- •1.Предмет і завдання дисципліни «Охорона праці», взаємозв’язок з іншими дисциплінами.
- •2. Визначення поняття: «умови праці», «виробниче середовище», «шкідливий та небезпечний фактор виробничого середовища», «напруженість праці», «важкість праці», «інтенсивність праці», «карта праці».
- •3. Класифікація факторів, які впливають на умови праці.
- •7. Основне завдання аналізу ризику шкідливих умов праці.
- •4. Призначення та зміст гігієнічної класифікації умов праці. Характеристика класів умов праці.
- •5. Гігієнічне нормування умов праці.
- •17.Визначення понять «трудовий процес», «трудова операція», «працездатність», «Функціональний стан», «профорієнтація», «професійний відбір».
- •6. Призначення та зміст атестації робочих місць.
- •8. Класифікація шкідливих виробничих факторів.
- •9. Виробничий шум: джерела, нормування, вплив на працюючого, заходи щодо зниження шуму.
- •26.Основні нововведення Закону України «Про охорону праці».
- •10. Ультразвук і інфразвук: сфера застосування, вплив на працюючого, заходи захисту.
- •11. Вібрація, вплив на працюючого, методи захисту.
- •12. Виробничий пил: джерела, вплив на працюючого, заходи захисту.
- •22.Суть і завдання профорієнтації в ринкових умовах
- •13. Електромагнітне випромінювання на виробництві: дія на працюючого, заходи захисту.
- •22.Суть і завдання профорієнтації в ринкових умовах.
- •14.Виробничий мікроклімат: вплив на працюючого, заходи щодо зниження його негативного впливу.
- •28.Характеристика лікувально-профілактичних заходів охорони праці в зу «Про охорону праці».
- •15.Лазерне випромінювання: застосування, дія на працюючого, вимоги безпеки.
- •31.Характеристика організаційних заходів охорони праці в зу «Про охорону праці».
- •16.Шкідливі хімічні речовини на виробництві: нормування, вплив на працюючого, заходи зниження їх несприятливої дії.
- •18.Значення фізіології і психології праці для організації праці.
- •19.Фізіологічні принципи раціоналізації трудового процесу.
- •20.Суть медико-фізіологічної класифікації важкості праці.
- •23.Профорієнтація і профвідбір.
- •25.Державні міжгалузеві та нормативні акти про охорону праці.
- •24.Законодавчі акти, що регламентують питання охорони праці на виробництві.
- •25.Державні міжгалузеві та нормативні акти про охорону праці.
- •27.Характеристика основних положень Закону України «Про охорону праці».
- •36.Особливості охорони праці неповнолітніх.
- •21.Фізіологічні основи раціоналізації режимів праці. Показники динаміки працездатності.
- •33.Державні нормативні акти з охорони праці.
- •24.Законодавчі акти, що регламентують питання охорони праці на виробництві
- •32.Документи підприємства про охорону праці.
- •34.Міжнародне співробітництво в галузі охорони праці.
- •38.Принципи державної політики в галузі оп:
- •41.Види контролю за станом охорони праці.
- •39.(40)Державне управління охороною праці в Україні
- •42.Профспілковий та громадський контроль в галузі охорони праці в України.
- •40.Повноваження органів державного управління оп
- •48.Форми контролю за оп на підприємстві.
- •44.Загальні вимоги до безпеки виробничих процесів.
- •47.Індивідуальні засоби захисту працюючих.
- •45.Система захисту працюючих.
- •46.Колективні засоби захисту працюючих.
- •50.Осн. Принципи контролю за станом оп на підпр:
- •49.Адміністративно-громаданський контроль за охороню праці на підприємстві.
- •54 .Система попередження виробничих пожеж
- •51.Причини і наслідки виробничих пожеж.
- •52. Сутність і форми горіння
- •53 Категорії приміщень за пожежною безпекою
- •55. Характеристика пожежних оповіщувачів
- •60. Обов’язки служби оп
- •56. Виявлення пожеж і способів їх гасіння.
- •58 Обов’язки власника в галузі оп
- •Визначення понять «нещасний випадок на виробництві», «травма», «травматизм», «професійне захворювання», «професійний ризик».
- •57 Характеристика вогнегасників
- •Вогнегасники газові
- •59. Організація служби охорони праці на виробництві.
- •61. Права служби оп
- •Характеристика інструктажів з охорони праці.
- •Призначення і особливості проведення інструктажів з охорони праці.
- •Сучасний стан виробничого травматизму і профзахворюваності в Україні.
- •Основні причини виникнення травматизму на виробництві.
- •67.Порядок розслідування нещасних випадків на виробництві.
- •68.Класифікація виробничих травм та їх наслідки.
- •70.Склад і обов’язки комісії по розслідуванню нещасних випадків на виробництві.
- •71.Облікові форми нещасних випадків на виробництві.
- •72.Основні методи аналізу травматизму та їх особливості.
- •73. Коефіціенти травматизму.
- •74. Заходи попередження травматизму.
- •75.Фінансування та стимулювання питань з охорони праці.
- •76.Відповідальність за порушення законодавства з охорони праці.
- •77.Соціальні результати заходів щодо поліпшення умов та охорони праці.
45.Система захисту працюючих.
Система захисту працівників на виробництві складається з: 1. забезпеченості персоналу індивідуальними та колективними засобами захисту. Колективні поділяються на: огороджувальні, запобіжні, блокувальні, сигналізаційне обладнання. Індивідуальні складаються з: ізолюючих костюмів (пневмо-, гідро ізолюючі скафандри), засобів захисту органів дихання, спецодягу та взуття, засобів захисту рук, засобів захисту голови, очей та обличчя, інструктажів з охорони праці. 2. наявність служби, що слідкує за охороною праці та дотримання вимог техніки безпеки. До функцій служби охорони праці відносять: 1) забезпечення працюючих правилами, нормами, положеннями, інструкціями з охорони праці. 2) паспортизація цехів, ділянок, робочих місць на відповідність їх умовам охорони праці. 3) облік і аналіз нещасних випадків та профзахворювань. 4) підготовка статистичних звітів. 5) розробка планів роботи щодо створення безпечних і нешкідливих умов праці. 6) пропаганда безпечних і нешкідливих умов охорони праці. 3. довершення технологічного процесу та його автоматизація з метою поліпшення умов праці тощо.
46.Колективні засоби захисту працюючих.
Засоби колективного захисту призначені для:
• нормалізації повітряного середовища виробничих приміщень і робочих місць (вентиляція, кондиціонування, опалення, автоматичний контроль і сигналізація); • нормалізації освітлення виробничих приміщень і робочих місць (джерела світла, освітлювальні прилади, світлозахисне обладнання, світлофільтри); • захисту від іонізуючих, інфрачервоних, ультрафіолетових, електромагнітних, лазерних, магнітних та електричних полів (огородження, герметизація, знаки безпеки, автоматичний контроль і сигналізація, дистанційне керування тощо); • захисту від шуму, вібрації (огородження, звукоізоляція, віброізоляція); • захисту від ураження електричним струмом (різні види огородження, захисне заземлення, автоматичне відключення, дистанційне керування); • захисту від дії механічних факторів (огородження, автоматичний контроль і сигналізація, знаки безпеки); • захисту від хімічних факторів (огородження, герметизація, вентиляція та очищення повітря, дистанційне керування, знаки безпеки); • захисту від високих і низьких температур навколишнього середовища (огородження, автоматичний контроль і сигналізація, термоізоляція, дистанційне керування).
50.Осн. Принципи контролю за станом оп на підпр:
До числа основоположних принципів можна віднести такі:
1. Контроль повинен бути безперервним у часі: мати систематичний характер, проводитися в кожному часовому інтервалі (день, тиждень, місяць), на всіх стадіях організації та здійснення виробничої діяльності, ієрархічних рівнях управління й виконання.
2. Контроль має бути повним, всебічним, об’єктивним; охоплювати всі аспекти діяльності підприємства в галузі охорони праці, відображати реальний стан цієї діяльності в контрольованих підрозділах, на ділянках і робочих місцях; забезпечувати одержання на кожному обліковому часовому інтервалі даних, необхідних для оцінки стану охорони праці; бути максимально об’єктивним, незалежним від суб’єктивних оцінок.
3. Контроль повинен бути випереджаючим: мати профілактичний характер. Необхідно запобігти нещасні випадки, аварії, профзахворювання. Виявляючи фактори ризику як передумови травм і аварій, ми
знижуємо реалізацію потенційної небезпеки.
Прикладами запобіжного контролю є: діагностика технічного стану технологічного устаткування та механізмів, інвентаря; перевірка наявності й стану засобів індивід. захисту; первинний та періодичний медичний контроль працівників тощо.
4. Система контролю має бути пов’язана з економ. механізмом регулювання та мотивацією безпечної роботи. За результатами контролю й оцінки стану охорони праці повинно здійснюватися заохочення і покарання посадових осіб, виробничих колективів.
5. Контроль повинен бути ефективним: наглядові функції здійснюються не заради самого контролю, а для усунення виявлених недоліків з метою приведення умов праці на робочих місцях та ділянках до нормативних вимог, для зниження потенційного ризику, підвищення безпеки трудових і виробничих процесів.