •74. Заходи попередження травматизму.
- •75.Фінансування та стимулювання питань з охорони праці.
- •76.Відповідальність за порушення законодавства з охорони праці.
- •77.Соціальні результати заходів щодо поліпшення умов та охорони праці.
11. Вібрація, вплив на працюючого, методи захисту.
Вібрація – це тремтіння всього тіла або окремих його частин унаслідок виконання певних робіт. Джерелом вібрації є механічні, пневматичні й електричні інструменти ударної або обертальної дії, обладнання, встановлене без достатньої амортизації та віброізоляції, а також транспортні і с/г машини. За хар-ром впливу на організм розрізняють заг та локальну вібрацію. Загальна вібрація викликає тремтіння всього тіла людини, локальна — залучає до коливання лише окремі частини тіла. Вібрація завдає великої шкоди здоров’ю людини — від перевтоми організму та незначних змін функцій організму до струсу мозку, розриву тканин, порушення серцевої дія-ті і нервової системи, деформації м’язів та кісток, порушення чутливості шкіри і кровообігу тощо. Вібрації частотою понад 200 Гц перевантажують нервову систему людини, потребують підвищеного психічного напруження.Систематичний вплив на людину довготривалої та інтенсивної дії вібрації може стати причиною вібраційної хвороби. Локальні вібрації викликають деформацію та зменшення рухомості суглобів. Класи умов праці залежно від рівня вібрації поділяються на допустимі,шкідливі та небезпечні.
Вживаються колективні та індивідуальні заходи щодо боротьби з вібрацією. Найпоширенішим інженерним методом захисту від вібрації є віброгасіння. Вібруючі машини з динамічним навантаженням (вентилятори, насоси, агрегати) встановлюють на окремі фундаменти. Джерела коливань ізолюють від опорних поверхонь гумовими, пружинними або комбінованими віброізоляторами. Для зниження вібрацій, що передаються на несучу конструкцію, застосовуються пружинні або гумові віброізолятори. Віброізоляція зменшує рівні вібрації, що передаються від джерела на тіло працюючого. Вібропоглинання може бути здійснено: використанням конструктивних матеріалів з великим внутрішнім тертям; нанесенням на поверхню виробу шару пружнов’язких матеріалів, що мають потужне внутрішнє тертя. Вібропоглинання здійснюється покриттям машин в’язкими матеріалами (мастикою), використанням масляних ванн для зубчастих зчеплень. Дистанційне керування дозволяє виключати постійне знаходження людини в зоні шкідливих вібрацій. До засобів індивідуального захисту від вібрації відносяться: спеціальне віброзахистне взуття, рукавиці з м’якими надолонниками.
12. Виробничий пил: джерела, вплив на працюючого, заходи захисту.
Чимало виробничих процесів пов’язано з дією промислового пилу на працівників. Дрібні частки твердих речовин, зважуваних у повітрі, прийнято називати пилом. Наявність пороху в повітрі робочих приміщень зумовлена характером та організацією технологічного процесу, ступенем герметичності устаткування, наявністю або відсутністю вентиляційних установок, ефективністю їх роботи. Пил буває органічний (рослинного чи тваринного походження — борошно, цукор, тютюн тощо) і неорганічний (металевий), мінеральний (гіпс, цемент і т. д.). Запиленість має місце на виробництві з такими процесами, як обточка, обдирка, поліровка, вибиття опок, заточка, шліфовка абразивними кругами. Часом пил виникає під час горіння, транспортування і розважування порошкуватих речовин. Про стан запиленості на окремих виробництвах свідчать дані табл. 3.2.
Концентрацію пороху в повітрі робочої зони визначають безпосередньо за допомогою фотопиломіру.
Пил шкідливо впливає здебільшого на верхні дихальні шляхи. При цьому його дія залежить від його природи, концентрації, дисперсності, а також розчинності. Виділяють розчинні небезпечні види пилу (пил свинцю, миш’яка), а також розчинені безпечні (пил цукру, пил борошна). Пил шкідливо впливає на легені працівників. Під його впливом виникає таке тяжке професійне захворювання, як силікоз (при незначних концентраціях — через 6—10 років, а при великих дозах — через 2—3 роки). Це захворювання найбільше проявляється серед працівників гірничої промисловості (бурильників, підривників), у керамічному, гончарному виробництві, при шліфуванні на піскових каміннях. Важливою властивістю окремих видів пилу, таких як вугільний, цукровий, пил цинку, алюмінію, борошна та деяких інших є вибуховість.
Заходи щодо боротьби з пилом різноманітні і, як правило, повинні вживатись у комплексі. Їх можна поділити за характерними ознаками та спрямованістю: скорочення утворення пилу, зменшення запиленості приміщень, ліквідація пилоутворення від устаткування та обмеження поширення пилу у приміщенні. До заходів, завдяки яким скорочується утворення пилу, належать: раціоналізація технологічних процесів, мокрі способи обдирання та шліфування виливок, зволоження переробних матеріалів і підтримання чистоти приміщень та устаткування. Знижує пилоутворення і використання прогресивних технологічних процесів та устаткування (формування методом пресування, термомеханічні й механічні види зварювання, електрохімічне очищення виливок).
Заходами, які ліквідують пилоутворення та обмежують поширення пилу у приміщенні, є герметизація устаткування, влаштування місцевої вентиляції.
Якщо санітарно-технічні заходи щодо зниження пилу у робочій зоні не дають достатнього ефекту, необхідно застосовувати індивідуальні засоби захисту. Важливе значення у профілактиці профзахворюваності мають медичні огляди працівників.