62. Визначення понять «нещасний випадок на виробництві», «травма», «травматизм», «професійне захворювання», «професійний ризик».

Нещасний випадок на виробництві - раптове погіршення стану здоров'я чи настання смерті працівника під час виконання ним трудових обов'язків унаслідок короткочасного (тривалістю не довше однієї робочої зміни) впливу небезпечного або шкідливого чинника. Травма- пошкодження тканин , органів або всього організму людини, яке виникає в рез-ті зовнішніх механічних, термічних, електричних, хімічних та ін. впливів, в певних умовах, що перевищують своєю силою міцність покровних та внутр..тканин тіла. Т. спричинюють шкоду здоров’ю людини. Травмати́зм — сукупність травм, що виникають у певної групи населення за певний відрізок часу. Під терміном "травматизм" розуміють як значні, тяжкі травми, так і дрібні пошкодження, мікротравми. Останні численні і мають вагу не стільки самі по собі, скільки як джерело інфекційних ускладнень, що призводять до тимчасової втрати працездатності. Травматизм ділять на виробничий та невиробничий. Професійне захворювання - це хронічне або гостре захворювання, причиною якого стало тривалий вплив на працівника шкідливих виробничих факторів. Профзахворювання діляться на два основних види: гострі і хронічні. Професійний ризик-це величина ймовірності порушення (ушкодження) здоров'я з урахуванням тяжкості наслідків у результаті несприятливого впливу факторів виробничого середовища і трудового процесу.

57 Характеристика вогнегасників

Вогнегасники - технічні пристрої, призначені для гасіння пожеж в початковій стадії їх виникнення. Вогнегасники класифікуються по виду гасячої речовини , що

використовується, об'єму корпусу і способу подачі вогнегасячого складу. По виду вогнегасячогої речовини: пінні; газові; порошкові ;комбіновані. За об'ємом корпуса: ручні малолітражні з об'ємом корпусу до 5 л; промислові ручні з об'ємом корпусу від 5 до 10 л; стаціонарні і пересувні з об'ємом корпусу понад 10 л. За способом подачі вогнегасячого складу: під тиском газів, що утворюються в результаті хімічної реакції компонентів заряду; під тиском газів, що подаються із спеціального балончика, розміщеного в корпусі вогнегасника; під тиском газів, закачанних в корпус вогнегасника; під власним тиском вогнегасячого засобу. Цією класифікацією не вичерпуються всі показники численної групи вогнегасників. Постійне вдосконалення конструкції, підвищення таких показників як надійність, технологічність, уніфікація і ін. веде до створення нових, досконаліших вогнегасників. Вогнегасники маркіруються буквами, що характеризують вид вогнегасника, і цифрами, що позначають його місткість.

Пінні вогнегасники застосовують для гасіння піною загорянь майже всіх твердих речовин, що починаються, а також горючих і деяких легкозаймистих рідин на площі не більше 1 м2. До недоліків пінних вогнегасників відноситься вузький температурний діапазон застосування, висока корозійна активність заряду, можливість пошкодження об'єкту гасіння, необхідність щорічної перезарядки.

Вогнегасники порошкові Є найбільш універсальним по області застосування й по робочому діапазоні температур (особливо із зарядом типу ABCE), якими можна успішно гасити майже всі класи пожеж, у тому числі й електроустаткування, що перебуває під напругою 1000 В. Вогнегасники не призначені для гасіння загорянь лужних і лужноземельних металів й інших матеріалів, горіння яких може відбуватися без доступу повітря.

Типи порошкових вогнегасників

Порошкові вогнегасники можна розділити на закачнi й газогенераторнi.

Закачнi

Заряджені вогнегасним порошком й iнертним газом під тиском до 16 атм. Це може бути азот, вуглекислота або повітря. Даним типом вогнегасника можливе гасіння пожеж класу А, В, З або ВР залежно від виду застосовуваного порошку. У конструкцію даного вогнегасника входить запірний пристрій, що дозволяє відкривати й закривати його простим рухом руки, не прикладаючи особливих зусиль. Перевагою даного типу вогнегасника є манометр, установлений на голівці вогнегасника якiй показуе ступінь його працездатності (на відміну від газогенераторного вогнегасника).]

Газогенераторні

Принцип дії полягає у використанні енергії генерованого газу для аерування викиду вогнегасноi речовини.

Призначені для комплектації легкових автомобілів. Даний вид вогнегасника також може застосовуватися в побутових умовах з метою первинного засобу гасіння пожеж класу А, В, З, а також електроустановок, що перебувають під напругою до 1000 У, це вже залежить від марки вогнегасного порошку. Клас А - гасіння твердих речовин, В - горючих рідин або твердих тіл, що плавляться, З - горючих газів.

Гасіння може проводитися як на відкритому повітрі, так й у приміщеннях.

Особливості застосування порошкових вогнегасників

• Відсутність при гасінні охолоджуючого ефекту, що може привести до повторного запалення вже погашеного пального від нагрітих елементів будівельних конструкцій або устаткування;

• Значне забруднення порошком об'єкта, не дозволяє використати порошкові вогнегасники для захисту обчислювальних залів, електронного устаткування, електричного устаткування з обертовими елементами, музейних експонатів і т.п..

• У результаті утворення порошкової хмари при гасінні утвориться багато пилу і різко знижується видимість (особливо в приміщеннях невеликого розміру);

• Маючи високу дисперсність, вогнегасні порошки при зберіганні проявляють схильність до комкання й злежування, що може призвести до втрати вогнегасної здатності. Тому при використанні порошків у вогнегасниках необхідно суворо дотримуватися рекомендованого режиму зберігання.