
- •Сульфаніламідні препарати.
- •Побічні ефекти:
- •Класифікація сульфаніламідів:
- •1Б. Препарати короткочасної дії спеціального призначення
- •4. Препарати надтривалої дії.
- •Сульфален (Sulfalenum)
- •5. Комбіновані препарати .
- •1. Похідні нітрофурану
- •2. Похідні 8-оксихіноліну
- •Нітроксолін (5-нок) (Nitroxolinum)
- •Хлорхінальдол (Chlorchinaldolum)
- •3. Похідні нафтиридину
- •4. Фторхінолони.
- •Протитуберкульозні препарати.
- •Принцип призначення препаратів:
- •Ізоніазид (Isoniazidum)
- •2. Резервні препарати (іі ряду)
- •Канаміцину сульфат (Kanamycini sulfas)
- •Флориміцину сульфат (Віоміцин) (Florimycini sulfas)
- •Циклосерин (Cycloserinum)
Сульфаніламідні препарати.
Сульфаніламіди - це група синтетичних протимікробних засобів, похідних аміду сульфанілової кислоти, що виявляють бактеріостатичну дію на МКО.
Спектр дії: грампозитивні й грамнегативні бактерії, деякі найпростіші (збудники малярії та токсоплазмозу), хламідії.
Механізм дії: клітина МКО для життя й росту потребує ПАБК (пара-амінобензойну кислоту). При нестачі ПАБК порушується синтез фолієвої кислоти, пуринових сполук, необхідних для утворення нуклеїнових кислот та розмноження МКО. Сульфаніламіди за хімічною будовою подібні до ПАБК і є її конкурентними антагоністами. Якщо створити в крові високу концентрацію сульфаніламідів, то вони захоплюються мікробною клітиною замість ПАБК, блокують ферменти і порушують перебіг в ній обмінних процесів, внаслідок чого ріст і розмноження клітин МКО припиняється. /Теорія конкурентного антагонізму/.
Побічні ефекти:
Головний біль, слабкість, олігурія, раптове підвищення температури тіла, тяжкі ускладнення: нудота, гемолітична анемія (утворення метгемоглобіну), поліневрити, агранулоцитоз, тромбоцитопенія, пригнічення функцій щитовидної залози та ЦНС, алергічні ураження шкіри, закупорка ниркових канальців.
Для запобігання: призначити лужні мінеральні води у великих кількостях, щоб підтримувати високий діурез; після прийому препаратів вживати натрію гідрокарбонат по 1- 1,5 г; їжа повинна бути молочно-рослинною, щоб надати сечі лужної реакції і запобігти утворенню осаду у сечовивідних шляхах.
Принципи хіміотерапії сульфаніламідами:
Встановити клінічний діагноз захворювання; для лікування застосовувати
найбільш ефективний препарат по відношенню до даного збудника.
Лікування починати на ранніх стадіях захворювання, бо препарати
виявляють бактеріостатичну дію.
Для створення високої концентрації в крові сульфаніламіди призначають
через рівні відрізки часу по схемі. Лікування призначають з ударної дози.
Сульфаніламіди |
Дози і режим дозування |
||
В перший день |
В наступні дні (підтримуючі дози) |
||
“Ударна доза” |
Наступні прийоми |
||
Короткої дії Середньої тривалості дії Тривалої дії |
2 г 2 г 1 - 2 г |
По 1 г 4-6 раз на день По 1 г 3 рази на день -
|
По 1 г 4-6 раз на день По 1 г 3 рази на день По 0,5-1 г 1 раз на день
|
При застосуванні сульфаніламідів слід призначити лужні напої для
профілактики побічних ефектів, насамперед кристалурії.
При застосуванні сульфаніламідів слід призначити вітаміни групи В, бо
порушується їх всмоктування.
Класифікація сульфаніламідів:
Препарати короткочасної дії ( до 8 годин, в середньому 4-6 годин.)
а) загального призначення
б) спеціального призначення
2. Препарати середньої тривалості дії (8 – 16 годин)
3. Препарати тривалої дії(24 – 48 годин)
4. Препарати надтривалої дії (7 – 10 діб)
5. Комбіновані препарати.
ПРЕПАРАТИ.
1а. Препарати короткочасної дії загального призначення
Стрептоцид (Streptocidum )
Форма випуску: таблетки 0,3 - 0,5 г; лінімент 5%- 30 мл, мазь 5-10 % - 30 г.
Сульфадимезин (Sulfadimezinum )
Норсульфазол (Norsulfazolum)
Форма випуску: таблетки 0,25- 0,5 г
Механізм дії: швидко всмоктуються, максимальна концентрація в крові через 1-2 години, виділяються нирками; активні відносно стафіло-, стрепто- , менінго-, гоно-, пневмококів, кишкової палички. Призначають всередину по схемі, місцево.
Застосування: при ангіні, пневмонії, гонореї, стрептококовий та стафілококовий сепсисі, рожі, менінгіті, ентероколіті, циститі, пієліті, інфікованих ранах, інфекціях шкіри, слизових оболонок, опіках, виразках.
Етазол (Aethazolum )
Форма випуску: таблетки 0,25 – 0,5 г.
Етазол-натрій (Aethazolum-Natrіum)
Форма випуску: ампули 5-10 мл 10-20 % розчину
Механізм дії: активний відносно коків, кишкової, дизентерійної палички, анаеробних бактерій, добре всмоктується. Призначають всередину по схемі, внутрішньовенно повільно, внутрішньом’язово 5-10 мл з інтервалом 8 годин.
Застосування: пневмонія, бронхіт, рожа, ангіна, ранева інфекція, трахома, дизентерія, цистит, пієліт.