- •1.Предмет і завдання дисципліни «Охорона праці», взаємозв’язок з іншими дисциплінами.
- •2. Визначення поняття: «умови праці», «виробниче середовище», «шкідливий та небезпечний фактор виробничого середовища», «напруженість праці», «важкість праці», «інтенсивність праці», «карта праці».
- •3. Класифікація факторів, які впливають на умови праці.
- •7. Основне завдання аналізу ризику шкідливих умов праці.
- •4. Призначення та зміст гігієнічної класифікації умов праці. Характеристика класів умов праці.
- •5. Гігієнічне нормування умов праці.
- •17.Визначення понять «трудовий процес», «трудова операція», «працездатність», «Функціональний стан», «профорієнтація», «професійний відбір».
- •6. Призначення та зміст атестації робочих місць.
- •8. Класифікація шкідливих виробничих факторів.
- •9. Виробничий шум: джерела, нормування, вплив на працюючого, заходи щодо зниження шуму.
- •26.Основні нововведення Закону України «Про охорону праці».
- •10. Ультразвук і інфразвук: сфера застосування, вплив на працюючого, заходи захисту.
- •11. Вібрація, вплив на працюючого, методи захисту.
- •12. Виробничий пил: джерела, вплив на працюючого, заходи захисту.
- •22.Суть і завдання профорієнтації в ринкових умовах
- •13. Електромагнітне випромінювання на виробництві: дія на працюючого, заходи захисту.
- •22.Суть і завдання профорієнтації в ринкових умовах.
- •14.Виробничий мікроклімат: вплив на працюючого, заходи щодо зниження його негативного впливу.
- •28.Характеристика лікувально-профілактичних заходів охорони праці в зу «Про охорону праці».
- •15.Лазерне випромінювання: застосування, дія на працюючого, вимоги безпеки.
- •31.Характеристика організаційних заходів охорони праці в зу «Про охорону праці».
- •16.Шкідливі хімічні речовини на виробництві: нормування, вплив на працюючого, заходи зниження їх несприятливої дії.
- •18.Значення фізіології і психології праці для організації праці.
- •19.Фізіологічні принципи раціоналізації трудового процесу.
- •20.Суть медико-фізіологічної класифікації важкості праці.
- •23.Профорієнтація і профвідбір.
- •25.Державні міжгалузеві та нормативні акти про охорону праці.
- •24.Законодавчі акти, що регламентують питання охорони праці на виробництві.
- •25.Державні міжгалузеві та нормативні акти про охорону праці.
- •27.Характеристика основних положень Закону України «Про охорону праці».
- •36.Особливості охорони праці неповнолітніх.
- •21.Фізіологічні основи раціоналізації режимів праці. Показники динаміки працездатності.
- •33.Державні нормативні акти з охорони праці.
- •24.Законодавчі акти, що регламентують питання охорони праці на виробництві
- •32.Документи підприємства про охорону праці.
- •34.Міжнародне співробітництво в галузі охорони праці.
- •38.Принципи державної політики в галузі оп:
- •41.Види контролю за станом охорони праці.
- •39.(40)Державне управління охороною праці в Україні
- •42.Профспілковий та громадський контроль в галузі охорони праці в України.
- •40.Повноваження органів державного управління оп
- •48.Форми контролю за оп на підприємстві.
- •44.Загальні вимоги до безпеки виробничих процесів.
- •47.Індивідуальні засоби захисту працюючих.
- •45.Система захисту працюючих.
- •46.Колективні засоби захисту працюючих.
- •50.Осн. Принципи контролю за станом оп на підпр:
- •49.Адміністративно-громаданський контроль за охороню праці на підприємстві.
- •54 .Система попередження виробничих пожеж
- •51.Причини і наслідки виробничих пожеж.
- •52. Сутність і форми горіння
- •53 Категорії приміщень за пожежною безпекою
- •55. Характеристика пожежних оповіщувачів
- •60. Обов’язки служби оп
- •56. Виявлення пожеж і способів їх гасіння.
- •58 Обов’язки власника в галузі оп
- •Визначення понять «нещасний випадок на виробництві», «травма», «травматизм», «професійне захворювання», «професійний ризик».
- •57 Характеристика вогнегасників
- •Вогнегасники газові
- •59. Організація служби охорони праці на виробництві.
- •61. Права служби оп
- •Характеристика інструктажів з охорони праці.
- •Призначення і особливості проведення інструктажів з охорони праці.
- •Сучасний стан виробничого травматизму і профзахворюваності в Україні.
- •Основні причини виникнення травматизму на виробництві.
- •67.Порядок розслідування нещасних випадків на виробництві.
- •68.Класифікація виробничих травм та їх наслідки.
- •70.Склад і обов’язки комісії по розслідуванню нещасних випадків на виробництві.
- •71.Облікові форми нещасних випадків на виробництві.
- •72.Основні методи аналізу травматизму та їх особливості.
- •73. Коефіціенти травматизму.
- •74. Заходи попередження травматизму.
- •75.Фінансування та стимулювання питань з охорони праці.
- •76.Відповідальність за порушення законодавства з охорони праці.
- •77.Соціальні результати заходів щодо поліпшення умов та охорони праці.
Основні причини виникнення травматизму на виробництві.
Причини, що спричиняють нещасні випадки умовно можна поділити на побічні та безпосередні.Побічні причини можуть бути виявлені ще задовго до виникнення нещасного випадку.Безпосередні причини передують виникненню нещасного випадку і їх неможливо завчасно виявити.Побічні і безпосередні причини можуть бути як матеріальними, так і особистими (стійка необережна поведінка людини).Матеріальні та особисті чинники створюють можливість нещасного випадку стосовно конкретної людини.Можливі причини виробничого травматизму та професійних захворювань об'єднуються у групи:Технічні причини - недосконалість технологічного процесу, відсутність інженерних розрахунків, несправність виробничого устаткування, механізмів, інструменту; конструктивні недоліки устаткування, недосконалість або відсутність захисних загороджень, запобіжних пристроїв, засобів сигналізації та блокуваннята ін;Організаційні причини - незадовільний нагляд та контроль за виконанням робіт, незадовільна організація праці та відпочинку, порушення трудової та технологічної дисципліни, низький рівень кваліфікації; відсутність або неякісне проведення навчання з питань охорони праці; відсутність контролю; порушення вимог інструкцій, правил, норм, стандартів; невикоання заходів щодо охорони праці; порушення технологічних регламентів, правил експлуатації устаткування, транспортних засобів, інструменту; порушення норм і правил планово-попереджувального ремонту устаткування; недостатній технічний нагляд за небезпечними роботами; використання устаткування, механізмів та інструменту не за призначенням та ін.;Санітарно-гігієнічні причини - ненормальні метеорологічні умови, запиленість повітря, нераціональне освітлення, незадовільний стан санітарно-побутового обслуговування; підвищений (вище ГДК) вміст в повітрі робочих зон шкідливих речовин; недостатнє чи нераціональне освітлення; підвищені рівні шуму, вібрації; незадовільні мікрокліматичні умови; порушення правил особистої гігієни і т.ін;Психофізіологічні причини - необережність, емоційна збудливість, індивідуальна придатність до даної праці, схильність до ризику, функціональні зміни у нервовій системі, відсутність досвіду, відповідних навичок, психічне напруження, фактор алкоголізму, помилкові дії внаслідок втоми працівника через надмірну важкість і напруженість роботи; монотонність праці; хворобливий стан працівника; і т.ін;Економічні -- неритмічність роботи; прагнення до виконання надурочних робіт; недоліки в побутових умовах, у забезпеченні дитячими закладами; порушення термінів отримання заробітної плати тощо.Соціально-психологічні -- нездоровий психологічний клімат в колективі.
Високий рівень травматизму пояснюється складною соціально-економічною ситуацією в країні, старінням основних виробничих фондів, зламом схеми управління охороною праці, зменшенням витрат на охорону праці, збільшенням кількості малих «неконтрольованих» підприємств.
Під виробничою травмою розуміють порушення анатомічної цілісності або фізіологічних функцій тканин чи органів людини внаслідок механічного, теплового, хімічного чи іншого впливу факторів виробничого середовища на організм людини. Тому й травми поділяють на механічні, теплові, хімічні, електричні, комбіновані.
Механічні травми можуть бути заподіяні виробничим устаткуванням, інструментом, вантажем, виникнути при падінні працівника тощо.
Теплові травми (опіки, обмороження, теплові удари) викликані переважно впливом полум’я, гарячих предметів, розплавленого металу, гарячої пари чи газу, наслідком дії низьких температур.
Хімічні травми (хімічні опіки, гострі отруєння) працівник може отримати при виготовленні розчинів, ремонті апаратури, транспортуванні цих речовин.
Причини електротравм – обриви дроту, доторкання до дротів чи предметів під напругою, порушення правил техніки безпеки.
Комбіновані травми можуть бути заподіяні кількома видами впливу.
Травми поділяються на легкі, тяжкі та смертельні; крім того, травми можуть бути груповими, якщо травмовано двох і більше працівників. Сукупність виробничих травм називають виробничим травматизмом.
До професійного захворювання належать захворювання, що виникли внаслідок професійної діяльності під впливом шкідливих виробничих факторів. До професійних захворювань належать гострі, хронічні інтоксикації, бронхіт, анемія, радикуліт, силікоз, силікотуберкульоз тощо.
Подію, яка викликала травму, називають нещасним випадком. Розрізняють нещасні випадки, пов’язані з роботою та виробництвом, а також побутові.
Нещасні випадки на виробництві:
- під час слідування на роботу чи з неї на транспорті підприємства або орендованому ним транспорті;
- при виконанні трудових обов’язків (у тому числі під час відрядження і робіт в інтересах підприємства);
- на території підприємства, організації або іншому місті роботи протягом робочого часу (включаючи перерви);
- в неробочий час при виконанні робіт по завданню підприємства. За видами нещасні випадки класифікують таким чином:
- без втрати працездатності;
- з тимчасовою втратою працездатності;
- зі стійкою втратою професійної працездатності; - із смертельним наслідком;
- групові.
