
- •1.Предмет і завдання дисципліни «Охорона праці», взаємозв’язок з іншими дисциплінами.
- •2. Визначення поняття: «умови праці», «виробниче середовище», «шкідливий та небезпечний фактор виробничого середовища», «напруженість праці», «важкість праці», «інтенсивність праці», «карта праці».
- •3. Класифікація факторів, які впливають на умови праці.
- •7. Основне завдання аналізу ризику шкідливих умов праці.
- •4. Призначення та зміст гігієнічної класифікації умов праці. Характеристика класів умов праці.
- •5. Гігієнічне нормування умов праці.
- •17.Визначення понять «трудовий процес», «трудова операція», «працездатність», «Функціональний стан», «профорієнтація», «професійний відбір».
- •6. Призначення та зміст атестації робочих місць.
- •8. Класифікація шкідливих виробничих факторів.
- •9. Виробничий шум: джерела, нормування, вплив на працюючого, заходи щодо зниження шуму.
- •26.Основні нововведення Закону України «Про охорону праці».
- •10. Ультразвук і інфразвук: сфера застосування, вплив на працюючого, заходи захисту.
- •11. Вібрація, вплив на працюючого, методи захисту.
- •12. Виробничий пил: джерела, вплив на працюючого, заходи захисту.
- •22.Суть і завдання профорієнтації в ринкових умовах
- •13. Електромагнітне випромінювання на виробництві: дія на працюючого, заходи захисту.
- •22.Суть і завдання профорієнтації в ринкових умовах.
- •14.Виробничий мікроклімат: вплив на працюючого, заходи щодо зниження його негативного впливу.
- •28.Характеристика лікувально-профілактичних заходів охорони праці в зу «Про охорону праці».
- •15.Лазерне випромінювання: застосування, дія на працюючого, вимоги безпеки.
- •31.Характеристика організаційних заходів охорони праці в зу «Про охорону праці».
- •16.Шкідливі хімічні речовини на виробництві: нормування, вплив на працюючого, заходи зниження їх несприятливої дії.
- •18.Значення фізіології і психології праці для організації праці.
- •19.Фізіологічні принципи раціоналізації трудового процесу.
- •20.Суть медико-фізіологічної класифікації важкості праці.
- •23.Профорієнтація і профвідбір.
- •25.Державні міжгалузеві та нормативні акти про охорону праці.
- •24.Законодавчі акти, що регламентують питання охорони праці на виробництві.
- •25.Державні міжгалузеві та нормативні акти про охорону праці.
- •27.Характеристика основних положень Закону України «Про охорону праці».
- •36.Особливості охорони праці неповнолітніх.
- •21.Фізіологічні основи раціоналізації режимів праці. Показники динаміки працездатності.
- •33.Державні нормативні акти з охорони праці.
- •24.Законодавчі акти, що регламентують питання охорони праці на виробництві
- •32.Документи підприємства про охорону праці.
- •34.Міжнародне співробітництво в галузі охорони праці.
- •38.Принципи державної політики в галузі оп:
- •41.Види контролю за станом охорони праці.
- •39.(40)Державне управління охороною праці в Україні
- •42.Профспілковий та громадський контроль в галузі охорони праці в України.
- •40.Повноваження органів державного управління оп
- •48.Форми контролю за оп на підприємстві.
- •44.Загальні вимоги до безпеки виробничих процесів.
- •47.Індивідуальні засоби захисту працюючих.
- •45.Система захисту працюючих.
- •46.Колективні засоби захисту працюючих.
- •50.Осн. Принципи контролю за станом оп на підпр:
- •49.Адміністративно-громаданський контроль за охороню праці на підприємстві.
- •54 .Система попередження виробничих пожеж
- •51.Причини і наслідки виробничих пожеж.
- •52. Сутність і форми горіння
- •53 Категорії приміщень за пожежною безпекою
- •55. Характеристика пожежних оповіщувачів
- •60. Обов’язки служби оп
- •56. Виявлення пожеж і способів їх гасіння.
- •58 Обов’язки власника в галузі оп
- •Визначення понять «нещасний випадок на виробництві», «травма», «травматизм», «професійне захворювання», «професійний ризик».
- •57 Характеристика вогнегасників
- •Вогнегасники газові
- •59. Організація служби охорони праці на виробництві.
- •61. Права служби оп
- •Характеристика інструктажів з охорони праці.
- •Призначення і особливості проведення інструктажів з охорони праці.
- •Сучасний стан виробничого травматизму і профзахворюваності в Україні.
- •Основні причини виникнення травматизму на виробництві.
- •67.Порядок розслідування нещасних випадків на виробництві.
- •68.Класифікація виробничих травм та їх наслідки.
- •70.Склад і обов’язки комісії по розслідуванню нещасних випадків на виробництві.
- •71.Облікові форми нещасних випадків на виробництві.
- •72.Основні методи аналізу травматизму та їх особливості.
- •73. Коефіціенти травматизму.
- •74. Заходи попередження травматизму.
- •75.Фінансування та стимулювання питань з охорони праці.
- •76.Відповідальність за порушення законодавства з охорони праці.
- •77.Соціальні результати заходів щодо поліпшення умов та охорони праці.
52. Сутність і форми горіння
Горіння - екзотермічна реакція окислення речовини, яка супроводжується виділенням диму та виникненням полум'я або світінням. Для виникнення горіння необхідна одночасна наявність трьох чинників - горючої речовини, окисника та джерела запалювання. При цьому горюча речовина та окисник повинні знаходитися в необхідному співвідношенні один до одного і утворювати таким чином горючу суміш, а джерело запалювання повинно мати певну енергію та температуру, достатню для початку реакції. Горючу суміш визначають терміном "горюче середовище". Це - середовище, здатне самостійно горіти після видалення джерела запалювання. Для повного згоряння необхідна присутність достатньої кількості кисню, щоб забезпечити повне перетворення речовини в його насичені оксиди. За недостатньої кількості повітря окислюється тільки частина горючої речовини. Залишок розкладається з виділенням великої кількості диму. В цих умовах також утворюються токсичні речовини, серед яких найбільш розповсюджений продукт неповного згоряння - оксид вуглецю (CO), який може призвести до отруєння людей. На пожежах, як правило, горіння відбувається за браком окисника, що серйозно ускладнює пожежогасіння внаслідок погіршення видимості або наявності токсичних речовин у повітряному середовищі. Слід зазначити, що горіння деяких речовин (ацетилену, оксиду етилену), які здатні при розкладанні виділяти велику кількість тепла, можливе й за відсутності окисника.Горіння може бути гомогенним та гетерогенним. При гомогенному горінні речовини, що вступають у реакцію окислення, мають однаковий агрегатний стан - газо- чи пароподібний. Якщо початкові речовини знаходяться в різних агрегатних станах і наявна межа поділу фаз в горючій системі, то таке горіння називається гетерогенним.Пожежі, переважно, характеризуються гетерогенним горінням. За походженням та деякими зовнішніми особливостями розрізняють такі форми горіння: - спалах - швидке згоряння горючої суміші без утворення стиснених газів, яке не переходить у стійке горіння; - займання - горіння, яке виникає під впливом джерела запалювання;
- спалахування - займання, що супроводжується появою полум'я;
- самозаймання - горіння, яке починається без впливу джерела запалювання;
- самоспалахування - самозаймання, що супроводжується появою полум'я; - тління - горіння без випромінювання світла, що, як правило, розпізнається за появою диму.
53 Категорії приміщень за пожежною безпекою
Виходячи з властивостей речовин і матеріалів, умов їх застосування і обробки і у відповідності із ОНТП 24-86 “Визначення категорій приміщень і будівель по вибухопожежній і пожежній небезпеці” приміщення по вибухопожежній і пожежній небезпеці діляться на шість категорій – А, Б, В, Г, Д,Е
До категорії А належать приміщення, де перебувають спалимі та легкозаймисті рідини з температурою спалаху, що не перевищує 28(С, а також речовини і матеріали здатні
вибухати і горіти при взаємодії з водою, киснем або одне з одним; при утворенні вибухонебезпечних сумішей розвивається розрахунковий надлишковий тиск вибуху 5 кПа.
До категорії Б належать приміщення, в яких є пил та волокна, легкозаймисті рідини з температурою спалаху понад 28(С та спалимі рідини в такій кількості, що можуть утворюватися вибухонебезпечні пилоповітряні та пароповітряні суміші, при займанні яких розвивається розрахунковий надлишковий тиск вибуху 5 кПа.
До категорії В належать приміщення, де перебувають спалимі та важкоспалимі рідини, тверді спалимі та важкоспалимі речовини та матеріали (в тому числі пил та волокна), а також речовини і матеріалиякі здатні при взаємодії з водою, киснем повітря та одне з одним тільки горіти (за умови, що ці приміщення не відносяться до категорії А чи Б).
До категорії Г належать приміщення, в яких є неспалимі речовини та матеріали в гарячому, розпеченому або розплавленому стані, а також спалимі гази, рідини та тверді речовини, які спалюються або утилізуються як паливо; процес їх обробки супроводжується виділенням променевої теплоти, іскор та полум’я.
До категорії Д належать приміщення, в яких є неспалимі речовини та матеріали у холодному стані.
До кат. Е – вибухонебезпечні вир-ва,результат- вибух без подальшого горіння.