
- •1.Предмет і завдання дисципліни «Охорона праці», взаємозв’язок з іншими дисциплінами.
- •2. Визначення поняття: «умови праці», «виробниче середовище», «шкідливий та небезпечний фактор виробничого середовища», «напруженість праці», «важкість праці», «інтенсивність праці», «карта праці».
- •3. Класифікація факторів, які впливають на умови праці.
- •7. Основне завдання аналізу ризику шкідливих умов праці.
- •4. Призначення та зміст гігієнічної класифікації умов праці. Характеристика класів умов праці.
- •5. Гігієнічне нормування умов праці.
- •17.Визначення понять «трудовий процес», «трудова операція», «працездатність», «Функціональний стан», «профорієнтація», «професійний відбір».
- •6. Призначення та зміст атестації робочих місць.
- •8. Класифікація шкідливих виробничих факторів.
- •9. Виробничий шум: джерела, нормування, вплив на працюючого, заходи щодо зниження шуму.
- •26.Основні нововведення Закону України «Про охорону праці».
- •10. Ультразвук і інфразвук: сфера застосування, вплив на працюючого, заходи захисту.
- •11. Вібрація, вплив на працюючого, методи захисту.
- •12. Виробничий пил: джерела, вплив на працюючого, заходи захисту.
- •22.Суть і завдання профорієнтації в ринкових умовах
- •13. Електромагнітне випромінювання на виробництві: дія на працюючого, заходи захисту.
- •22.Суть і завдання профорієнтації в ринкових умовах.
- •14.Виробничий мікроклімат: вплив на працюючого, заходи щодо зниження його негативного впливу.
- •28.Характеристика лікувально-профілактичних заходів охорони праці в зу «Про охорону праці».
- •15.Лазерне випромінювання: застосування, дія на працюючого, вимоги безпеки.
- •31.Характеристика організаційних заходів охорони праці в зу «Про охорону праці».
- •16.Шкідливі хімічні речовини на виробництві: нормування, вплив на працюючого, заходи зниження їх несприятливої дії.
- •18.Значення фізіології і психології праці для організації праці.
- •19.Фізіологічні принципи раціоналізації трудового процесу.
- •20.Суть медико-фізіологічної класифікації важкості праці.
- •23.Профорієнтація і профвідбір.
- •25.Державні міжгалузеві та нормативні акти про охорону праці.
- •24.Законодавчі акти, що регламентують питання охорони праці на виробництві.
- •25.Державні міжгалузеві та нормативні акти про охорону праці.
- •27.Характеристика основних положень Закону України «Про охорону праці».
- •36.Особливості охорони праці неповнолітніх.
- •21.Фізіологічні основи раціоналізації режимів праці. Показники динаміки працездатності.
- •33.Державні нормативні акти з охорони праці.
- •24.Законодавчі акти, що регламентують питання охорони праці на виробництві
- •32.Документи підприємства про охорону праці.
- •34.Міжнародне співробітництво в галузі охорони праці.
- •38.Принципи державної політики в галузі оп:
- •41.Види контролю за станом охорони праці.
- •39.(40)Державне управління охороною праці в Україні
- •42.Профспілковий та громадський контроль в галузі охорони праці в України.
- •40.Повноваження органів державного управління оп
- •48.Форми контролю за оп на підприємстві.
- •44.Загальні вимоги до безпеки виробничих процесів.
- •47.Індивідуальні засоби захисту працюючих.
- •45.Система захисту працюючих.
- •46.Колективні засоби захисту працюючих.
- •50.Осн. Принципи контролю за станом оп на підпр:
- •49.Адміністративно-громаданський контроль за охороню праці на підприємстві.
- •54 .Система попередження виробничих пожеж
- •51.Причини і наслідки виробничих пожеж.
- •52. Сутність і форми горіння
- •53 Категорії приміщень за пожежною безпекою
- •55. Характеристика пожежних оповіщувачів
- •60. Обов’язки служби оп
- •56. Виявлення пожеж і способів їх гасіння.
- •58 Обов’язки власника в галузі оп
- •Визначення понять «нещасний випадок на виробництві», «травма», «травматизм», «професійне захворювання», «професійний ризик».
- •57 Характеристика вогнегасників
- •Вогнегасники газові
- •59. Організація служби охорони праці на виробництві.
- •61. Права служби оп
- •Характеристика інструктажів з охорони праці.
- •Призначення і особливості проведення інструктажів з охорони праці.
- •Сучасний стан виробничого травматизму і профзахворюваності в Україні.
- •Основні причини виникнення травматизму на виробництві.
- •67.Порядок розслідування нещасних випадків на виробництві.
- •68.Класифікація виробничих травм та їх наслідки.
- •70.Склад і обов’язки комісії по розслідуванню нещасних випадків на виробництві.
- •71.Облікові форми нещасних випадків на виробництві.
- •72.Основні методи аналізу травматизму та їх особливості.
- •73. Коефіціенти травматизму.
- •74. Заходи попередження травматизму.
- •75.Фінансування та стимулювання питань з охорони праці.
- •76.Відповідальність за порушення законодавства з охорони праці.
- •77.Соціальні результати заходів щодо поліпшення умов та охорони праці.
7. Основне завдання аналізу ризику шкідливих умов праці.
Важливого значення набуває оцінювання стану умов праці й визначення ступеня їх шкідливості та небезпечності. Оцінювання умов і характеру праці на робочих місцях здійснюється на основі гігієнічної класифікації праці з метою:
контролю умов праці працівників на відповідність санітарним правилам і нормам;
атестації робочих місць за умовами праці;
санітарно-гігієнічної паспортизації стану виробничих підприємств;
складання санітарно-гігієнічної характеристики умов праці;
розслідування випадків професійних захворювань;
розробки рекомендацій по поліпшенню умов праці тощо.
Результати зусиль щодо поліпшення умов праці значно залежать від правильного аналізу стану умов праці та оцінки цього стану як за окремими елементами, так і в цілому за якимось показником. Таким показником, який з достатньою для практики точністю враховував би «різноякісний» вплив усіх факторів умов праці, на даний момент прийнято вважати важкість праці. Правомірність його використання зумовлена тим, що організм людини однаково реагує на вплив з найрізноманітніших поєднань елементів умов праці. Однакові за важкістю зміни в організмі працівників можуть бути викликані різними причинами. В одних випадках причиною можуть бути якісь шкідливі фактори зовнішнього середовища, в других — завелике фізичне або розумове навантаження, у третіх — дефіцит рухливості при підвищеному нервово-емоційному навантаженні і т. ін. Можливе і різне поєднання цих причин.
Таким чином, важкість праці характеризує сукупний вплив усіх елементів, що складають умови праці, на працездатність людини, її здоров’я, життєдіяльність і відтворення робочої сили. Це визначення поняття важкості праці однаково можна застосувати як до розумової, так і до фізичної праці.
Ступінь важкості праці можна визначити залежно від реакцій та змін в організмі людини. Урешті-решт вони служать показником якості самих умов праці.
4. Призначення та зміст гігієнічної класифікації умов праці. Характеристика класів умов праці.
Гігієнічна класифікація праці необхідна для оцінки конкретних умов та характеру праці на робочих місцях. На основі такої оцінки приймаються рішення, спрямовані на запобігання або максимальне обмеження впливу несприятливих виробничих факторів.
Виходячи з принципів Гігієнічної класифікації, умови праці розподіляються на 4 класи:
1 клас -- оптимальні умови праці -- такі умови, при яких зберігається не лише здоров'я працюючих, а створюються передумови для підтримування високого рівня працездатності. Щодо виробничого середовища, то оптимальними є мікрокліматичні умови.
2 клас -- допустимі умови праці -- характеризуються такими рівнями факторів виробничого середовища і трудового процесу, які не перевищують встановлених гігієнічних нормативів для робочих місць, а можливі зміни функціонального стану організму відновлюються за час регламентованого відпочинку або до початку наступної зміни та не чинять несприятливого впливу на стан здоров'я працюючих і їх потомство в найближчому та віддаленому періодах.
3 клас – шкідливі умови праці – характеризуються такими рівнями шкідливих виробничих факторів, що перевищують гігієнічні нормативи і здатні чинити несприятливий вплив на організм працюючого та (або) його потомство.
Перший ступінь – умови праці характеризуються рівнями шкідливих чинників виробничого середовища і трудового процесу, які, як правило, зумовлюють функціональні зміни, що виходять за межі фізіологічних коливань (останні відновлюються при тривалішому, ніж початок наступної зміни, перерві контакту з шкідливими чинниками) і збільшують ризик погіршення здоров'я.
Другий ступінь – умови праці характеризуються рівнями шкідливих чинників виробничого середовища і трудового процесу, які здатні приводити до стійких функціональних порушень, в більшості випадків до зростання виробничо-обумовлених захворювань, появи окремих ознак або легких форм професійної патології (як правило, без втрати професійної працездатності), що виникає після тривалої експозиції (10 і більше років).
Третій ступінь – умови праці характеризуються рівнями шкідливих чинників виробничого середовища і трудового процесу, які, окрім зростання виробничо-обумовлених захворювань, приводять до розвитку професійних захворювань, як правило легкої і середньої міри тяжкості (з втратою професійної працездатності в період трудової діяльності).
Четвертий ступінь – умови праці характеризуються рівнями шкідливих чинників виробничого середовища і трудового процесу, які здатні приводити до значного зростання хронічної патології і рівня захворюваності з тимчасовою втратою працездатності, а також важким формам професійних захворювань (з втратою загальної працездатності).
4 клас -- небезпечні (екстремальні) умови праці, що характеризуються такими рівнями факторів виробничого середовища, вплив яких протягом робочої зміни (або ж її частини) створює високий ризик виникнення важких фори гострих професійних уражень, отруєнь, каліцтв, загрозу для життя.
Визначення загальної оцінки умов праці базується на диференційованому аналізі визначення умов праці для окремих факторів виробничого середовища і трудового процесу.
Призначення гігієнічної класифікації:
для контролю умов праці на відповідність діючим нормам і правилам
для атестації робочих місць за умовами праці
для встановлення пріоритетності у проведенні оздоровчих заходів
для створення банку даних про умови праці
для проведення санітарно-гігієнічних експертиз об’єктів
для визначення стану здоров’я працюючих
для розслідування проф. захворювань і отруєнь
Гігієнічна класифікація праці використовується для:
роботодавців усіх організаційно-правових форм та форм власності;
працівників з метою одержання повної інформації про умови праці на своїх робочих місцях;
установ, що виконують контроль за дотриманням санітарних норм і правил, гігієнічних нормативів на робочих місцях, а також проводять оцінку умов праці при атестації робочих місць;
установ, які здійснюють медичне обслуговування працюючих;
органів соціального і медичного страхування.