- •1.Предмет і завдання дисципліни «Охорона праці», взаємозв’язок з іншими дисциплінами.
- •2. Визначення поняття: «умови праці», «виробниче середовище», «шкідливий та небезпечний фактор виробничого середовища», «напруженість праці», «важкість праці», «інтенсивність праці», «карта праці».
- •3. Класифікація факторів, які впливають на умови праці.
- •7. Основне завдання аналізу ризику шкідливих умов праці.
- •4. Призначення та зміст гігієнічної класифікації умов праці. Характеристика класів умов праці.
- •5. Гігієнічне нормування умов праці.
- •17.Визначення понять «трудовий процес», «трудова операція», «працездатність», «Функціональний стан», «профорієнтація», «професійний відбір».
- •6. Призначення та зміст атестації робочих місць.
- •8. Класифікація шкідливих виробничих факторів.
- •9. Виробничий шум: джерела, нормування, вплив на працюючого, заходи щодо зниження шуму.
- •26.Основні нововведення Закону України «Про охорону праці».
- •10. Ультразвук і інфразвук: сфера застосування, вплив на працюючого, заходи захисту.
- •11. Вібрація, вплив на працюючого, методи захисту.
- •12. Виробничий пил: джерела, вплив на працюючого, заходи захисту.
- •22.Суть і завдання профорієнтації в ринкових умовах
- •13. Електромагнітне випромінювання на виробництві: дія на працюючого, заходи захисту.
- •22.Суть і завдання профорієнтації в ринкових умовах.
- •14.Виробничий мікроклімат: вплив на працюючого, заходи щодо зниження його негативного впливу.
- •28.Характеристика лікувально-профілактичних заходів охорони праці в зу «Про охорону праці».
- •15.Лазерне випромінювання: застосування, дія на працюючого, вимоги безпеки.
- •31.Характеристика організаційних заходів охорони праці в зу «Про охорону праці».
- •16.Шкідливі хімічні речовини на виробництві: нормування, вплив на працюючого, заходи зниження їх несприятливої дії.
- •18.Значення фізіології і психології праці для організації праці.
- •19.Фізіологічні принципи раціоналізації трудового процесу.
- •20.Суть медико-фізіологічної класифікації важкості праці.
- •23.Профорієнтація і профвідбір.
- •25.Державні міжгалузеві та нормативні акти про охорону праці.
- •24.Законодавчі акти, що регламентують питання охорони праці на виробництві.
- •25.Державні міжгалузеві та нормативні акти про охорону праці.
- •27.Характеристика основних положень Закону України «Про охорону праці».
- •36.Особливості охорони праці неповнолітніх.
- •21.Фізіологічні основи раціоналізації режимів праці. Показники динаміки працездатності.
- •33.Державні нормативні акти з охорони праці.
- •24.Законодавчі акти, що регламентують питання охорони праці на виробництві
- •32.Документи підприємства про охорону праці.
- •34.Міжнародне співробітництво в галузі охорони праці.
- •38.Принципи державної політики в галузі оп:
- •41.Види контролю за станом охорони праці.
- •39.(40)Державне управління охороною праці в Україні
- •42.Профспілковий та громадський контроль в галузі охорони праці в України.
- •40.Повноваження органів державного управління оп
- •48.Форми контролю за оп на підприємстві.
- •44.Загальні вимоги до безпеки виробничих процесів.
- •47.Індивідуальні засоби захисту працюючих.
- •45.Система захисту працюючих.
- •46.Колективні засоби захисту працюючих.
- •50.Осн. Принципи контролю за станом оп на підпр:
- •49.Адміністративно-громаданський контроль за охороню праці на підприємстві.
- •54 .Система попередження виробничих пожеж
- •51.Причини і наслідки виробничих пожеж.
- •52. Сутність і форми горіння
- •53 Категорії приміщень за пожежною безпекою
- •55. Характеристика пожежних оповіщувачів
- •60. Обов’язки служби оп
- •56. Виявлення пожеж і способів їх гасіння.
- •58 Обов’язки власника в галузі оп
- •Визначення понять «нещасний випадок на виробництві», «травма», «травматизм», «професійне захворювання», «професійний ризик».
- •57 Характеристика вогнегасників
- •Вогнегасники газові
- •59. Організація служби охорони праці на виробництві.
- •61. Права служби оп
- •Характеристика інструктажів з охорони праці.
- •Призначення і особливості проведення інструктажів з охорони праці.
- •Сучасний стан виробничого травматизму і профзахворюваності в Україні.
- •Основні причини виникнення травматизму на виробництві.
- •67.Порядок розслідування нещасних випадків на виробництві.
- •68.Класифікація виробничих травм та їх наслідки.
- •70.Склад і обов’язки комісії по розслідуванню нещасних випадків на виробництві.
- •71.Облікові форми нещасних випадків на виробництві.
- •72.Основні методи аналізу травматизму та їх особливості.
- •73. Коефіціенти травматизму.
- •74. Заходи попередження травматизму.
- •75.Фінансування та стимулювання питань з охорони праці.
- •76.Відповідальність за порушення законодавства з охорони праці.
- •77.Соціальні результати заходів щодо поліпшення умов та охорони праці.
5. Гігієнічне нормування умов праці.
Гігієнічні нормативи - визначений діапазон виробничого середовища, який є безпечним з точки зору збереження нормальної життєдіяльності та здоров’я людини.
Шляхом гігієнічного нормування встановлюють гранично допустимі концентрації (ГДК) шкідливих хімічних домішок у повітрі, воді, ґрунтах ,продуктах харчування, гранично допустимі рівні і дози (ГДР, ГДЦ) шкідливо діючих на організм чинників, оптимальні і допустимі параметри мікроклімату, освітлення, опромінення і т. ін.
Граничнодопустимим нормативом (ГДК, ГДЦ, ГДР) вважається такий чинник, який при щоденній роботі протягом 8 годин або іншої тривалості, але не більше 40 годин на тиждень, упродовж усього робочого стажу не може спричинити змін у стані здоров’я працівника або його нащадків.
Абсолютно безпечним впливом виробничих чинників вважають такий, що не завдає жодної шкоди організму людини у генетичному розумінні.
Об’єкти гігієнічного нормування умовно поділяються на дві групи.
До першої групи належать чинники антропогенного походження, здатні завдати шкоду людині (шум, пил, вібрація).
До другої групи належать чинники природного середовища, що у відповідних межах необхідні для життєдіяльності, - мікроклімат, освітлення, сонячна радіація, ультрафіолет і т. ін.
Для цих груп чинників шляхом гігієнічного нормування встановлюють допустимі рівні, дози, концентрації і узагальнюють їх у спеціальних документах, державного санітарного законодавства.
Умови праці і принципи Гігієнічної класифікації діляться на чотири класи.
Оптимальні умови праці (1-й клас) – умови, при яких зберігається не лише здоров'я працівників, але і створюються передумови для підтримки високого рівня працездатності. Оптимальні гігієнічні норми виробничих чинників встановлені для мікроклімату і чинників трудового процесу. Для інших чинників за оптимальні умовно беруться такі умови праці, при яких несприятливі чинники виробничого середовища не перевищують рівнів, які прийняті як безпечні для населення.
Допустимі умови праці (2-й клас) – характеризуються рівнями шкідливих виробничих чинників виробничого середовища і трудового процесу, які не перевищують встановлених гігієнічним нормативом, а можливі зміни функціонального стану організму відновлюються за час регламентованого відпочинку або до початку наступної зміни і не надають несприятливої дії на здоров'я працівників і здоров'я майбутніх поколінь в найближчому і віддаленому часі.
Шкідливі умови праці (3-й клас) – характеризуються рівнями шкідливих виробничих чинників, які перевищують гігієнічні норми і можуть несприятливо впливати на організм працівника і на здоров'я майбутніх поколінь. Шкідливі умови праці по мірі перевищення гігієнічних норм і прояву можливих змін в організмі працівників діляться на чотири ступені.
Перший ступінь – умови праці характеризуються рівнями шкідливих чинників виробничого середовища і трудового процесу, які, як правило, зумовлюють функціональні зміни, що виходять за межі фізіологічних коливань (останні відновлюються при тривалішому, ніж початок наступної зміни, перерві контакту з шкідливими чинниками) і збільшують ризик погіршення здоров'я.
Другий ступінь – умови праці характеризуються рівнями шкідливих чинників виробничого середовища і трудового процесу, які здатні приводити до стійких функціональних порушень, в більшості випадків до зростання виробничо-обумовлених захворювань, появи окремих ознак або легких форм професійної патології (як правило, без втрати професійної працездатності), що виникає після тривалої експозиції (10 і більше років).
Третій ступінь – умови праці характеризуються рівнями шкідливих чинників виробничого середовища і трудового процесу, які, окрім зростання виробничо-обумовлених захворювань, приводять до розвитку професійних захворювань, як правило легкої і середньої міри тяжкості (з втратою професійної працездатності в період трудової діяльності).
Четвертий ступінь – умови праці характеризуються рівнями шкідливих чинників виробничого середовища і трудового процесу, які здатні приводити до значного зростання хронічної патології і рівня захворюваності з тимчасовою втратою працездатності, а також важким формам професійних захворювань (з втратою загальної працездатності).
Небезпечні (екстремальні) умови праці (4-й клас) – умови праці характеризуються рівнями шкідливих чинників виробничого середовища і трудового процесу, дія яких протягом робочої зміни (або її частини) створює загрозу для життя, високий ризик виникнення важких форм професійних уражень.