67.Порядок розслідування нещасних випадків на виробництві.

21 серпня 2001 року Кабінет Міністрів України прийняв «Положення про порядок розслідування та ведення обліку нещасних випадків, професійних захворювань і аварій на виробництві».

Метою розслідування нещасних випадків на виробництві є:

- з’ясування умов, обставин та причин, які призвели до виникнення небезпечної чи аварійної ситуації на виробництві;- визначення причин, що призвели до нещасного випадку; - встановлення кола винуватих осіб і склад вини кожного; - розробка заходів щодо попередження подібних випадків.У разі виникнення нещасного випадку керівних робіт або уповноважена особа підприємства зобов’язані:- терміново організувати надання медичної допомоги потерпілому;- повідомити роботодавця, а також відповідну профспілкову організацію;- зберегти до прибуття комісії обстановку в такому стані, в якому вона була на момент події (якщо це не загрожує життю і здоров’ю інших працівників).

Роботодавець одержавши повідомлення про нещасний випадок, крім випадків зі смертельним наслідком та групових повинен:

- повідомити відповідний робочий орган Фонду соціального страхування за формою, що встановлена цим Фондом; якщо нещасний випадок стався внаслідок пожежі – відповідні органи державної пожежної охорони; при виявленні гострого професійного захворювання (отруєння) – установи державної санітарно-епідеміологічної служби;

- організовує його розслідування та утворює комісію з розслідування. До складу комісії з розслідування включаються:

- керівник (спеціаліст) служби охорони праці або посадова особа з функціями спеціаліста з питань охорони праці;

- керівник підрозділу, представник профспілки або уповноважені трудового колективу з питань охорони праці;

- якщо можлива інвалідність, то включається представник Фонду соцстраху;- при виявленні гострого професійного захворювання (отруєння) включається спеціаліст державної санітарно-епідеміологічної служби.

Комісія з розслідування нещасного випадку зобов’язана протягом трьох діб:- обстежити місце де стався нещасний випадок, одержати письмові або усні пояснення від роботодавця і його представників-посадових осіб, працівників підприємства, потерпілого якщо це можливо, опитати інших осіб-свідків нещасного випадку та осіб причетних до нього;- визначити відповідність умов праці та її безпеки вимогам законодавства про охорону праці;

- з’ясувати обставини і причини нещасного випадку;- визначити, чи пов'язаний цей випадок з виробництвом;- установити осіб, які допустили порушення вимог законодавства про охорону праці, а також розробити заходи щодо запобігання нещасним випадкам;

- зустрітися з потерпілими або членами їх родини чи особами, які представляють їх інтереси.

За результатами спеціального розслідування складаються акти розслідування за формами Н-5 і Н-1 або акт за формою НТ про потерпілого (дивись у додатку).

У разі виникнення гострих професійних захворювань (отруєнь), крім акта за формою Н-1 складається Карта обліку професійного захворювання (отруєння) за формою П-5 (дивись у додатку).

Нещасні випадки, про які складаються акти за формою Н-1 або НТ реєструються роботодавцем у спеціальному журналі. Він повинен розглянути і затвердити ці акти протягом доби після закінчення розслідування.Затверджені акти протягом трьох діб надсилаються:- потерпілому, членам його родини або його довіреній особі;- керівникові структурного підрозділу, де стався нещасний випадок; - відповідному робочому органу Фонду соцстрахування;

- відповідному територіальному органу Держнаглядохорони праці; - профспілковій організації;- керівникові служби охорони праці підприємства або уповноваженій особі з питань охорони праці.

Акти за формою Н-1 або НТ разом з матеріалами розслідування зберігаються на підприємстві протягом 45 років.

У разі незгоди роботодавця, потерпілого або члена його родини чи особи, яка представляє його інтереси, із змістом затвердженого акта форми Н-5, Н-1 або НПВ) рішення соціальної комісії може бути оскаржено у судовому порядку.

Професійний характер захворювання визначається експертною комісією у складі спеціалістів спеціалізованого лікувально-профілактичного закладу згідно з переліком, що затверджується МОЗ. Ці заклади проводять амбулаторне чи стаціонарне обстеження працівників за відповідним направленням.

В свою чергу, цей заклад надсилає роботодавцю чи керівнику підприємства повідомлення про надання характеристики шкідливих виробничих факторів, які призвели до виникнення професійного захворювання.У разі реорганізації підприємства, шкідливі виробничі фактори на якому призвели до настання професійного захворювання, це повідомлення надсилається правонаступнику.

У разі відсутності даних санітарно-гігієнічних досліджень факторів виробничого середовища роботодавець за власні кошти негайно організовує дослідження умов праці.

Спеціальному розслідуванню підлягають:

- нещасні випадки зі смертельним наслідком;- групові нещасні випадки, які сталися одночасно з двома і більше працівниками незалежно від тяжкості ушкодження їх здоров’я;- випадки смерті на підприємстві;- випадки зникнення працівника під час виконання ним трудових обов’язків.Наслідком нещасного випадку може бути: переведення потерпілого на легку роботу, одужання, встановлення потерпілому інвалідності та смерть потерпілого.

Розслідування аварій проводиться у тому разі, коли сталася: 1. Аварія першої категорії, внаслідок якої:

- загинуло 5 чи травмовано 10 і більше осіб;

- спричинено викид отруйних радіоактивних та небезпечних речовин за межі санітарно-захисної зони підприємства;

- збільшилася концентрація забруднюючих речовин у навколишньому середовищі більш ніж у 10 разів;

- зруйновано будівлі, споруди чи основні конструкції об’єкта, що створило загрозу для життя і здоров’я працівників підприємства чи населення.

2. Аварія другої категорії, внаслідок якої:

- загинуло до 5 чи травмовано від 4 до 10 осіб;

- зруйновано будівлі, споруди чи основні конструкції об’єкта, що створило загрозу для життя і здоров’я працівників цеха, дільниці підприємства з численністю працюючих 100 чоловік і більше.

У ході розслідування комісія визначає характер аварії, з’ясовує обставини і причини, встановлює факти порушення вимог законодавства про охорону праці, цивільної оборони, правил експлуатації обладнання встановлює осіб, що несуть відповідальність, визначає заходи щодо ліквідації її наслідків та запобігання таким випадкам.